1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як Україна досягла разючих успіхів у протидії РФ на морі

Томас Лачан | Валерій Сааков
5 березня 2024 р.

Попри наступальний тиск сухопутних військ РФ, Україна дедалі більше заганяє Росію в оборону на морі. DW - про хронологію й секрети успіху.

https://p.dw.com/p/4ccdV
Український морський дрон атакує російський корабель поблизу Новоросійська
Атака українських морських дронів на російський ВДК поблизу НоворосійськаФото: REUTERS

Головне управління розвідки міністерcтва оборони України у вівторок, 5 березня, заявило про знищення російського патрульного корабля проєкту 22160 "Сергей Котов" у територіальних водах України, неподалік Керченської протоки." Удар було здійснено морськими дронами "Magura V5". Українська спецслужба опублікувала у соцмережах і відео, де зафксовано атаку на російський корабель.

Подібні випадки частішають. Лише декілька тижнів тому, 14 лютого, ГУР України повідомляло, що російський 112-метровий десантний  корабель "Цезар Куніков" затонув унаслідок успішної операції з його знищення поблизу узбережжя анексованого Росією Кримського півострова. Українська спецслужба тоді теж опублікувала відеозапис, на якому видно вибухи й масштабну пожежу на борту російського корабля. Великий десантний корабель (ВДК) "Цезар Куніков" Чорноморського флоту РФ і раніше не раз застосовувався в конфліктах. Він устиг повоювати у 2008 році під час війни в Грузії, а згодом активно виконував логістичні функції для підтримки російського контингенту в Сирії з 2015 року. 

Київ регулярно звітує про військовий успіх у Чорному морі. У той час як фронт на суші вже понад рік перебуває в глухому куті - без істотного прогресу для жодної зі сторін, - українські сили змогли покінчити з пануванням російського флоту на Чорному морі.

ВДК "Цезар Куніков" пропливає Босфором (архівне фото)
ВДК "Цезар Куніков" пропливає Босфором у грудні 2015 рокуФото: Sedat Suna/epa/dpa/picture alliance

Крок за кроком Україна звільнилася з російського морського зашморгу

Однак у перші дні російської агресивної війни все було зовсім інакше. З погляду чисельності та вогневої потужності, Чорноморський флот РФ значно переважав українські військово-морські сили. Одразу після початку війни в лютому 2022 року російські військово-морські сили заблокували українські порти та захопили стратегічно важливий острів Зміїний, що розташований поблизу румунського кордону. Росіяни також замінували значну частину акваторії Чорного моря. Здавалося, що Україна виявилася відрізаною від решти світу на півдні.

Але крок за кроком Київ зміг звільнитися від російського тотального панування на морі. У квітні 2022 року українські військові зуміли потопити крейсер "Москва" - флагман Чорноморського флоту РФ, вразивши його кількома протикорабельними ракетами українського виробництва "Нептун".

Ракетний крейсер "Москва" (архівне фото)
Ракетний крейсер "Москва", лютий 2022 рокуФото: Russian Navy/dpa/picture alliance

У червні того ж року українські сили повернули під свій контроль острів Зміїний. Крім того, фіксувалися неодноразові удари по російських кораблях, підконтрольних ними портах та шляхах постачання, як-от у Бердянську в березні 2022 року, де ракетним ударом було знищено ВДК "Саратов", а кілька інших суден, в тому числі й згаданий на початку "Цезарь Куніков", зазнали пошкоджень.

Улітку 2023 року внаслідок успішної реалізації комбінованої операції було серйозно пошкоджено Керченський міст, що з'єднує анексований Росією півострів з материковою частиною РФ. Аж поки у жовтні 2023 року російський флот був змушений вивести більшу частину своїх суден із Севастополя до східної частини Чорного моря. Але навіть там військові кораблі РФ не можуть почуватися в безпеці. Навіть у бухті Новоросійська, що за 300 кілометрів на схід від Севастополя, Україні в серпні 2023 року вдалося серйозно пошкодити інший ВДК - "Оленегорский горняк".

Українські успіхи "показують, що росіяни можуть лише недостатньо захищатися від українських протикорабельних комплексів та дронів", прокоментував аналітик Штефан Бланк в інтерв'ю DW у вересні 2023 року. "Ба більше, вони, здається, не в змозі протистояти загрозі, яку становить для них Україна", - вважає Бланк, аналітик з питань Євразії в вашингтонському Інституті зовнішньополітичних досліджень (Washington Foreign Policy Research Institute).

За підрахунками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з лютого 2022 року Росія втратила близько 40 відсотків з загального тоннажу свого військово-морського флоту в Чорному морі, пише колишній полковник ВМС США і консультант CSIS Марк Канчіан в гостьовій статті для видання Foreign Affairs. Як це стало можливим?

Зруйнований унаслідок удару морськими дронами Керченський міст (фото 17 липня 2023 року)
Наслідки удару морськими дронами по Керченському мосту (липень 2023 року)Фото: Сrimea24tv via REUTERS

"Креативне" застосування дронів і ракет

Україна досягла цих успіхів завдяки незвичному поєднанню різних видів озброєнь, ідеться в статті Канчіана. З одного боку, вона покладається на протикорабельні ракети з дальністю польоту до 200 кілометрів, частину з яких вона виробляла сама, а частину постачали західні союзники. Ці ракети фактично були розроблені для пуску з кораблів. Однак українські фахівці модифікували їх таким чином, щоб ними можна було стріляти зі захищених позицій на суші по морських цілях, що зробило їх менш вразливими до вогню у відповідь.

Інший тип ракет дальнього радіусу дії, наданий західними країнами, насправді призначався для ураження стаціонарних цілей на суходолі, а не для стрільби по рухомих цілях на морі. Однак Україна ефективно застосовувала їх для ураження не лише портових об'єктів, логістичних центрів і складів постачання в Криму, але й військових кораблів, що стояли на якорі в підконтрольних РФ портах.

Супутниковий знімок наслідків українського ракетного удару по порту Феодосія в Криму, грудень 2023 року
Супутниковий знімок наслідків українського ракетного удару по порту Феодосія в Криму, грудень 2023 рокуФото: 2023 Maxar Technologies/AP/picture alliance

Ще однією тактикою, яку широко застосовує на морі Київ, стали безекіпажні катери (БЕК) або морські чи водні дрони - по суті невеличкі моторні човни, оснащені вибухівкою, які не так просто виявити, особливо в темний час доби. Є дані, що ці безекіпажні системи мають радіус дії до 800 кілометрів. Вони керуються дистанційно, оснащені відеокамерами, можуть застосовуватися дуже гнучко, уникати можливих контрзаходів, а також перенаводитися на іншу ціль у вкрай короткі терміни, якщо початкова ціль вже за зоною досяжності. Україна самостійно виробляє більшість цих БЕКів, зокрема й модель Magura V5, постійно вдосконалювала їх протягом війни, а тепер вони готові піти в серійне виробництво. Зазвичай безекіпажні системи застосовують не по одинці, а так званим "роєм", що ще більше ускладнює відбиття такої атаки.

Крім крейсера "Москва", за допомогою цієї незвичної комбінації різних типів озброєнь українські оборонці вже знищили або серйозно пошкодили два російські фрегати, п'ять великих десантних кораблів і підводний човен, уточнює Канчіан.

Читайте також: ГУР: У Криму знищили російський ракетний катер

Важливі стратегічні переваги для України

Приголомшливі успіхи українських сил на морі принесли Києву помітне полегшення в багатьох аспектах. Якщо на початку повномасштабного вторгнення РФ, приміром, російські десантні маневри в акваторії навпроти Одеської області становили серйозну загрозу, то сьогодні Україна може значною мірою тримати російські кораблі якомога далі від західної частини Чорного моря. "Це також ускладнює для Росії підтримку логістичних можливостей для своїх збройних сил на півдні України", - прокоментував для DW експерт з питань Євразії Штефан Бланк. Натомість українське командування, своєю чергою, змогло вивільнити багато військових, які спочатку були розгорнуті для захисту південного узбережжя України, для посилення фронту на сході.

Ці події також мали значний позитивний вплив на експорт українського зерна. Лише з великими труднощами ООН вдалося укласти зернову угоду в липні 2022 року, яка зняла російську морську блокаду і дозволила обмежений український експорт агропродукції з портів поблизу Одеси Чорним морем. Проте вже через рік Росія вийшла з угоди й пригрозила атакувати торгові судна, якщо вони й надалі запливатимуть в українські порти.

Однак цих атак так і не сталося. Хоча за цей час Україна переорієнтувала частину експорту продовольства на залізничний транспорт, вона також зуміла відновити експорт через Чорне море до портів Констанца в Румунії та Стамбул в Туреччині - з грудня 2023 року цей експорт навіть перевищує обсяги вивозу після укладення угоди з ООН. А в січні 2024 року зафіксували навіть  рекордне зростання українського експорту з початку війни. Протягом лютого цього року Україна експортувала вісім мільйонів тонн вантажів "зерновим коридором", який почала створювати у Чорному морі після виходу Росії з "зернової угоди" у 2023 році. Загалом цим маршрутом пройшло вже майже 30 млн тонн вантажів, повідомив у понеділок, 4 березня, у Telegram український президент Володимир Зеленський.

Західна військова допомога і надалі матиме вирішальне значення

Зміна балансу сил у Чорному морі сама по собі ще не гарантує Україні воєнної перемоги - для цього занадто мало шансів через ситуацію з сухопутними військами на фронті. Але, як аналізує консультант CSIS Марк Канчіан, це гарантує, що Україна зможе діяти з певної позиції сили, якщо мирні переговори з Росією колись таки відбудуться. Доти, однак, Україна залишатиметься залежною від даних розвідки західних партнерів і від постачання зброї, особливо ракет і артилерійських боєприпасів. Це єдиний спосіб утримати російський Чорноморський флот якомога далі від українського узбережжя. В іншому разі значні успіхи українських сил на морі можуть бути швидко зведені нанівець.

Росія готує "бойових" дельфінів для захисту свого флоту?