Синагога в Бабиному Яру - данина пам'яті жертвам Голокосту

В Україні 14 травня вперше відзначають День праведників - українців, які рятували євреїв під час Голокосту. Пам'ятну дату встановила Верховна Рада в лютому 2021 року. Званням "праведник народу світу", яке присуджує Ізраїльський інститут Катастрофи й Героїзму, відзначені 2659 громадян України - країна посідає четверте місце у світі за їх кількістю.

До цієї дати було присвячено відкриття символічної синагоги, зведеної на території Бабиного Яру меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" та Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр". 12-метрова споруда складається з двох стін і за формою нагадує книгу, що розгортається і загортається за допомогою спеціальних механізмів. У розгорнутому вигляді "книга" перетворюється на відкриту дерев'яну синагогу, на стелі якої - карта неба з розміщенням зірок 29 вересня 1941 року: дня, коли в Бабиному Яру нацисти почали розстрілювати євреїв. Стіни синагоги прикрашені зображеннями тварин, рослинними орнаментами й текстами молитов, що повторюють розписи синагог у Західній Україні XVII-XVIII століть, знищених за роки Голокосту.

Читайте також: Праведники народів світу отримають в Україні державні стипендії

"Синагога побудована з амбарного дуба сто-двохсотрічної давності, привезеного з різних регіонів країни. Можна сказати, що в цій точці зібралася вся Україна, - розповідає художній директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Ілля Хржановський. - Це - образ зниклого, знищеного життя, знищеного світу, який насправді незнищенний - як душа людини, як світло".

Робота велася "з якнайбільшою обережністю і повагою до місця"

Проєкт символічної синагоги в Бабиному Яру створив швейцарський архітектор німецького походження Мануель Герц (Manuel Herz) - автор унікальної синагоги в німецькому місті Майнц. "Інтуїтивною відповіддю на величезну трагедію, що трапилася тут 80 років тому, могло б стати спорудження дуже похмурого, мінімалістичного або монументального пам'ятника. Але я подумав, що це неправильно: адже монументальністю архітектурної споруди не можна висловити монументальність злочину", - пояснює Герц. Замість цього він вирішив створити "щось більш відкрите, що володіє якістю трансформації, щось, що буде нагадувати про тих 35 тисяч голосів, які тут загинули, і вказувати на нове майбутнє".

Робота над створенням синагоги велася з "якнайбільшою обережністю і повагою до цього місця", говорить архітектор. "Якщо ви звернули увагу, споруда встановлена на платформі, що підноситься над землею, ледь стикаючись з нею, тому що земля тут в прямому і переносному сенсі просякнута кров'ю", - каже архітектор. Його робота, наголошує Мануель Герц, це данина пам'яті загиблим і водночас - погляд у майбутнє. "Це архітектурна споруда, яка може стиснутися до плоскої конструкції і розкритися, розширитися, відкриваючи новий світ", - пояснює митець.

Важливий етап у створенні Меморіалу "Бабин Яр"

Відкриття символічної синагоги стало черговим важливим етапом роботи Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Надалі меморіальний комплекс на місці масового вбивства євреїв нацистами включатиме музей трагедії Бабиного Яру 1941-43 років, музей Голокосту в Україні та Східній Європі, наукові та освітні центри, медіатеку, бібліотеку, архів та дискусійні майданчики.

На церемонії відкриття синагоги були присутні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр культури Олександр Ткаченко, мер Києва Віталій Кличко, керівник офісу президента Андрій Єрмак, а також головний рабин України Моше Реувен Асман і глава Української Греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Після відкриття символічна синагога буде доступна для відвідувачів щодня.

"Якщо синагога у свідомості більшості людей, особливо неєвреїв, це місце секретне, невидиме, то тут вона відкрита будь-кому, хто приходить - для того, щоб він міг подумати про себе, про своїх близьких, про тих людей, які пішли та, звісно, про тих, хто загинув тут, в Бабиному Яру", - говорить Ілля Хржановський.

Чим незадоволені противники такої синагоги

Проти синагоги в Бабиному Яру виступила єврейська громада, очолювана співголовою Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосипом Зісельсом. Один з найбільш непримиренних критиків роботи Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", Зісельс вважає в цілому проєкт меморіалу в Бабиному Яру "російською провокацією". Показово, що другий співголова Ваад, Андрій Адамовський, дотримується протилежної позиції, підкреслюючи просвітницьку місію меморіалу. Він виступив із заявою, в якій зажадав "припинити спекуляції навколо так званого російського сліду в проєкті".

Аргументом Йосипа Зісельса проти будівництва символічної синагоги було те, що вона нібито розташована на території Кирилівського православного кладовища. "За традицією будь-якого народу не можна будувати на кладовищі, - заявив Зісельс DW. - Росіяни цього не знають і не хочуть знати. Вони поставили перед собою мету: зганьбити Україну на цьому інформаційному полі гібридної війни, показати як антисемітську, націоналістичну, неонацистську державу, і роблять для цього все, що хочуть".

Натомість Ілля Хржановський називає ці аргументи маніпуляцією. "Проєкт, звісно, не російський. Він міжнародний і український. Всі, хто бере участь у цьому проєкті, його засновники, донори й ті, хто в ньому працює, - в основному громадяни України та інших країн. Всі ми, ті, кого пов'язують з Росією, маємо українське коріння. Не можна забирати право пам'ятати й віддати данину пам'яті та любові до тих, хто пішов з наших сімей. 80 років тут нічого не відбувалося, а тепер відбувається. І проєкт наш насамперед про любов".

Розташування символічної синагоги в Бабиному Яру Хржановський прокоментував наступним чином: "Ця ділянка справді формально відносилася до території Кирилівського кладовища, але тут немає жодних поховань. Ми робили дослідження радаром, і дослідження вже самої землі безпосередньо, і у нас є всі документи на цю тему".

Читайте також: У День пам'яті жертв Голокосту в Бундестазі виступила уродженка Києва. Хто вона?

Мануель Герц теж впевнений, що будівництво синагоги не порушує жодних етичних законів. "Той аргумент, що ми будуємо на місці кладовища, актуальний. Але можна навести аргумент у відповідь: після Першої та Другої світових воєн вся Європа - це кладовище, - говорить архітектор. - На кожному квадратному метрі міг хтось померти. І якщо керуватися цим аргументом, тоді не можна будувати взагалі нічого на всьому європейському континенті". Синагога в Бабиному Яру, за його словами, повертає на це місце єврейське життя. "Ми почали не зі смерті, ми почали з життя. І я впевнений, що ми повинні були її побудувати, тому що це право людини і її потреба - починати з життя", - аргументував архітектор.