Спостерігачі ОБСЄ розкритикували референдум в Узбекистані
1 травня 2023 р.
Місія спостерігачів Бюро з демократичних інститутів та прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ) вважає, що референдум щодо поправок до Конституції Узбекистану пройшов в умовах, які не відповідають вимогам політичного плюралізму та змагальності. Про це у понеділок, 1 травня, заявив голова місії Альберт Йонссон.
Він зазначив, що референдум був представлений як продовження ширших реформ, а процес консультацій загалом був всеосяжним, але в ньому були відсутні відкриті дебати з деяких гострих питань. Організованої опозиції щодо поправок не було, і у цілому процес референдуму показав необхідність подальшого заохочення альтернативних політичних поглядів, поваги до основних свобод та надання можливостей для розвитку незалежного громадянського суспільства.
Читайте також: Бербок в Узбекистані закликала не допустити зростання впливу РФ і Китаю
Президент Мірзійоєв може залишатися главою Узбекистану до 2040 року
"Нещодавні реформи принесли довгоочікувані зміни, які покращили деякі сфери, але вони ще не привели до справжнього політичного плюралізму, коли різні погляди завжди враховуються", - наголосив Йонссон на пресконференції. За його словами, "ще належить подолати певний шлях, перш ніж основні права, як-от свобода слова, зборів та асоціацій, будуть повністю дотримуватися". Той факт, продовжив він, що поправки, які стосуються двох третин основного закону країни, винесені на голосування єдиним пакетом, не дав можливості виборцям зробити вибір з кожного окремого питання.
Учасники референдуму, що відбувся в Узбекистані 30 квітня, схвалили поправки до Конституції. За попередніми даними Центрвиборчкому, за реформу Основного закону висловилися 90,21 відсотка учасників голосування, проти були лише 9,35 відсотка. Явка становила 84,54 відсотка.
До Конституції Узбекистану внесені політичні поправки: зокрема, президент зможе правити не п'ять, а сім років (не більше двох термінів поспіль). З урахуванням норми про можливість знову брати участь у виборах, президент Шавкат Мірзійоєв, який править з 2016 року, може залишатися главою держави до 2040 року.
Серед схвалених нововведень - також розширення пунктів про рівні права чоловіків та жінок, заборону на примусову дитячу працю, відповідальність за втручання у роботу ЗМІ.