Справа Мазепи: тиск на бізнес чи справедливе розслідування

Після майже тижня перебування під вартою засновник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа у вівторок, 23 січня, вийшов на волю під заставу. Її розмір напередодні зменшив Апеляційний суд Києва - з понад 349 мільйонів гривень до 21 мільйона гривень. Бізнесмена підозрюють в "створенні, керівництві, участі в злочинній організації", "незаконній приватизації державного майна" та "відмиванні майна, одержаного злочинним шляхом". За версією слідства, Мазепа, його брат та інші особи "незаконно заволоділи землями водного фонду, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС".

Земля на Київщині і котеджні містечка

Йдеться про землі на території Лебедівської та Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київської області, де розміщено лівобережну захисну греблю каскаду Київських ГЕС та ГАЕС завдовжки понад 65 кілометрів, уточнив директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексій Сухачов. Саме там розташовані елітні котеджні містечка: Riviera Village, KyivSea, GoldFish, Good River, Shelest, Goodlife Park. Мазепа є одним із інвесторів у будівництво останніх двох об'єктів. "Забудова на цій ділянці не просто так заборонена законом - це може призвести до техногенної катастрофи, від якої, до речі, могли постраждати не лише мешканці цих містечок, але й кияни", - стверджує Сухачов, додавши, що забудова ускладнила працівникам Київської ГЕС здійснення регламентних та інших робіт.

Отримати цю землю, як стверджують правоохоронці, фігурантам справи допомоги державні чиновники, які видавали її начебто для ведення господарства підставним особам. Більшість з них, за даними ДБР, були студентами столичних навчальних закладів, які "погодилися на пропозицію через скрутне матеріальне становище".

"Потім компанії бізнесменів купували у них ці ділянки за безцінь. Далі відбувалося будівництво елітного житла, яке продавалося за ціною від 500 тисяч доларів і вище, але при цьому новому власнику продавалася лише земельна ділянка, податки від продажу будинку не нараховувалися і не сплачувалися", - стверджує Сухачов.

За даними ДБР, нині документально підтверджено незаконну приватизацію понад семи гектарів землі. Крім того, слідчі намагаються довести "причетність підозрюваних до заволодіння близько 300 гектарів земель орієнтовною вартістю 1,1 мільярда гривень". 

Затримання та підозри у справі Мазепи

Слідство стверджує, що до злочинної організації входило майже два десятки фігурантів. Нині за цією справою, як повідомила DW речниця ДБР Тетяна Сап'ян, оголошено 12 підозр і затримано дев'ятеро осіб. Серед них Мазепа, якого затримали 18 січня під час спроби перетнути українсько-польський кордон.

До цього бізнесмен неодноразово "перетинав кордон у справах, пов'язаних з волонтерською та інвестиційною діяльністю", а в день затримання про свій виїзд повідомив слідчих та правоохоронні органи, оскільки мав відвідати Всесвітній економічний форум в Давосі, уточнили тоді в Concorde Capital. В ДБР причину затримання пояснили ризиком того, що Мазепа може "покинути територію України з метою переховування від слідства". Втім, цю заяву у відповідь на запит DW у пресслжубі Concorde Capital назвали абсурдною, "враховуючи, що всі його бізнеси знаходяться в Україні, тут живуть його рідні й близькі, його син вчиться у школі в Києві".

Також в рамках цієї справи затримано брата Мазепи - Юрія. Учасникам злочинної організації загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

Мазепа закидає владі "правоохоронне свавілля"

Сам Ігор Мазепа після затримання відкинув усі звинувачення, наголосивши, що його "бізнеси працювали відкрито та в легальному полі". "Чому прийшли до мене - не ясно, бо я нікому ніяких державних ділянок не виділяв", - написав він у Facebook.

Своє затримання бізнесмен пов'язав із критикою "правоохоронного свавілля" і діяльністю громадського руху "Маніфест 42" - ініціатива, створена у червні 2023 року підприємцями для захисту від тиску силовиків, чиновників та суддів. Одним із засновників руху є Мазепа. Учасники ініціативи опублікували маніфест на захист 42-ї статті Конституції України, що гарантує громадянам право на підприємницьку діяльність. "Виходить, що ініціатива "Маніфест 42", навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу, і є тією "злочинною групою"? Це, мабуть, співпадіння, що за неповний місяць правоохоронці вже прийшли до двох активних маніфестантів?" - написав Мазепа. У компанії Concorde Capital зазначили, що під другим маніфестантом мається на увазі компанія "Київгума", яку підозрюють у постачанні товарів тактичної медицини в РФ.

Бізнесмени стали на захист Мазепи

У компанії Мазепи після його затримання закинули владі неправомірний тиск на бізнес. "Останні роки загрозливих масштабів набув метод висувати обвинувачення, заручившись папірцем ноу-нейм експерта. Такі фокуси дуже швидко приведуть до того, що посадити можна буде будь-кого, адже заднім числом підписати можна будь-що", - кажуть у Concorde Capital.

Своє обурення висловила і Федерація роботодавців України, заявивши про "неправомірний тиску силовиків" на Мазепу. Зокрема, там вказали на "порушення відповідних процесуальних норм" під час обшуку в офісі компанії Concorde Capital, який пройшов у день затримання бізнесмена. За даними Concorde Capital, "обшук проводився без відповідної ухвали суду, було вилучено документи, які пов'язані з усіма напрямками бізнес-активності Ігоря Мазепи". 

Читайте також: Власник горілчаного бренду "Хортиця" отримав підозру: за бізнес в РФ під час війни

Натомість Спілка українських підприємців назвала вжиті правоохоронними органами заходи "вкрай запобіжними та надто надмірними". Серед аргументів - відсутність "інформації в ЗМІ про затримання по цій справі чиновника або працівника правоохоронних органів", натякаючи, що цією справою не повинне займатися ДБР. Адже у підслідності цього органу - лише найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів. 

Натомість у ДБР пояснили, що розслідують це провадження тому, що до "схеми, зокрема, причетні посадовці Держгеокадастру та інші чиновники". "Зокрема, працівник Держгеокадастру перебуває в СІЗО з грудня минулого року", - зазначила у розмові з DW речниця ДБР.

Свою позицію висловило також чимало бізнесменів. Серед них - співзасновник monobank Олег Гороховський, засновник і голова наглядової ради Ajax Systems Олександр Конотопський, співвласник холдингу "Молочний Альянс" Олександр Деркач, засновник і директор групи "Агротрейд", керівник добровольчого підрозділу "Хартія" Всеволод Кожемяко. Всі вони розцінили справу Мазепи як тиск на бізнес, вказуючи на давність справи. "Затримання Ігоря Мазепи по старій земельній справі має або корупційне, або політичне підґрунтя", - написав Кожемяко у Facebook. Втім, у коментарі DW він зауважив, що висновки робити зарано і потрібно спостерігати за справою в суді.

Читайте також: Національна стратегія доходів до 2030 року: чому бізнес б'є на сполох?

"Питання є як до правоохоронців, так і до бізнесу"

Представники експертної спільноти також здивовані тим, що справу почали активно розслідувати аж через 10 років після факту купівлі землі. "Це все схоже на політичне переслідування. Вони відкопали кейс, який почали активно розслідувати зараз. При чому затримали Мазепу в той момент, коли він їхав у Давос. А там він точно б критикував поточний стан справ", - зауважив у розмові з DW голова правління антикорупційної організації StateWatch Олександр Лємєнов.

Крім того, експерт вбачає у справі Мазепи вибірковість правосуддя. "Є провадження проти Мазепи, в той час як елітні поселення на Київщині - Козин, Конча Заспа - будувалися з порушеннями біля дамби. Тоді чому туди не біжать правоохоронці?" - каже він. Експерт переконаний, що нещодавні скандали зі стеженням на журналістів і справа проти Мазепи свідчать про план влади закрити рота критикам.

Читайте також: Команда Bihus.Info провела власне розслідування щодо стеження за нею

Водночас засновник громадської організації "Сильні громади" і просвітницької ініціативи "Останній капіталіст" Валентин Краснопьоров вказує, що питання є як до бізнесу, так і до правоохоронців: "Бізнес чудово почувався в неідеальному законодавстві. Є нереформоване ДБР, ціль яких часто "обілетити" (взяти хабар. - Ред.). Це правда. І є влада, яка часто закриває на це очі". "Потрібно просто визнати проблеми і запропонувати механізм легалізації. Адже навіть якщо б ДБР було повністю реформовано, то вони все одно б взялися за частину бізнесу, який не завжди був сформований у правових умовах", - каже він у розмові з DW.

Тому, на думку Краснопьорова, бізнесу треба визнавати проблеми, пропонувати рішення і тиснути на владу, щоб вона реформувала інституції. Водночас він не погоджується, що справу проти Мазепи відкрили через політичні мотиви. "Нині є підприємці, які набагато більше публічно опозиціонують владі. Звісно, є помилки і проблеми з інституціями. Але те, що увесь український бізнес хочуть загнати в стійло, я не бачу", - впевнений Краснопьоров.

На справу Мазепи відреагували РНБО та Зеленський

У ДБР на свій захист кажуть, що взялися за справу Мазепу через багато років після продажу землі, бо отримали її лише у січні 2022 року і відтоді почали активно над нею працювати. Аби заспокоїти бізнес, у ситуації втрутилося вище керівництво України. Так, 22 січня члени економічного блоку уряду та керівництво Верховної Ради провели закриту зустріч з підприємцями. А вже наступного дня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення щодо "економічної безпеки та економічної стабільності", яким передбачено низку заходів. Зокрема, як повідомив президент України Володимир Зеленський, буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, до якої увійдуть відомі представники бізнесу різних галузей. Також, за його словами, уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб "максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на легальний бізнес". Крім того, буде заборонено проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства. наголосив Зеленський. Водночас правоохоронці проведуть аудит зареєстрованих кримінальних проваджень, які потенційно можуть ставити під ризик економіку держави, додала міністерка економіки України Юлія Свириденко. 

Схоже, що на даному етапі бізнес залишився задоволеним кроками з боку влади. На своїй сторінці в Facebook Мазепа подякував "президенту за оперативну реакцію на запит бізнесу та прийняте на РНБО рішення". При цьому він наголосив на необхідності запровадити "законодавчі зміни, щоб раз і назавжди захистити українських підприємців від необґрунтованого тиску з боку тих, хто живе за рахунок їхніх податків".