25 грудня чи 7 січня: дискусійні питання щодо Різдва

Напередодні Різдва в Україні традиційно актуалізується дискусія щодо дати святкування. Цього року Православна церква України вперше дала можливість парафіям самостійно визначитися, коли справляти різдвяну службу, а от Українська греко-католицька церква та УПЦ (МП) святкуватимуть за традицією 7 січня. Чи існує правильна дата Різдва? Чому поділ на православне та католицьке Різдво некоректний? Чи відбудеться повна календарна реформа в церковному житті в Україні? Відповіді на ці та інші запитання навколо Різдва - у DW.

Одне чи два Різдва?

Коли в суспільстві триває суперечка про так звані "два" Різдва, варто пам'ятати, що насправді дата його святкування єдина для всіх християн - це 25 грудня. Різняться лише календарі, за якими живе та чи інша церква.

Юліанським календарем, запровадженим Юлієм Цезарем в 45 році до н.е., послуговується третина православних помісних церков - зокрема українська, російська, єрусалимська. Римо-католицькі країни з кінця 16 століття перейшли на григоріанський календар - запроваджений на заміну юліанському через неточність останнього.

Тоді православ'я відмовилось від переходу на більш точний календар через протистояння з католицизмом. Із часом григоріанський календар став світським для майже всіх країн світу, зокрема з 1918 року й для України. Але церква тоді лишилася на юліанському, через що виникла плутанина в датах. Різниця між двома календарями складає 13 днів, тож 7 січня за світським календарем є тим самим 25 грудня за церковним. 

Читайте також: Понад половина українців святкуватимуть Різдво 7 січня - опитування

Правильна дата святкування?

День, місяць і рік народження Ісуса Христа - предмет дискусій релігієзнавців усього світу, адже в Євангеліє не вказується точна дата. У християнській традиції закріпилась як дата святкування Різдва саме 25 грудня. Український історик Ярослав Грицак називає її досить умовною.

"Правда в тому, що швидше за все Христос народився у березні, або у квітні. Це (25 грудня. Ред.) дата - найкоротший день року, яка сформувалася раніше в народів як дата зимових канікул", - пояснює історик. За його словами, християнська церква навмисно запровадила святкування Різдва взимку - найважчий період року, коли був брак їжі та тепла.

Крім того, в язичницькій традиції римлян саме 25 грудня, у день зимового сонцестояння, святкували День народження Непереможного Сонця. Тож, як додає релігієзнавець В'ячеслав Горшков, цей день християни наповнили новим євангельським сенсом.

Таким чином всі католицькі, протестантські та православні церкви святкують Різдво 25 грудня, але за різними календарями. Окрім григоріанського та юліанського існує ще й третій - новоюліанський, який розробили на початку ХХ століття. Він майже збігається із григоріанським, і ним послуговується більша частина православних церков світу.

За словами релігієзнавця Руслана Халікова, поняття більш чи менш правильний календар не існує. "Релігієзнавці вважають, що кожна людина має право вільно сповідувати ту релігію, яку вона хоче, в тій формі, яка їй більш здається правильною", - каже Халіков. 

Читайте також: Що святкують у Європі в день православного Різдва?

Чому поділ на православне та католицьке Різдво некоректний?

Григоріанський календар, за яким Різдво святкують 25 грудня, наприкінці 16 століття справді запровадив Папа Римський Григорій XIII. Але нині в цей день Різдво справляє й більшість православних церков світу - зокрема Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Албанська. Тоді як дати 7 січня дотримується Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Українська (а також УГКЦ) церкви. З цієї ж причини некоректно асоціювати цю дату лише з російським патріархатом.

Перехід на 25 грудня чи повна календарна реформа в церковному житті в Україні?

Впровадження календарної реформи в церковному житті в Україні стосуватиметься не лише Різдва, а й усіх церковних свят. У разі таких змін вірянам в Україні доведеться відзначати, наприклад, свято Миколая Чудотворця 6 грудня, Водохреща - 6 січня, а Покрови - 1 жовтня.

Крім того, раніше починатиметься піст, а Новий рік святкуватимуть після Різдва, що видається більш логічним. Адже наразі більшість українців спочатку гучно відзначають 1 січня, а потім формально ставлять на Святвечір 6 січня 12 пісних страв. Свого часу УГКЦ ухвалила навіть спеціальну постанову Синоду щодо пом'якшення посту в час світського святкування Нового року. 

Читайте також: Різдво українських біженців у Німеччині: сум, самотність та надія

Зміни незворотні?

Хоча цього року різко збільшилася кількість прихильників переносу Різдва на 25 грудня, все ж таки більшість українців святкуватимуть за старим стилем, свідчать соціологічні опитування. Релігієзнавець Руслан Халіков пояснює це тим, що церковний календар є частиною ідентичності релігійних людей, які звикли до прив'язки свят до тих чи інших дат. Однак християнські канони ніяк не прив'язані до конкретних календарних чисел, зазначають експерти. На цьому наголошують і священники.

"Календар - це не є якась догматична система. Це просто відлік, по якому живемо ми. Бо якби календар мав якусь особливу роль у житті християн, то я думаю, що в IV столітті церква би не прийняла той календар юліанський, а жила би за біблійним календарем", - зазначає ігумен ПЦУ Михаїл (Карнаух).

Крім того, зміни дат святкувань незворотні, адже через неточність юліанського календаря наприкінці століття Різдво вже припадатиме на 8 січня. Тому релігієзнавці радять не прив'язуватися до юліанського календаря та з часом перейти на більш точний григоріанський. До цього поступово вже готуються й українські церкви. "Ми готуємося до того, щоб років через 10, ми не можемо сказати через який саме час, що ми всі свята нерухомі (прив'язані до дат. - Ред.)  будемо святкувати за новоюліанським календарем. Так це святкують грецькі церкви, як святкує більша частина православних наших собратів", - каже ігумен ПЦУ Михаїл (Карнаух).

В УГКЦ також усвідомлюють невідворотність переходу, але вважають, що наразі це не на часі. "Війна не є сприятливим часом для проведення календарних реформ, тому що реформа - це завжди така річ, яка послаблює спільноту, послаблює церковну структуру. І війна - це час, коли ми маємо усі наші зусилля скерувати на захист нашої Батьківщини", - каже керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ, отець Тарас Жеплінський. На його думку, переходити на новий календар в Україні мають разом усі церкви, аби уникнути додаткового розділення суспільства.