Слідчий у Харкові: Колаборантів більше, ніж поліцейських

Після звільнення окупованих російськими військами територій Харківської області українські правоохоронці відкрили більше 600 справ про колабораційну діяльність. Чи не щодня правоохоронці повідомляють про затримання місцевих мешканців, яких підозрюють у колабораціонізмі. Серед них - працівники місцевої влади, шкіл і комунальних підприємств. В інтерв'ю DW заступник начальника відділу слідчого управління поліції Харківської області Олександр Кобилєв розповів, кому саме і за що висувають підозри у колабораціонізмі, а також якими є критерії для відкриття таких справ. 

DW: Пане Кобилєв, за вашими спостереженнями, у яких сферах люди найчастіше йшли на співпрацю з окупаційною владою?

Олександр Кобилєв: Це місцева влада і працівники сфери освіти.

Якщо говорити про колабораціонізм у сфері освіти, які є критерії для відкриття кримінальної справи?

Найважливішим критерієм є впровадження освітнього процесу країною-окупантом на території України. У школах, у які окупанти за сприяння колаборантів завозили підручники країни-агресора, а персонал проходив перепідготовку для роботи за освітніми стандартами РФ. Де керівники проводили зібрання батьків учнів, під час яких пропагували за окупацію, і приймали документи до навчальних закладів, створених окупаційною владою.

Тобто всі, хто працювали з 1 вересня, підозрюються в колабораціонізмі?

Щодо них може проводитися досудове розслідування, або їм уже повідомили про підозру. До тих, хто ще не потрапили у поле зору правоохоронців, дійде черга. Це можуть бути й ті, хто здійснювали колабораційну діяльність до 1 вересня.

Хто саме з працівників сфери освіти може стати підозрюваним у колабораціонізмі?

Директори, бо вони є посадовими особами. Коли прийшли окупаційні війська, вони навʼязували школам свою освітню програму. Деякі директори погоджувалися на це і впроваджували її. Це полягало в отриманні підручників за російською програмою. Також вчителів звільняли з українських шкіл і приймали на роботу до нового органу, який був створений окупаційною владою. Це і є впровадження освітнього процесу.

Коли вчитель пропагував за окупаційну владу, в його діях можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення за статтею про колабораційну діяльність.

Читайте також: "Не хочеться бути двічі покараними". Як працювали вчителі в окупованому Куп'янську

"Я не зустрічав примусового призначення на посади"

Якщо вчитель не пропагував, а лише працював за російською програмою?

Діям кожного вчителя буде надана правова оцінка. Питання про притягнення вчителів до відповідальності буде розглядатися при здійсненні пропаганди на уроках. Як можна це зафіксувати? Це робота з дітьми, які відвідували уроки з 1 вересня.

А викладання російської мови, яку окупаційна влада зробила повноцінним предметом замість факультативу "іноземна мова"?

Російська мова - будь-де російська мова. Водночас впровадження історії, її переписування, можна розглядати як колабораційну діяльність.

Чи трактується як колабораціонізм відвідування вчителями курсів з перекваліфікації в Росії?

Це одна із частин впровадження освітніх стандартів Російської Федерації. Тому так.

Багатьом все ж не оголосили про підозри.

Поживемо - побачимо. Слідство добереться до всіх. Просто колаборантів більше, ніж поліцейських. Колаборанти пішли на співпрацю, визнали ту владу - тож до них є питання.

А якщо йдеться про примус? Я говорила з вчителем, якого, за його словами, примусили поїхати на ці курси.

Чому він не звільнився? Всі, хто обійняли посади в органах державної влади, правоохоронних органах, у школах, зробили це добровільно. Я ще не зустрічав примусового призначення на посади.

"Лікарі захищені нормами міжнародного гуманітарного права"

Чи є підозри в колабораціонізмі щодо лікарів?

Немає. Справа в тому, що лікарі захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Це їхній обовʼязок - допомагати громадянам. Навіть під час окупації вони мали рятувати життя людей. А інформації про заклики до співпраці з ворогом з боку лікарів у нас немає.

А щодо керівництва лікарень?

Щодо керівництва - будемо розглядати в кожному окремому випадку.

Якщо головний лікар переводив документацію на російські стандарти - це трактується як колабораційна діяльність?

Статтею про колабораціонізм передбачено кримінальну відповідальність за впровадження стандартів держави-агресора у галузі освіти. Окремий склад злочину за впровадження стандартів в галузі медицини не передбачено, однак це не виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за інші діяння, пов'язані із колабораційною діяльністю.

Читайте також: Хто такі колаборанти і як їх карають

А якщо керівництво лікарні надало окупаційній владі свої приміщення для облаштування госпіталю для російських солдатів?

Статтею про колабораціонізм передбачено кримінальну відповідальність за передачу матеріальних ресурсів окупантам. У кожному конкретному випадку необхідно всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини.

Отримання російської зарплатні - не колабораціонізм?

Говорячи про працівників комунальних служб, чи отримання російської зарплатні вважається колабораціонізмом?

Сам факт отримання - не вважається. Але факт співпраці з окупантом треба розглядати вже з точки зору того, що саме робила людина.

Наприклад, працювала електриком.

Якщо не була призначена на посаду електрика в незаконних органах влади - ні.

Або займалася вивезенням сміття.

Підтримка належного рівня життя на тимчасово окупованій території, відповідно до норм міжнародного права, покладається на плечі окупантів. Вони мали забезпечувати повноцінне життя громадян. Якщо не було глорифікації з боку місцевого населення, якщо не було жодних закликів до виправдання збройної агресії - то це не розглядається як колабораційна діяльність.

Чи керівники цих комунальних підприємств вважаються колаборантами?

Вони підпадають під норми інших частин статті про колабораціонізм, бо вони обіймали посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Такі підозри вже є?

Так, такі підозри вже повідомлялися. І матеріали кримінальних проваджень вже навіть спрямовані до суду.

"Чи є суспільно небезпечні наслідки?"

Чи є колаборантами чиновники? Наприклад, пересічний чиновник в одному з управлінь міськради, який продовжував ходити на роботу.

Треба розглядати кожний окремий випадок. Формально в діях людини можуть бути ознаки злочину. Але чи завдали ці дії серйозну шкоду? Чи є суспільно небезпечні наслідки? Не можна кожного притягувати до кримінальної відповідальності. Бо так ми дійдемо до абсурду - якщо людина залишилася в окупації, то вона є колаборантом. Ходила в магазин, купувала цукерки… Виходить, фінансувала окупантів?

Читайте також: УПЦ (МП) - незалежна церква чи колаборанти в рясах?

У яких випадках дії пересічного мешканця можна трактувати як колабораціонізм?

Скільки у нас випадків, коли людині треба було щось їсти і вона пішла працювати тим самим електриком. Потім такі люди питають: а як би ми вижили? Поїхати вони не могли - їх не випускали. Вони нікого не вбивали, не катували, не плюндрували українські символи. Так, ходили на роботу. Але, по-перше, вони робили суспільно корисну справу, по-друге - забезпечували своє виживання. Чи становить така людина небезпеку?

Але є випадки, коли люди вказували росіянам, де живе АТОвець. Росіяни забирати того АТОвця і катували. Чи буде колаборантом той, хто вказав на домівку закатованого? Так. Моя сім'я також була у такій ситуації. Окупанти отримали інформацію про участь у АТО мого родича, у якого пʼятеро дітей. Військові РФ приїхали і забрали його, тримали у полоні та катували.