Суд: виборча реформа Німеччини порушує конституцію

Закон про реформу виборчого права, підготовлений правлячою коаліцією Німеччини, частково суперечить конституції та потребує доопрацювання. Таке рішення виніс Федеральний конституційний суд ФРН, повідомляє його пресслужба у вівторок, 30 липня. 

Закон про виборчу реформу підписав президент Німеччни Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) у червні 2023 року, і він мав набути чинності до чергових виборів у Бундестаг, намічених на 2025 рік.

Судді визнали таким, що суперечить конституції ФРН, положення закону, що скасовує правило, за яким партія буде представлена в Бундестазі, навіть якщо вона не подолає обов'язкового п'ятивідсоткового бар'єру, але отримає три прямі індивідуальні мандати (скасування не поширюється на партії національних меншин). Рішенням Конституційного суду ФРН це правило має залишатися чинним до ухвалення законодавцями нової норми.

Мета реформи виборчого права в Німеччині

Метою реформи виборчого права в Німеччині, розробленої правлячою "світлофорною коаліцією" з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), Вільної демократичної партії (ВДП) і "Союзу 90"/"Зелених", є скорочення кількості депутатів німецького парламенту з нинішніх 736 до 630.

Парламент Німеччини, який, згідно з конституцією ФРН, має налічувати 598 місць, постійно розростався через наявність так званих додаткових і зрівнювальних мандатів. У Німеччині кожен виборець має на виборах два голоси. Половина з 598 місць у парламенті розподіляється за голосами виборців, відданими за конкретних людей - прямих кандидатів в округах, а друга половина - за голосами виборців, відданими за земельні партійні списки.

Досі постійно виходило так, що партії могли провести до парламенту більше прямих кандидатів, ніж їм належить за підсумками голосування за партійні списки. У такому разі партії отримували додаткові мандати. Решта партій, які пройшли до парламенту, як компенсацію отримували так звані зрівнювальні мандати.

Реформа виборчого права передбачає скасування додаткових і зрівняльних мандатів, і це її положення, з точки зору Конституційного суду, Основному закону Німеччини не суперечить.

Критика закону про реформу виборчого права в Німеччині

Вважається, що під час реформи виборчого права в Німеччині найсильніше постраждають малі партії, зокрема Ліві та Християнсько-соціальний союз (ХСС) - "сестринська" партія Християнсько-демократичного союзу (ХДС), що представлена лише в Баварії. Саме ліві депутати та фракція блоку ХДС/ХСС у Бундестазі найактивніше критикували реформу.

Зі скаргою проти зміни закону про виборче право до Конституційного суду ФРН звернулися також 4000 приватних осіб. Заявники вбачали в нововведеннях порушення двох основних прав: рівного виборчого права згідно зі статтею 38 і права на рівні можливості для політичних партій згідно зі статтею 21 конституції.

Голова Бундестагу задоволена рішенням суду

Голова Бундестагу, соціал-демократка Бербель Бас (Bärbel Bas) привітала рішення суду, підкресливши, що воно "забезпечило необхідну ясність і правову визначеність щодо центрального пункту реформи виборчого законодавства".

"Це означає, що в майбутньому кількість депутатів буде чітко обмежена 630. Це також є важливим сигналом для виборців. Більше не буде безконтрольного зростання німецького Бундестагу. Як голова Бундестагу, я вітаю це, оскільки це сприяє надійності планування, обмежує витрати та зміцнює працездатність Бундестагу", - додала вона.