1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоУкраїна

Справа про вбивства на Майдані: обвинувачених меншає

Ігор Бурдига
10 вересня 2020 р.

Після 8-місячної перерви у Києві поновлюється розгляд справи про розстріл євромайданівців 20 лютого 2014 року. Шансів на те, що обвинувачені "беркутівці" будуть покарані, на шостий рік процесу лишається дедалі менше.

https://p.dw.com/p/3iFUp
20 лютого 2014 року на Майдані в Києві "беркутівці" розстріляли десятки людей
20 лютого 2014 року на Майдані в Києві "беркутівці" розстріляли десятки людейФото: Reuters

Святошинський районний суд Києва цього року тричі відкладав слухання справи про розстріли на вулиці Інститутський в Києві у лютому 2014 року: спершу заважав суворий карантин, а влітку у присяжних закінчилися повноваження. Та першопричиною, яка збила з ритму п'ятирічний судовий процес, стало несподіване звільнення обвинувачених.

"Беркут" відлітає та повертається

28 грудня 2019 року Київський апеляційний суд  звільнив під особисте зобов'язання колишнього заступника командира київської роти спецпризначення МВС "Беркут" Олега Янішевського та його підлеглих: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка і Сергія Тамтуру. На цьому наполягала сторона обвинувачення - річ у тому, що усі п’ятеро мали взяти участь у обміні утримуваними особами між Києвом та самопроголошеними "республіками" на Донбасі. Попри протести родичів загиблих учасників Євромайдану, а також громадськості, наступного дня "беркутівців" відправили на непідконтрольні території. Президент Володимир Зеленський тоді пояснив, що готовий був відпустити і сотню обвинувачених задля того, щоб звільнити з полону українських розвідників.

Читайте також: Чи вплине повернення ексберкутівців на хід справи Майдану

До звільнення "беркутівці" провели за ґратами понад п'ять років і неодноразово відмовлялись від обмінів, стверджуючи, що доведуть свою невинуватість в суді. Усіх їх обвинувачують у вбивстві 48 громадян, замаху на вбивство ще 80, а також у теракті, перевищенні службових повноважень і незаконному поводженні зі зброєю.

Олександр Маринченко (л) і Сергій Тамтура (п) повернулись (архівне фото з суду)
Олександр Маринченко (л) і Сергій Тамтура (п) повернулись (архівне фото з суду)Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Marusenko

Вже в лютому двоє - Маринченко і Тамтура - повернулись з Луганщини до Києва, щоб продовжити участь у судових засіданнях. До обміну обоє перебували під домашнім арештом - під час розгляду справи суд встановив, що слідство не зібрало достатньо доказів того, що саме вони стріляли в протестувальників під час Євромайдану. "Правда - це причина нашого повернення в Київ. Протягом п'яти років судовий процес був основним джерелом правди про Майдан і повинен тривати", - йдеться в заяві Тамтури та Маринченка, оприлюдненій їхніми адвокатами. Захисники завили, що обвинувачені відмовляються від подальших коментарів ЗМІ до свого виступу у суді.

Інші підозрювані

Загалом у розстрілі протестувальників 20 лютого підозрюють понад 30 ексбійців МВС. Та більшість з них переховується в Росії, яка відмовляється екстрадувати колишніх міліціонерів, називаючи справу про розстріли політичною.

Читайте також: Через 6 років: в Україні завершили розслідування викрадення Луценка і вбивства Вербицького

Чи не останнім, ще восени 2014 року втік з-під домашнього арешту інший заступник командира київської спецроти Дмитро Садовник. Докази провини міліціонера ще тоді здавалися беззаперечними: на кількох відео від 20 лютого 2014 року видно, як людина, в якої, так само як і в Садовника, немає кисті правої руки, стріляє по протестувальникам з автомата. Та у вересні 2014 року суддя Печерського суду Світлана Волокова відпустила Садовника з-під варти, після чого він відразу виїхав до Криму, де, за інформацією української прокуратури, отримав російське громадянство. Наприкінці серпня цього року суддю Волкову суд виправдав від звинувачень у незаконному звільненні підозрюваного. 

У шосту річницю розстрілів слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР), які тепер розслідують "справи Майдану" повідомили про підозру ще одному правоохоронцю - колишньому кулеметнику спецпідрозділу Внутрішніх військ "Омега" Володимиру Косенку. Слідство вважає, що він, відступаючи по Інститутській разом із "беркутівцями", стріляв у протестувальників і вбив активіста Олега Ушневича та поранив Віталія Гукова.

В лютому, незважаючи на аргументи прокуратури, суд відпустив Косенка під домашній арешт, а пізніше пом'якшив запобіжний захід до особистого зобов'язання. Розслідування щодо нього триває. Як пояснював DW прокурор Ігор Земсков, який представляє обвинувачення у "справах Майдану", балістичні експертизи куль з тіл загиблих та поранених ведуться повільно.

Чи важливо, хто стріляв перший?

Попри суворість обвинувачень і зібрані докази проти колишніх правоохоронців, на сьомий рік розслідування слідство не заперечує: першими зранку 20 лютого 2014 року почали стріляти саме з боку протестувальників. Першим в той день загинув боєць київської спецроти Микола Симисюк. "На ґрунті вбивства та поранення колег у бійців роти спецпризначення склалось неприязне ставлення до всіх осіб, які брали участь в акції протесту на Майдані Незалежності, що утвердило їх бажання виконати явно злочинний наказ про силовий розгін", - зазначається у обвинувальному акті проти "беркутівців" Аброськіна та Зінченка, копія якого є в розпорядженні DW.

20 лютого 2014 року в центрі Києва
20 лютого 2014 року в центрі КиєваФото: Reuters

Захисники обвинувачених постійно акцентують увагу на цьому факті, стверджуючи, що бійці спецроти хіба що "відстрілювались, прикриваючи відступ колег". Та прокурор Ігор Земсков заперечує: експертизи та реконструкції показують, що правоохоронці тоді стріляли по всім протестувальникам - на ділячи їх на мирних та озброєних.

До того ж, обвинувачення і адвокати потерпілих вважають, що розстріли  20 лютого неможливо розглядати поза контекстом тримісячного протистояння та подій, що сталися напередодні, коли мирна хода протестувальників під Верховну Раду 18 лютого переросла в сутички з "тітушками", силовий розгін та антитерористичну операцію проти Майдану. "Після того, як почалася бійня 18 лютого, поява зброї у протестувальників - закономірний самозахист", - наполягає адвокатка Євгенія Закревська.

Читайте також: П'ять років після вбивств на Майдані: як далеко просунулось слідство?

Та притягнути учасників протестів до відповідальності за вбивства правоохоронців наразі неможливо. Навіть у випадку Івана Бубенчика, який сам у 2016 році зізнався у вбивстві двох міліціонерів, слідству довелося призупинити справу через закон про заборону переслідування євромайданівців. Та 2020 року ДБР вдалося обійти цю заборону - у травні за клопотанням слідчих Печерський суд хоч і заочно, але заарештував харків'янина Дмитра Липового, який привіз на "Майдан" карабін "Сайга", з якого й стріляв Бубенчик.  

Обвинувачені не на зв'язку

Спершу понад два роки розгляду Святошинський суд присвятив заслуховуванню свідчень потерпілих. Довгі години у суді поранені та родичі загиблих переказували події 20 лютого та історії своїх близьких. Лише минулого року суд розпочав допити свідків: спочатку обвинувачення, а потім - захисту. На користь та проти колишніх беркутівців виступали колишні правоохоронці, спецпризначенці, снайпери управління держохорони, лідери Майдану та урядовці часів Януковича.

"На відміну від інших судів по "справах Майдану" цей рухався у досить жвавому темпі. Був шанс, що на початку 2020 нарешті перейдуть до допиту обвинувачених і далі до дебатів", - пояснює Євгенія Закревська.

Та за яким графіком суд продовжить розгляд справи поки що не зрозуміло - сторони мають узгодити це на першому засіданні. Щоправда, до того доведеться вирішити, як забезпечити участь у слуханнях Олега Янішевського, Павла Аброськіна та Сергія Зінченка, зв'язок із якими зник після обміну.