Стирчать "вуха РФ": санкції України проти громадян ЄС

Президент Володимир Зеленський своїм указом від 12 травня ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, яким значно розширено перелік осіб, на яких Україною накладено санкції. Левову частку осіб у списку традиційно становлять громадяни Росії. Зрештою, йдеться про людей, яких Україна підозрює у сприянні російській агресії чи які, на думку, Києва, становлять загрозу національній безпеці. Санкції не лише призводять до замороження активів на території України, але й можуть стати підставою для конфіскації.

Про що йдеться

Семеро з понад 170-и осіб, якими цього разу поповнився санкційний список України - громадяни країн ЄС. П'ятеро з них - акціонери компанії "ВС Энерджі Інтернейшнл Україна". Це двоє мешканців Берліна - Марина Ярославська і Олег Сізерман, а також громадяни Латвії Валдіс Дамбінс, Вігантс Валтс і Альтбергс Артурс. До групи "ВС Енерджі" входять п'ять енергорозподільних компаній: "Житомиробленерго", "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Чернівціобленерго" і "Рівнеобленерго".

У рішенні РНБО немає пояснення, чому саме власники цих обленерго опинилися у санкційному списку. Однак, вочевидь, це пов'язано з заявленими раніше діями Служби безпеки України і Державного бюро розслідувань з метою "мінімізувати вплив РФ на енергосистему" країни. Саме так пресслужба СБУ наприкінці листопада прокоментувала обшуки, проведені співробітниками цих двох правоохоронних органів у київському офісі "ВС Енерджі". Цю компанію та її власників підозрюють у створенні злочинної організації, шахрайстві, відмиванні грошей, фінансуванні тероризму, а також посяганні на територіальну цілісність України.

Коли стирчать російські вуха

Згідно з українським законодавством, рішенням суду майно підсанкційних осіб може бути націоналізоване, якщо воно належать особам, які "своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України" або значною мірою сприяли, в тому числі шляхом фінансування, вчиненню таких дій іншими особами. ДБР, згідно з власним повідомленням, "перевіряє причетність" до "ВС Енерджі" заступника голови Держдуми Росії Олександра Бабакова. Російському політику вже оголошено про підозру у посяганні на територіальну цілісність України. Як російський парламентарій він 2014 року голосував за анексію Криму, а 2022 - за анексію чотирьох областей на сході і півдні України.

Разом з Бабаковим під санкції торік потрапили також Євген Гінер і Михайло Воєводін, яких у ЗМІ часто називають бізнес-партнерами російського віцеспікера. СБУ прямо називає Бабакова "бенефіціаром однієї з енергетичних компаній, яка працює в Україні". Під опис у пресрелізі компанії, яка має активи у Житомирській, Херсонській, Кіровоградській, Чернівецькій, Рівненській областях, підпадає лише "ВС Енерджі". Іншим співвласником стратегічного активу в енергетиці спецслужба, не згадуючи прізвища, називає "власника футбольного клубу ЦСКА". Багаторічним співвласником і президентом цього армійського клубу з Москви є Євген Гінер.

Підготовка до націоналізації обленерго?

Внесення громадян Німеччини і Латвії, які нині вказані у реєстрі майнових прав як власники "ВС Енерджі", вочевидь, пов'язане з планами націоналізації російських активів в Україні. Дотепер у санкційних списках були лише Бабаков, Воєводін і Гінер. А це означало, що мінюсту для конфіскації спершу треба було довести у суді, що власниками справді є підсанкційні росіяни, а не громадяни ЄС Сізерман, Ярославська та латиші. Згідно з даними реєстру, п'ятьом громадянам ЄС належать по 20 відсотків української "ВС Енерджі".

Натомість на сайті компанії наголошується, що ці громадяни вже понад вісім років "володіють і користуються всіма юридичними та бенефіціарними правами". Бабаков і Воєводін, зазначено у заяві, ніколи не володіли акціями компаній групи, а бенефіціаром раніше був, мовляв, лише Євген Гінер. Однак, наголошують у "ВС Енерджі", "перестав бути акціонером групи у 2014 році як юридично, так і фактично".

Читайте також: Були росіяни - стали європейці: Як (не) конфіскують підсанкційні активи

Важливий прецедент

Внесення прізвищ громадян ЄС, які - щонайменше номінально - прийшли на зміну російським власникам активів в Україні, може стати важливим прецедентом. За останні роки ціла низка активів в Україні - чи то фактично, чи лише на папері - змінила російських власників на громадян ЄС. Як правило, нові власники - не відомі бізнесмени, а юристи, бізнес-консультанти чи люди, про яких взагалі немає інформації у відкритих джерелах. Внесені у травні зміни до санкційного законодавства дають можливість стягувати на користь держави і майно, оформлене на третіх осіб чи на "підставні" компанії, зазначають експерти.

У всіх п'ятьох громадян ЄС, які володіють "ВС Енерджі", прослідковуються зв'язки з росіянами Бабаковим, Гінером та Воєводіним. Зокрема, Марина Ярославська при реєстрації майнових прав на частку у "ВС Енерджі", як свідчать дані в українському реєстрі компаній, вказала адресу на Фінкенштрасе у Берліні, за якою раніше проживав президент ЦСКА Євген Гінер, а також його син Вадим Гінер. DW з'ясувала це, проаналізувавши архівні дані про реєстрацію фірми MMK Hausverwaltungsgesellschaft, яка займалася нерухомістю і якою Гінер-старший володів разом зі своїм давнім бізнес-партнером Михайлом Воєводіним.

Ще один співвласник української "ВС Енерджі" - берлінець Олег Сізерман -  давній знайомий Євгена Гінера і Михайла Воєводіна. З 2004 по 2019 рік Сізерман був директором нині вже ліквідованої берлінської компанії з управління нерухомістю VOGIS Grundstücks- und Handels-GmbH, власниками якої були Гінер і Воєводін.

Сліди, які ведуть до росіян, прослідковуються і у щонайменше двох з трьох латвійців, які є співвласниками "ВС Енерджі" і проти яких тепер запроваджено санкції. Згідно з "Панамськими документами", на які посилається у своєму розслідуванні Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), латвійці станом на 2011 рік в інтересах Олександра Бабакова керували офшорною компанією з Британських Віргінських Островів, створеною 2005 року.

Читайте такожСША конфіскували активи в російського олігарха для відбудови України

Так буде швидше?

У грудні минулого року, коментуючи у розмові з DW обшуки у "ВС Енерджі" і можливу спробу конфіскувати активи цієї компанії, експерт StateWatch Гліб Каневський називав внесення номінальних власників цієї компанії у санкційні списки одним зі способів пришвидшити процес конфіскації. "Якщо власників компанії - незалежно від того, чи це росіяни чи громадяни ЄС - обґрунтовано підозрюють у посяганні на територіальну цілісність України, то з точки зору санкційного законодавства, немає принципової різниці, чи є вони фактичними, чи лише номінальними власниками", - зазначає керівник громадської організації, яка домагається максимально ефективної конфіскації в Україні активів росіян, які можуть становити загрозу держбезпеці в умовах російської агресії.