1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

Токаєв розпустив парламент Казахстану та місцеві ради

Степан Смишляєв
19 січня 2023 р.

Президент Казахстану пояснив рішення про розпуск парламенту та місцевих рад "логікою конституційної реформи", проведеної минулого року, а також назвав "завершальним етапом перезавантаження державних інститутів".

https://p.dw.com/p/4MQjq
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв призначив позачергові вибори нижньої палати парламенту країниФото: Alexander Demianchuk/TASS/dpa/picture alliance

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у четвер, 19 січня, підписав укази про розпуск Мажилісу (нижня палата парламенту. - Ред.), а також про дострокове припинення повноважень масліхатів (місцеві представницькі органи влади. - Ред.) всіх рівнів. Відповідні документи опубліковані на сайті президента.

Токаєв призначив позачергові вибори депутатів Мажилісу на 19 березня, а також доручив центральній виборчій комісії вжити заходів для призначення позачергових виборів депутатів масліхатів.

Завершальний етап перезавантаження

У заяві щодо розпуску зазначених органів президент Казахстану зауважив, що цей крок "продиктований логікою конституційної реформи", яка відбулася в країні у 2022 році. Він також нагадав, що ще у вересні 2022 року пропонував провести дострокові вибори до Мажилісу та масліхатів у першій половині 2023-го.

Токаєв вважає, що після конституційної реформи Казахстан перейшов на "справедливіші та конкурентніші правила формування представницької гілки влади".

"Вибори до Мажилісу та масліхатів стануть завершальним етапом перезавантаження державних інститутів і наповнять реальним змістом формулу "сильний президент - впливовий парламент - підзвітний уряд", - резюмував він.

Конституційна реформа в Казахстані

У вересні 2022 року парламент Казахстану одразу в двох читаннях ухвалив поправки до конституції, які, зокрема, передбачали збільшення строку повноважень президента з п'яти до семи років, скасування можливості переобрання на цю посаду, зміну системи виборів до Мажилісу та масліхатів, зміну системи реєстрації політичних партії. Також за цими змінами столиці Казахстану повернули назву Астана.

Після цих змін у листопаді були проведені позачергові вибори президента країни, на яких Токаєв здобув впевнену перемогу. А минулого тижня у Казахстані відбулися вибори до Сенату (верхня палата парламенту. - Ред.) парламенту, куди обрали 20 депутатів від 17 регіонів країни, міст Астана, Алмати та Шимкент.

Читайте також: Президент Токаєв: реформатор чи лише спадкоємець Назарбаєва?

Казахстан: жертви придушення протесту