Суд у Мінську засудив Колесникову до 11 років ув'язнення
6 вересня 2021 р.
Одна з лідерок білоруської опозиції, членкиня президії Координаційної ради (КР) Марія Колесникова засуджена до 11 років в'язниці. У понеділок, 6 вересня, Мінський обласний суд визнав її винною за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі - у змові з метою захоплення влади, створенні екстремістського формування і публічних закликах до дій, що загрожують національній безпеці.
Суд також засудив до 10 років ув'язнення ще одного члена президії КР білоруської опозиції Максима Знака, визнавши його винним у створенні екстремістського формування і змові з метою захоплення влади.
Справа Колесникової і Знака
Білоруська музикантка Марія Колесникова, яка 12 років жила в німецькому Штутгарті, в 2020 році повернулася в Білорусь, де стала координатором штабу опозиційного кандидата в президенти Віктора Бабарика. Після його арешту вона стала однією з ключових фігур протесту проти режиму Лукашенка. Колесникова була затримана 8 вересня 2020 року на білорусько-українському кордоні. За версією білоруської прикордонної служби, вона разом з представниками КР Іваном Кравцовим і Антоном Родненковим намагалася прорватися через кордон і її виштовхнули з салону автомобіля. Кравцов і Родненков пізніше заявили, що Колесникова порвала свій паспорт і покинула автомобіль під час примусової депортації.
Читайте також: Білорусці Марії Колесниковій присуджена Штутгартська премія миру
Адвокат Максим Знак був затриманий також у вересні 2020 року, йому було висунуто обвинувачення за статтею про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці. На знак незгоди з обвинуваченнями адвокат оголосив голодування, яке тримав понад тиждень.
У травні Колесниковій і Знаку висунули остаточне обвинувачення за кількома статтями: їм закинули публічні заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці, змову з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом і створення екстремістського формування та керівництво ним. Судовий процес щодо Колесникової і Знака розпочався 4 серпня і проходив в закритому режимі.
Масові протести після виборів президента
У Білорусі після голосування 9 серпня 2020 року почалися мирні багатотисячні акції протесту проти підсумків виборів президента, на яких переможцем офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає цю посаду з 1994 року. Згідно з оголошеними ЦВК результатами, за Лукашенка проголосували 80,1 відсотка виборців, за його головну опонентку Світлану Тихановську - 10,12 відсотка. Протестувальники вимагали відставки Лукашенка, звільнення політв'язнів і проведення нових, чесних виборів.
При придушенні протестних акцій силовики проявляли крайню жорстокість, а затриманих піддавали тортурам. За даними правозахисного центру "Вясна", за десять місяців в країні було порушено понад три тисячі кримінальних справ проти учасників президентської кампанії, активістів їхніх штабів, учасників мирних акцій протесту. Багато держав, зокрема Німеччина, Сполучені Штати Америки, Великобританія, Канада, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.
На тлі масових протестів білоруська опозиція створила Координаційну раду, яка закликає до широкого суспільного діалогу, в тому числі про механізм проведення повторних президентських виборів. Більшість її членів зараз перебуває під арештом або у вимушеній еміграції. Влада Білорусі вважає цей орган неконституційним.