Спитати у Twitter, чи продавати акції: для чого це Маску?

Американський бізнесмен Ілон Маск - казково заможна людина. Його статки, за рейтингом мільярдерів Bloomberg, оцінюються у 288 мільярдів доларів, що робить його найбагатшою людиною у світі. Тому не дивно, що виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі нещодавно заявив, що Маск лише двома відсотками своїх статків міг би врятувати від голоду 42 мільйони людей на планеті.

Цю ідею, вірогідно, підігріває й той факт, що Маск при цьому платить дуже мало податків. Адже замість зарплати і бонусів бізнесмен заробляє гроші відповідно до зарплатного плану. Таким чином він отримує великі транші з опціонів на купівлю акцій, коли Tesla досягає рівня певної ринкової вартості й прибутків. Останнім часом біржова вартість Tesla різко зросла, а разом з нею й активи самого Маска.

Податки: багаті платять мало, бідні - багато

Але широкі верстви населення зовсім не мають змоги так само "заощаджувати" на сплаті податків, як це робить Маск. І, як засвідчило нещодавнє дослідження проєкту журналістських розслідувань ProPublica, інші дуже заможні американські багатії, попри постійне збільшення їхніх статків, сплачують лише незначні обсяги податків. За даними розслідування, у 2018 році Ілон Маск взагалі не сплатив жодного центу податку на доходи. Також і засновник інтернет-велетня Amazon Джефф Безос за період з 2007 до 2011 роки не платив в США цього податку.

Читайте також: Коментар: Ніхто не платитиме біткоїнами за свою Tesla

До цього переліку податкових "оптимізаторів" також належить і Воррен Баффет, який вважається філантропом і сам виступає за більше оподаткування багатих людей: за даними ProPublica, у період між 2014 і 2018 роками його статки зросли на 24,3 мільярда доларів, а у фінансовій звітності він при цьому вказав дохід лише у 125 мільйонів доларів і сплатив 23,7 мільйона доларів податків. Справжня "податкова частка" таким чином у випадку Баффета склала лише 0,1 відсотка, тоді як середнє американське домогосподарство має річний дохід у 70 тисяч доларів і сплачує 14 відсотків федерального податку. 

"Податок на мільярдерів"

Причина полягає у тому, що, на відміну від більшості "нормальних" жителів країни, багатство супербагатіїв складається переважно не стільки з їхнього власного доходу, а залежить від зростання вартості їхнього майна, як, наприклад, акцій компаній. І ці статки при цьому не оподатковуються напряму. Лише тоді, коли активи продаються, виникає необхідність сплатити податок.

Це явище є давно загальновідомим. Роками у Конгресі США виношуються плани виправити цю ситуацію. Нещодавно демократи у Конгресі запропонували законопроєкт, яким передбачається оподаткування супербагатих осіб на основі зростання вартості їхніх інвестицій в акції навіть у тому випадку, якщо вони ці акції не продають. Цей так званий "податок на мільярдерів" у розмірі 23,8 відсотка на прибуток від цінних паперів, навіть тоді, коли акції не було продано, торкнувся б приблизно 700 найбагатших американських платників податків - чиї статки перевищують мільярд доларів або які три роки поспіль мали річний дохід щонайменше у сто мільйонів доларів.

"У якийсь момент їм забракне грошей інших людей. І тоді вони прийдуть по тебе", - так критично прокоментував цю ініціативу Ілон Маск наприкінці жовтня.

Спитати в Twitter, чи продавати акції Tesla

Маск швидко відреагував на ідею, висунуту директором Всесвітньої продовольчої програми ООН. Він сказав, що єдиним шляхом сплати податків для нього є продаж акцій його компанії Tesla. І кілька днів тому він розпочав у соцмережі Twitter незвичне опитування, запропонувавши своїм фоловерам проголосувати щодо того, чи варто йому продати десять відсотків акцій Tesla, які йому належать. В опитуванні взяло участь понад 3,5 мільйона людей, і більшість з них - 58 відсотків - підтримали ідею продажу Маском частини акцій компанії.

Бізнесмен пообіцяв, що виконає бажання більшості своїх фоловерів, яким би воно не виявилося, але не назвав термінів, коли він має продати акції. Згідно з ринковою вартістю акцій Tesla, за продаж 10 відсотків своєї 23-відстоткової частки акцій компанії Маск міг би отримати приблизно 20 мільярдів доларів. І тоді з цих коштів йому слід було б заплатити податок. Тим часом, як повідомило в четвер, 11 листопада, інформаційне агентство Reuters, Маск цього тижня продав акцій Tesla на суму близько п'яти мільярдів доларів США.

Ставка податків - вирішувати державі, а не платникам

Сенатор від Демократичної партії США Рон Вайден, який виступає за запровадження додаткового оподаткування мільярдерів, стверджує, що його не вразила акція Маска у Twitter. "Те, чи платити найбагатшій людині світу податки, не повинно залежати від результатів опитування у Twitter", - відповів Вайден на цій же платформі.

Експерт автомобільного ринку німецького банку Norddeutsche Landesbank (Nord LB) Франк Швопе (Frank Schwope) дотримується іншої думки. Він ставить під сумнів, що Маск своєю акцією у соцмережі справді виявив бажання зробити щось соціально важливе як платник податків. І проти цього твердження виступає перенесення головного офісу Tesla з Каліфорнії до Техасу, що відбулося лише минулого місяця - і, вірогідно, лише задля того, щоб оптимізувати сплату податків.

На думку Швопе, ця витівка Маска у Twitter могла бути чистим маркетинговим ходом або просто хитрістю, що справді має на меті продаж акцій, але на піку їхньої вартості. Швопе вважає вартість акцій компанії завищеними і радить їх продавати  (на початку листопада капіталізація Tesla перевищувала трильйон доларів США, але на початку цього тижня вартість акцій компанії суттєво знизилася. - Ред.).

А провідний аналітик онлайн-біржі Markets.com Нейл Вілсон додає, що, на його переконання, таким чином Маск залишив за собою можливість визначати, яким чином сприйматиметься у суспільстві той факт, що він вирішив продати частину своїх акцій Tesla: мовляв, "користувачі Twitter вимагають від Маска продати десяту частину своєї частки" лунає набагато краще, ніж "Маск викинув на ринок десять відсотків своїх акції Tesla".

Читайте також: Ілон Маск обігнав Білла Гейтса у списку мільярдерів

Але якщо знову повернутися до ідеї Девіда Бізлі, то, звісно, є сумнівним, що подолати голод у світі можливо лише оподаткуванням супербагатих людей. Адже причини голоду часто пов'язані з політикою, коли ту чи іншу країну спустошено війнами і конфліктами, коли донорські кошти витрачаються не за призначенням і коли у результаті політики розвинутих країн світу знищуються ринки бідних країн. Окрім того, не слід забувати й про зміну клімату, яка спричиняє поганий врожай чи зовсім його відсутність.