Шольц і важка зброя для Києва: канцлер під вогнем критики

Коли у вівторок, 19 квітня, Нідерланди вперше оголосили про постачання важкого озброєння Україні, це певним чином сформувало очікування щодо раптово оголошеної на вечір того ж дня урядової заяви канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz). Канцлер підтвердив, що Німеччина підтримає Україну, але оминув тему постачання танків, броньованої техніки або артилерії - важкого озброєння, про яке Київ просить вже дуже давно. Не зможе, за його словами, Німеччина й відправити в Україну техніку із запасів Бундесверу - немає нічого придатного. Якщо відправити бойові машини піхоти (БМП) Marder, які вже давно вийшли в тираж, то в самої армії ФРН виникнуть дірки в обороноздатності, підтримали Шольца в самому Бундесвері.

Читайте також: Бербок: Поставки танків Україні - не табу для Німеччини

Нову допомогу глава уряду ФРН все ж таки запропонував, але за певною схемою. ФРН, за його словами, готова сплатити пряме постачання в Україну зброї від німецьких виробників за складеним Берліном списком. Ось тільки розчарований виступом Шольца посол України у ФРН Андрій Мельник зазначив, що Німеччина справді згодна виділити на ці цілі мільярд євро, але "проблема у тому, що в цьому списку взагалі немає важких озброєнь", а "зброї, яка нам потрібна, у списку немає", сказав він в інтерв'ю ZDF.

Оточення Шольца: Берлін уже багато робить для Києва

Виступ Олафа Шольца розчарував не лише Мельника, а й дуже багатьох німців - користувачі в соціальних мережах від промови канцлера не залишили і каменю на камені. "Де Олаф?" - головний жарт критиків канцлера. Мовляв, поки у світі хаос, він ховається від відповідальності. Враження - дуже популярне у Німеччині, але в оточенні глави німецького уряду його вважають зовсім неправильним. Кільком виданням ті, хто працює з Шольцем близько, погодилися анонімно викласти аргументи, якими керуються сьогодні відомство канцлера і він особисто.

По-перше, канцлер відмовився від великодньої відпустки і продовжив працювати. По-друге, він цілодобово тільки і зайнятий допомогою України, кажуть у його оточенні. Надати конкретну допомогу складніше, ніж хотілося б - взяти, наприклад, танки: так, є вільні танки Leopard на майданчику концерну-виробника Rheinmetall та в інших місцях, але їх ще необхідно привести в бойовий стан, а на це потрібно кілька тижнів, а то й місяців, кажуть в оточенні канцлера.

І все ж вагому роль у керівництві ФРН досі відіграє побоювання, як би "не стати в очах Путіна стороною, що воює", дійшла висновку газета Tagesspiegel, опитавши прихильників глави уряду із його фракції соціал-демократів у Бундестазі. Інше побоювання - мовляв, отримавши серйозне озброєння, Україна може відтіснити армію РФ до її кордонів і навіть спробувати забрати Крим, а це може призвести до використання ядерної зброї з боку РФ.

Шольца критикують усі, крім крайніх лівих та крайніх правих

Утім, багато хто, навіть в уряді самого Шольца, таких побоювань не поділяють. Провідні партії виступають за максимальне збільшення допомоги Україні, включаючи постачання танків, броньованих машин та артилерійських знарядь. "Україна може захищатися від масштабного російського нападу на Донбасі, лише якщо матиме відповідне озброєння", - заявив експерт партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) із зовнішньої політики Норберт Реттґен (Norbert Röttgen). Якщо Німеччина й надалі затягуватиме, то виявиться "однією ногою на боці Путіна", заявив заступник голови фракції ХДС/ХСС Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul).

Гостро критикують Шольца не лише в опозиції, а й політики з правлячої з ним коаліції. "Мені здалося дуже прикметним, що він (Шольц. - Ред.) сказав, що достатньо подивитися на міжнародну спільноту, щоб зрозуміти, що у світі роблять те, що робимо і ми (для підтримки України. - Ред.) Це напевно не так, адже тоді б і у світі дуже мало робили", - заявила ZDF членкиня фракції Вільної демократичної партії (ВДП), голова комітету з питань оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann). Штрак-Ціммерманн, яка разом із Гофрайтером відвідала Україну, зазначає, що відомство канцлера ФРН справді вважає свої зусилля достатніми і не помічає удару по іміджу Німеччини через її позицію та міжнародну критику на її адресу.

Економічні аналізи свідчать, що рацію мають радше критики Шольца і що Німеччина робить не так багато, як деякі інші західні країни, якщо виходити із перерахунку до ВВП. За розрахунками Інституту світової економіки (IfW) у Кілі, Німеччина у списку країн, які надають допомогу Україні, лише на 12 місці. Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter), голова комітету у справах ЄС у Бундестазі із партії Зелених, дорікнув Шольцу, що через його позицію "ми гальмуємо з санкціями, ми гальмуємо з постачанням озброєнь, і тим самим зростає ризик, що війна затягнеться", що, на його думку, підвищує ризики втягування у конфлікт інших країн та фактичної Третьої світової війни, заявив політик ZDF.

Лінію Шольца підтримали лише у проросійській німецькій партії "Альтернатива для Німеччини". "Канцлер Шольц виступив проти прихильників війни з ВДП, Зелених та ХДС: жодних поставок важких озброєнь, жодного ембарго, жодної участі НАТО. Переможе розум?" - написав у мережі Twitter один із її лідерів Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla). Проти постачання озброєнь Україні виступає й Ліва партія.

Критика Шольца та його партії соціал-демократів наростає останніми днями, зокрема, через скандал навколо тісних зв'язків із "Газпромом" глави землі Мекленбурга-Передньої Померанії Мануели Швезіґ (Manuela Schwesig) - теж із партії СДПН. У самого канцлера рейтинги рекордно низькі. Наступного дня після пресконференції, що, вочевидь, не справила ефекту, прессекретар Шольца додав, що Німеччина обговорює, - а за іншими даними, уже домовилася з партнерами у НАТО - налагодити ще один варіант допомоги Україні. Згідно з планом, Берлін відшкодує втрати військової техніки тим країнам Східної Європи, які, як Чехія, відправляють Україні танки радянського зразка, виробивши для них сучасне озброєння НАТО.

Канцлера Шольца підтримала міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), яка давно виступає за поставки важкої техніки Києву. Під час виступу 20 квітня у Латвії після зустрічі з латвійським колегою Едгаром Рінкевичем вона додала, що частина поставок озброєнь з ФРН не була озвучена публічно і що відчуття, що Берлін має табу на поставки саме важких озброєнь, неправильне, просто "у короткостроковому плані у Німеччини немає нічого, що вона могла б поставити справді швидко і без затримок".