SZ: У Німеччині „велика коаліція“ фактично розвалилася

Європейські видання пишуть про страйки німецьких і французьких залізничників і намагаються спрогнозувати майбутнє „великої коаліції” в Берліні після першої відставки в уряді на чолі з Анґелою Меркель. У вівторок з посади віце-канцлера й міністра праці пішов соціал-демократ Франц Мюнтеферінґ. Свій крок він пояснив сімейними причинами. У швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung читаємо:

Німецькі соціал-демократи, чия популярність як партнера по правлячій коаліції й без того стояла не на дуже солідному фундаменті, тепер мають навчитися обходитися без свого партійного солдата Мюнтеферінґа. Але, як відомо, в політиці немає людей, яких би не можна було замінити. Значно складніше доведеться канцлеру Анґелі Меркель. Без Мюнтеферінґа,

їй буде не просто зберегти дієздатність коаліції. Мюнтеферінґ переконливо доводив необхідність такого союзу в інтересах держави і більше за інших соціал-демократичних лідерів робив для того, щоб це партнерство справді функціонувало. Тепер не можна однозначно сказати, чи дотягне велика коаліція в Берліні до виборів 2009-го року, - коментує швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung.

Італійська Corriere della Sera зазначає:

Німецькому канцлеру доведеться рахуватися з тим, що соціал-демократичний партнер, який одночасно виступає в ролі опонента, дедалі менше буде готовий іти на компроміси. Але й лідеру соціал-демократів Куртові Беку теж не позаздриш. Разом з відставкою Мюнтеферінґа він зміцнив свій авторитет у партії. Але, зробивши розворот вліво, він ризикує втратити голоси в центрі. (...) Ну, а призначення віце-канцлером міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра може сприяти виникненню внутріпартійної суперечки навколо питання про те, хто 2009-го року кине виклик Меркель, - прогнозує італійська Corriere della Sera.

Німецька газета Süddeutsche Zeitung переконана:

„Велика коаліція” фактично розвалилася, хоча формально вона ще існує. Між реальним і правовим розлученням доведеться пережити тривалу передвиборну боротьбу. Коаліція трималася на довірливих відносинах Мюнтеферінґ/Меркель. За допомогою міністра закордонних справ Штайнмаєра таку стабільність більше не можливо відновити, - вважає газета Süddeutsche Zeitung.

Інша німецька газета Die Welt опублікувала коментар наукового співробітника Інститут імені Лейбніца з питань регіонального розвитку Ґерда Гельда. Автор пише про страйки залізничників у Німеччині й Франції:

Цього тижня можна побачити дивні паралелі у розвитку подій: в Німеччині та Франції страйкують залізничники і в обох випадках ідеться про привілеї. Уряд у Франції намагається скасувати особливий статус, яким користуються окремі групи працівників на державних підприємствах. І залізничники захищають не відшкодування за особливо тяжку працю, а свої особливі права (...) У Німеччині страйкарям ідеться про створення нових привілеїв. Адже в разі підписання з машиністами окремої тарифної угоди доведеться не тільки платити їм додаткову зарплату, а й надати подальші особливі соціальні права. В обох випадках ідеться про зловживання монопольним становищем з боку окремих груп працівників, читаємо на сторінках газети Die Welt.

Тему страйків залізничників підхоплює і британська преса. Газета Daily Telegraph, зокрема, пише:

Не буде перебільшенням, якщо припустити, що від перемоги президента Ніколя Саркозі залежить економічне майбутнє Франції. Щороку країна витрачає 52 відсотки свого бюджету на громадські служби. Для порівняння: у Великобританії цей показник дорівнює 42 відсоткам, що дозволяє їй витримувати виклики глобалізації. Франція повинна більше вимагати від своїх робітників. Якщо Саркозі зволікатиме з перетвореннями, тоді він ризикує упродовж наступних чотирьох з половиною років виконувати роль беззубого політика. На такий ризик не повинні йти ані він, ані Франція, - застерігає газета Daily Telegraph.

Огляд преси підготував Володимир Медяний.