Що робити з радянськими пам'ятниками? Приклад Болгарії
14 липня 2023 р.Для когось радянські пам'ятники уособлюють період окупації Червоною армією, а також сталінський режим. А ще для когось - увічнюють перемогу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Загарбницька війна Росії проти України знову розбурхала дискусію про пам'ятники і статуї радянської доби, в тому числі і в Польщі та Литві, де такі об'єкти, як монумент Перемоги в Ризі, були після початку повномасштабного вторгнення поспіхом знесені.
У Болгарії думки громадськості щодо того, що робити з пам'ятниками доби комунізму, дуже різняться. Однією з причин цього є відсутність опрацювання комуністичного минулого в країні. Значна частина населення досі продовжує романтизувати ті часи.
Пам'ятник, що вшановує радянську армію в Софії
У центрі уваги в цій суперечці - гігантський пам'ятник на честь радянської армії, що стоїть в одному з парків у центрі болгарської столиці Софії. На п'єдесталі заввишки майже 40 метрів встановлена фігура червоноармійця, котрий тримає зброю над головами селянки та робітника. На цоколі за допомогою трьох барельєфів зображена історія Червоної армії.
Близько десятиліття "Ініціатива за демонтаж монумента на честь радянської армії" наполягає на знесенні пам'ятника. Він був споруджений у 1954 році, через десять років після того, як Радянський Союз оголосив війну Болгарії. На той час будь-яка форма опору комуністичній владі в Болгарії придушувалася.
Читайте також: Радянські пам'ятники - дилема для країн Східної Європи
"Після вторгнення Червоної армії в Болгарії було встановлено комуністичний режим. Цей пам'ятник був споруджений у часи неволі, коли окупанти називали себе визволителями", - розповідає Марта Георгієва з "Ініціативи з демонтажу". Мета групи - покращити знання болгарської історії. Вона також проводить паралелі між болгарським минулим та українським сьогоденням: "Армія просто нападає на країну і називає себе визволителькою, якщо виграє війну".
Болгарія у Другій світовій війні
Під час Другої світової війни Болгарія була частиною держав Осі з 1941 до 1944 року, але країна не відправляла солдатів на східний фронт і відмовилася оголосити війну Радянському Союзу. У серпні 1944 року Болгарія розірвала пакт з нацистською Німеччиною і оголосила себе нейтральною. Радянський Союз, однак, відкинув пропозицію про припинення вогню. Москва оголосила Софії війну. Лише через три місяці після вторгнення Червоної армії, 9 вересня 1944 року, до влади в країні прийшов комуністичний режим, під час якого було вбито від 18 000 до 30 000 людей, зокрема духовенство, журналісти, колишні міністри та великі землевласники.
У Болгарії занадто мало знають про цю темну сторінку в історії країни. На думку Марти Георгієвої та її команди, цю прогалину необхідно заповнити - і знесення пам'ятника радянській армії є частиною цього процесу. "Ми хочемо деполітизувати площу, тому що цей пам'ятник розділяє наше суспільство, - каже Купер Сапарев, ще один учасник ініціативи. "Через пам'ятник ми не можемо використовувати площу, він також не спрямований у майбутнє, а є радше злочинною пропагандою минулого і створює велику напругу".
Міська рада вже ухвалювала рішення про його знесення у 1993 році. Але відтоді різні інституції чинили опір демонтажу пам'ятника. "Ми довели, що це не пам'ятка культури, а влада підтвердила, що це не пам'ятник солдату", - розповідає Марта Георгієва.
Знести пам'ятник чи зберегти?
Не всі підтримують ідею знесення. Насправді багато людей у Болгарії вважають, що пам'ятник має бути збережений: "Це спільний меморіал, який повинен нагадувати нам, що так багато людей загинуло в цій кривавій і нещадній війні, людей, які ніколи не хотіли цієї війни. Пам'ять про них має бути збережена", - каже літня жінка, тримаючи в руках фотографію родича, який загинув у Другій світовій війні. Вона є частиною групи людей, які зібралися перед пам'ятником 9 травня, коли тут відзначають день перемоги над нацистською Німеччиною. Цей день досі святкують щороку в окремих колишніх комуністичних країнах.
Для тих, хто відзначає цей день пам'яті і розмахує російськими прапорами, пам'ятник посеред європейської держави Болгарії слугує символом боротьби з фашизмом. Боротьба, яка, схоже, для них ще не закінчилася, - різні учасники заходу висловлюють DW думку, що саме "Захід" є справжнім агресором у війні проти України.
Читайте також: Естонія виділяє на демонтаж радянських пам'ятників мільйон євро
Путінська пропаганда потрапляє в сприятливе середовище у Болгарії - в країні, яка так і не змогла повністю позбутися російського впливу. Болгарія ще не опрацювала своє минуле. Занадто мало історичної переоцінки і занадто багато дезінформації. Жахи комуністичного періоду майже не обговорювалися, в країні мали змогу поширюватися проблематичні інтерпретації минулого.
Третє рішення: змінити пам'ятник
Інша можливість - сабо сам пам'ятник на музей, або інтегрувати його, наприклад, у Музей соціалістичного мистецтва, де виставлені численні портрети Леніна, Че Гевари, колишнього прем'єр-міністра Болгарії Георгія Дімітрова та багатьох інших комуністичних лідерів минулого. "У ті часи мистецтво мало служити пропаганді. Воно стало інструментом політичної влади та ідеології. Комуністична партія зрослася з державою, а ця однопартійна система контролювала всі сфери суспільного, політичного та культурного життя. Мистецтво не було виключено з цих процесів", - розповідає DW Ніколай Уштавалійський. Він працює директором цього музею з 2011 року і з цікавістю стежить за дебатами про пам'ятник на честь радянської армії. Але оскільки монумент навряд чи помістився б у парку музею розміром з футбольне поле, він звертає увагу на інше місце.
Читайте також: Радянські воєнні пам'ятники у Німеччині більше небажані?
Пам'ятник можна було б демонтувати й перенести до міста Димитровград, що за 220 кілометрів на південний схід від Софії. "Цікавим аспектом є те, що місто було засноване в перші роки соціалістичного правління. Воно було буквально збудоване з нуля. Димитровград став символом побудови нового, соціалістичного суспільства в Болгарії", - зазначає Уштавалійський. "Димитровград сам по собі є соціалістичним пам'ятником, тому пам'ятник, подібний до того, що стоїть у Софії, вшановуючи іноземну армію, там би пасував найкраще".