Теракт у Москві: чому спецслужби діляться даними

Спецслужби працюють в умовах таємності. Вони збирають інформацію, яка є корисною для національної безпеки або має на меті надати урядам їхніх країн інформаційну перевагу при ухваленні політичних рішень.

З цією метою можуть шпигувати і за союзниками - американська служба зовнішньої розвідки NSA роками навіть прослуховувала мобільний телефон тодішньої канцлерки Німеччини Анґелі Меркель (Angela Merkel). Можна припустити, що Вашингтон волів би, щоб про це ніколи не стало відомо.

Однак в інших випадках спецслужби діляться набутими знаннями й даними. Наприклад, 23 лютого 2022 року США передали Німеччині та іншим європейським партнерам інформацію про те, що Росія почне вторгнення в Україну наступної ночі.

Що ж стосується терористичної атаки минулої п'ятниці в підмосковному Красногорську, то цій події передував ще більш незвичний випадок - інформацією поділилися з державою, яка точно не вважається союзником.

Читайте також:  Терористична загроза у Європі

Яку інформацію США передали Росії?

7 березня посольство США в Москві попередило своїх співвітчизників: "Екстремісти мають безпосередні плани нападу на великі скупчення людей у Москві, включаючи концерти". Масових заходів слід було уникати протягом 48 годин.

Підозрювані ісламісти насправді завдали удару лише через 15 днів - однак, за винятком дати, зміст попередження збігся з атакою в "Крокус сіті холі", внаслідок якої загинули майже 140 людей.

Через кілька годин після перших екстрених дзвінків речниця Ради національної безпеки Білого дому Едріенн Вотсон нагадала про попередження від 7 березня.

"Уряд США також поділився цією інформацією з російськими офіційними особами, як це відповідає нашій політиці у рамках "обов'язку попереджати", - наголосила вона. Інші деталі або джерело розвідувальної інформації публічно не розголошуються.

Читайте також: Теракт у "Крокус Сіті": що відомо про "Ісламську державу-Хорасан"?

Наскільки серйозно влада Росії сприйняла попередження?

Очевидно, недостатньо серйозно, вважає дослідник тероризму з Королівського коледжу Лондона Петер Нойман (Peter Neumann): "Це підтверджує той факт, що Володимир Путін п'ять днів тому виставив і публічно відкинув це попередження як пропаганду. Фактично він сказав, що це свого роду психологічна війна з боку американців, що вони хочуть вибити його з колії, і він не сприйняв це всерйоз", - сказав Нойман в інтерв'ю Deutschlandfunk.

Наскільки звичною є передача інформації під час війни?

Хоча США не є стороною війни в Україні, вони вважають Росію загрозою своїй зовнішній безпеці - адже правитель РФ Путін регулярно виступає з відкритими погрозами на адресу Вашингтона.

"Я припускаю, що американці оприлюднили це попередження також тому, що, ймовірно, зараз не співпрацюють з російськими спецслужбами", - каже Міхаель Ґеченберґ (Michael Götschenberg), експерт з питань безпеки німецького суспільного мовника ARD.

"По суті, держави через свої спецслужби завжди попереджають одна одну про заплановані терористичні атаки, якщо вони дізнаються про них. Раніше це відбувалося й у співпраці з російськими спецслужбами. Однак я припускаю, що ця співпраця зайшла в глухий кут через війну, яку Росія веде проти України", - каже Ґеченберґ в інтерв'ю DW.

Читайте також: Дезінформація - зброя Росії проти демократії, протистояти якій усе важче

Наскільки тісною є співпраця розвідок щодо міжнародного тероризму?

Такі угруповання, як відгалуження ІД - ІДІЛ-К, не зупиняються на національних кордонах. Це засвідчили нещодавні напади в Росії, Ірані та Афганістані. Через це для громадської безпеки вкрай важливо, щоб її вартові у різних країнах співпрацювали.

За оцінкою Ґеченберґа, в основному так і відбувається: "Особливо серед західних спецслужб постійно відбувається обмін інформацією, передаються дані, які потім обробляються відповідними слідчими органами. Часто виявляється, що певні дані не мають відношення до справи. Однак у тому разі, коли щось можна виявити, проводяться розслідвання і підозрюваних затримують".

Чи завжди так було?

Спецслужби США у загальнодоступній директиві "обов'язку попереджати" посилаються на закон про спецслужби від 1947 року та указ президента Рональда Рейгана від 1981 року. На думку Ґеченберґа, інтенсивність, з якою така інформація насправді передається, особливо зросла в останні роки.

"Варто наголосити, що величезну роль у цьому відіграло 11 вересня", - пояснює Ґеченберґ. 11 вересня 2001 року члени ісламістського терористичного угруповання "Аль-Каїда" захопили чотири авіалайнери з пасажирами у США і зруйнували нью-йоркський Всесвітній торговельний центр. Тоді загинули майже 3000 людей. Згодом стало відомо, що американська влада недостатньо перевірила деякі дані, отримані від іноземних спецслужб.

Як німецькі спецслужби налаштовані щодо ІДІЛ-К?

На думку експерта ARD з питань тероризму Ґеченберґа, німецька влада за останні роки добре відпрацювала щодо ІДІЛ-К: "За останні два роки нам неодноразово доводилося стикатися з ситуаціями, коли прихильників ІДІЛ-К підозрювали у плануванні атак. Ці плани вдавалося зірвати на ранній стадії".

У Кельні, західнонімецькому місті-мільйоннику, як підозрюють, джихадисти придивлялися до популярного у туристів собору та масового свята як до можливих цілей терористичної атаки - під час Різдва 2023 року їхні плани викрили. А лише тиждень тому правоохоронці в місті Гера в центральній Німеччині затримали двох чоловіків за підозрою в плануванні нападу на шведський парламент під прапорами ІДІЛ-К.

Експерт з питань тероризму Нойман зазначив в ефірі Deutschlandfunk, що, за даними Європолу, після 7 жовтня 2023 року, коли терористи ХАМАСу напали на Ізраїль, у Європі різко зросла кількість спроб терактів: "Дякуючи Богові, нічого не сталося, але напади стають дедалі частішими". І, за його словами, "часом це питання везіння, що нічого не стається".