Що не так з поправками до закону про захист викривачів?

Законопроєкт щодо "упорядкування окремих питань захисту викривачів" корупції, ухвалений Верховною Радою України 4 лютого з низкою поправок, викликав критику з боку громадських організацій, які займаються антикорупційною діяльністю в Україні. Хоча документ і містить прогресивні положення, водночас до нього були внесені поправки, які, навпаки, ускладнюватимуть викриття корупції, вважають у цих громадських організаціях. Тому ціла низка таких організацій і рухів звернулася до президента України Володимира Зеленського із закликом накласти вето на законопроєкт.

Удар по безпеці викривачів

Ухвалені Верховною Радою за підтримки 253 депутатів поправки до закону №3450 містили в собі цілу низку позитивів, які зміцнювали статус викривачів і захищали їх, сказав в інтерв'ю DW юридичний радник "Transparency International Україна" Олександр Калітенко. "Це і єдиний портал повідомлень про корупцію, і уточнений порядок перевірки інформації. Була добра ідея, щоби викривач отримував винагороду з тих коштів, які би за вироком суду стягувалися в дохід держави у вигляді грошей, цінностей та іншого майна", - перераховує позитиви законопроєкту експерт.

Але три поправки, внесені під час ухвалення закону в другому читанні, перекреслили всі переваги документу і зробили його небезпечним для викривачів, зазначив Калітенко. "TI Україна" стала однією з 25 громадських організацій та рухів, які підписали заклик до президента України Володимира Зеленського не підписувати цей закон і повернути його до парламенту на доопрацювання. В цій відозві ухвалений депутатами текст закону названий таким, що "звужує права викривачів і послаблює їхній захист, суперечить самому визначенню "викривач" і не передбачає чітких гарантій анонімності".

Читайте також: Викривачам корупціонерів в Україні платитимуть винагороду

Зокрема, згідно з внесеними в парламентській залі поправками, викривач має "достеменно" знати та підтвердити факти корупційного правопорушення і передати таку інформацію керівнику установи, в якій працює, і "достеменно" знати, що цей керівник не причетний до корупції. Викривач також має пояснити, звідки йому стала "достеменно" відома інформація про вчинене правопорушення. Автори відозви вважають, що це суперечить базовим принципам захисту джерел інформації і є фактично неможливим, бо джерелом інформації про корупцію є сам викривач. Все це суперечить міжнародним стандартам і найкращим практикам, порушує принцип верховенства права, створює "правову невизначеність" і породжує колізії з іншими законами України, сказано в тексті відозви.

Кому вигідно?

Олександр Калітенко нагадав, що ініціатором всіх трьох внесених поправок, які спотворили первісний текст проєкту закону, став депутат від фракції "Батьківщини" Сергій Власенко. Під час підготовки проєкту закону до остаточного ухвалення комітет з антикорупційної політики відхилив ці поправки. Натомість заступниця голови комітету з антикорупційної політики від фракції "Слуга народу" Галина Янченко, яка представляла з парламентської трибуни законопроєкт, назвала одну з пропозицій Власенка такою, що "має логіку", чим фактично виступила проти думки більшості своїх колег по комітету.

Підтримка депутатами низки правок Власенка, як вважає юридичний радник "TI Україна" Олександр Калітенко, стала виявом імітації депутатами боротьби з корупцією, чого вони припускалися й раніше. За приклад він навів повернення депутатами, після сумнозвісного рішення Конституційного Суду, відповідальності за недостовірне декларування. "Тоді депутати назвали це "єдино можливим компромісом". Насправді ж це означало, що така відповідальність залишала багато юридичних шпаринок з її уникнення, позбавлення волі за брехню було скасоване взагалі. Все це не можна назвати дієвими санкціями зі стримування корупції", - вважає Калітенко.

Хто боїться викривачів

Минулого року подання до Конституційного Суду з оскарженням антикорупційних законів підписували здебільшого депутати від проросійських партій. У випадку з викривачами корупції за поправки, що, на думку громадських активістів, зводять нанівець захист і права борців з хабарництвом, проголосувала більшість депутатів від різних фракцій. Одна з найвідоміших викривачок корупції в судовій системі, суддя Жовтневого райсуду Полтави Лариса Гольник в інтерв'ю DW пояснила таку поведінку депутатів "страхом викриття".

Читайте також: Європарламент посилює захист "викривачів" та "інформаторів"

Гольник обурена тим, що в якості аргументів на користь своїх поправок депутат Власенко вживав такі слова, як "анонімки" і "стукачі", а також згадував про "повернення в сталінський 37-й рік". Її засмутило, що ці слова викликали аплодисменти у сесійній залі українського парламенту. "Такою риторикою депутати намагаються навісити ярлики на людей, які піддають себе величезним ризикам. Якщо викривач - не анонімний і викриває корупцію, особливо, якщо це топ-корупція, його життя змінюється назавжди. Ще від 2016 року, коли була викрита корупція мера Мамая (Олександр Мамай, колишній мер Полтави, намагання якого дати хабар судді викрила Лариса Гольник. - Ред.),  проти мене і досі, в нинішньому 2021 році, цілеспрямовано "працюють", - запевнила суддя.

Вона стверджує, що знає чимало викривачів корупції, які вчинили згідно із законом і тепер потерпають через це від переслідувачів. А поведінку депутатів Гольник оцінює як завдання шкоди репутації викривачів. "Це - дуже небезпечні речі! Виглядає, що депутати парламенту стали негативно сприймати викривачів корупції і що вони просто бояться бути викритими. Адже людині, яка дотримується закону і не вчиняє корупційних діянь, боятися нічого", - переконана Лариса Гольник.