Що принесе українцям саміт НАТО - надію чи розчарування?

Президент України Володимир Зеленський приїде на саміт НАТО у Вільнюсі, повідомив генсек альянсу Єнс Столтенберг 7 липня в Брюсселі на пресконференції, що передує зустрічі. Отже візит відбудеться. І це при тому, що раніше Київ неодноразово наголошував: Зеленський поїде на саміт тільки в тому разі, якщо Україні пообіцяють щось конкретне, що наблизило б її до НАТО. Столтенберг уже давав зрозуміти, що запрошення поки що не буде, але що ж тоді альянс запропонує Україні?

Приїзд Зеленського - добрий знак, який демонструє, що саміт не розчарує українців і що, крім членства, будуть інші сфери, в яких Україна залишиться задоволеною, прогнозує віцеголова міжнародного аналітичного центру Globsec у Брюсселі Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein).

Запрошення України до НАТО: справа у формулюванні

"Мені хотілося б, щоб литовці вписали цей саміт НАТО у підручники історії", - сказав DW радник глави офісу президента України Михайло Подоляк. Він очікує, що лідери країн Північноатлантичного альянсу 11-12 липня чітко заявлять, "що Україна буде невід'ємною частиною НАТО де-юре, оскільки де-факто ми і так вже є частиною системи НАТО". Таке рішення український чиновник вважає необхідним і "фундаментально правильним", оскільки, на його переконання, питання про членство України в альянсі настав час закрити: "І добудувати остаточно систему загальноєвропейської безпеки, бо без України це виглядало б дивно, враховуючи головного опонента Європи - Російську Федерацію путінського типу".

Що анонсує Столтенберг? Він сподівається, що "лідери підтвердять, що Україна стане членом НАТО" та сформулюють своє бачення майбутнього альянсу та сильнішої України. Союзники зараз консультуються щодо комюніке саміту і відточують його формулювання, "у тому числі про те, як просунути Україну до мети стати членом альянсу", зазначив його генсек. Він не вдавався до подробиць, пояснивши, що рішення буде оприлюднено після того, як 31 член НАТО і Швеція схвалять текст і підпишуть заяву.

На думку Подоляка, на саміті потрібно зафіксувати не лише сам факт того, що Україна вступить до НАТО, а й визначитися з термінами цієї процедури, яка має бути прискореною як для Фінляндії та Швеції. "Інші питання буде винесено за дужки. Зафіксують, що ми розуміємо, що під час війни, звичайно ж, членом НАТО Україна не стане, але водночас вкажуть чітку дорогу з чіткими календарними датами", - вважає радник глави офісу українського президента.

Приємних сюрпризів для України на саміті не буде, каже Фройденштайн. Втім, неприємних - теж. "Я думаю, там буде не просто підтвердження Бухарестської декларації 2008 року про те, що Україна в якийсь момент стане членом НАТО, а й сильніші формулювання", - говорить він. Наприклад, "ми визнаємо прагнення України стати повноправним членом НАТО у близькому майбутньому" чи щось подібне.

І це, на його думку, найменший спільний знаменник, до якого можуть прийти члени НАТО. "Усі ми знаємо, що вони розходяться у своєму ставленні щодо прийняття України, але навіть ті країни, які виступають за запрошення Києву, вважають за важливе зробити хоча б спільну заяву. Тому що інакше Захід виглядатиме розколотим, - пояснює аналітик. - А цього ніхто не хоче показувати на публіці, тож їхнім мінімальним спільним знаменником буде формулювання "Бухарест плюс".

Читайте також: ФРН збільшує експорт зброї. Скільки надійшло Україні?

Перша зустріч нової Ради Україна-НАТО

Київ також розраховує, що у вільнюський саміт започаткує "більш глибинну юридичну інтеграцію" України до альянсу, яка виявиться у підвищенні статусу Комісії Україна-НАТО до рівня Ради Україна-НАТО. Більш того, перше засідання цього нового органу вже заплановано на 12 липня, про що свідчить офіційна програма саміту. У ньому візьмуть участь лідери країн альянсу та Швеції, а також Столтенберг та Зеленський.

Генеральний секретар НАТО пояснив, що рада буде майданчиком "для кризових консультацій та прийняття рішень", який дозволить Україні та альянсу більше й тісніше співпрацювати, зближуватися та "разом вирішувати всі питання, які стосуються нашої безпеки". Перевага полягає не лише в тому, що рада буде наділена повноваженнями ухвалення рішень, а й у тому, що якщо виникне якась термінова тема чи загроза, Україна або її партнери можуть скликати термінове засідання.

На відміну від Комісії Україна-НАТО, у раді Україна матиме такі ж права, як і члени альянсу, і такі ж можливості для консультацій. Крім того, новий орган зможе розвивати складнішу структуру, наприклад, створювати підкомітети. Такий устрій дозволить поглибити відносини України та НАТО, переконаний Столтенберг.

Політолог Фройденштайн не вважає це нововведення таким важливим: "Я не бачу ні значної додаткової цінності Ради Україна-НАТО, ні її суттєвих відмінностей від комісії. Не думаю, що Зеленський їде на саміт заради ради". Він вважає, що Київ більше цікавить конкретика у сфері постачання озброєнь, наприклад деталізація програми з надання винищувачів F-16 та коаліція протиповітряної оборони у форматі "Рамштайн плюс".

Збільшення військової допомоги Україні

Українська влада справді сподівається на визначення пріоритетів та прискорення постачання зброї, а також на спрощення бюрократичних процедур при наданні озброєнь Україні. Тобто Київ виходить з того, що результатом саміту у Вільнюсі стане зростання обсягів та швидкості поставок для ЗСУ, наголосив Михайло Подоляк.

По суті, сьогодні стратегічно не має значення, пообіцяє Німеччина ще десять "леопардів" або два, кажуть експерти. "Стійкий потік зброї в Україну залежить від збільшення виробництва на Заході, і там вже є декларації про наміри, але сталося поки що дуже мало - і це є вирішальним", - упевнений Фройденштайн. Чи будуть західні уряди та ЄС колективно перерозподіляти ресурси для фінансування нових закупівель озброєнь та нарощування їх виробництва - от у чому головне питання, вважає він. Але саміт у Вільнюсі не стосується оборонної промисловості.

Зі свого боку, Єнс Столтенберг пообіцяв, що у Вільнюсі союзники ухвалять рішення про створення програми досягнення повної функціональної сумісності України та НАТО. На цю багаторічну програму підтримки буде виділено суттєві кошти з головною метою - завершити масштабний перехід ЗСУ від радянських стандартів, оснащення, процесів та доктрин до західних. "Таким чином ми ще наблизимо Україну до НАТО", - упевнений Столтенберг.

Читайте також: Столтенберг залишається на чолі НАТО ще на рік: що попереду?

Гарантії безпеки для України

Так НАТО демонструє свої наміри довгострокового військового та оборонного співробітництва та взаємодії з Україною, наприклад, щоб через п'ять-десять років створювати спільні оборонні структури, вважають спостерігачі.

За словами генсека альянсу, союзники мають забезпечити Україні надійні механізми безпеки, щоб після закінчення війни Росія не атакувала її знову. За даними НАТО, деякі його члени готові надати Україні двосторонні гарантії безпеки, які стануть доповненням до спільної стратегії.

Двосторонні гарантії можуть бути корисними на час відсутності консенсусу в НАТО, погоджується Фройденштайн, але зрештою як механізм безпеки України спрацює лише захист за П'ятою статтею НАТО. "І я переконаний, що це станеться. Якщо ми хочемо допомогти Україні стати процвітаючою демократією, їй треба вступити до ЄС. А це буде можливим лише, якщо вона стане членом НАТО", - підсумовує експерт.