1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Секрет успіху: як Норвегія перейшла на електромобілі

Нік Мартін
9 січня 2025 р.

Норвегія поставила мету: всі нові автомобілі, що продаються в країні, мають бути електричними до 2025 року - на 10 років раніше, ніж у ЄС. Субсидії та пільги допомогли норвежцям майже досягти цієї мети.

https://p.dw.com/p/4oyXb
Електромобіль на вулиці Осло
Електромобіль на вулиці ОслоФото: Leonhard Foeger/REUTERS

Норвегія стала зразком переходу на електромобілі. У 2024 році, згідно з офіційною статистикою, майже дев'ять із 10 проданих у країні автомобілів були на електричній тязі. За інформацією Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у 2023 році - останньому, за який є дані, - загалом у світі частка електромобілів у загальному обсязі реалізованих авто становила лише 18 відсотків.

Норвезька влада взяла на себе значні зобов'язання щодо боротьби зі зміною клімату завдяки сильній держполітиці, розвиненій інфраструктурі та підтримці громадськості. Осло прагне, щоб до кінця 2025 року всі легкові машини, що продаються в країні, були з нульовим рівнем викидів в атмосферу, що на десятиліття випереджає відповідний цільовий термін Європейського Союзу, до якого Норвегія не входить.

Рецепт успіху Норвегії - її багатство, невелике населення і сильні держстимули

Добробут і розмір цієї скандинавської країни, безсумнівно, зіграли свою роль в успіху впровадження в ній електромобільності. У Норвегії проживає 5,5 мільйона осіб, при цьому вона є однією з найбагатших держав світу завдяки значним запасам нафти - найбільшим у Європі після Росії. Однак самі по собі названі обставини не можуть повною мірою пояснити такий величезний прогрес у цій сфері.

Норвегія - на другому місці за запасами нафти в Європі після Росії
Норвегія - на другому місці за запасами нафти в Європі після РосіїФото: picture-alliance/dpaH. Oeyvind

Роббі Ендрю, старший науковий співробітник розташованого в Осло Центру міжнародних кліматичних досліджень (CICERO), вважає, що вирішальним фактором стало те, що норвезька влада впродовж десятиліть прагнула до розвитку електромобільності. "У 1990-х роках Норвегія доклала зусиль зі створення компанії для виробництва електромобілів", - нагадав Ендрю в інтерв'ю DW, зауваживши, що відсутність потужного лобі вітчизняної автопромисловості сприяла цим ініціативам.

Читайте також: Автопром у Європі переживає кризу, але китайці будують тут заводи. Чому?

Хоча перші спроби виробництва електромобілів мали обмежений комерційний успіх - було продано лише кілька тисяч машин - вони сприяли підвищенню обізнаності широкої громадськості та визнанню значущості електромобільності. Це відкрило шлях до широкого поширення електрокарів таких світових виробників, як Tesla і Volkswagen.

Поширенню електромобілів допомогли податкові пільги і простота пересування

Сприятлива державна політика, безсумнівно, допомогла пом'якшити проблеми переходу на електромобілі. Норвегія не стягує під час їхнього продажу ПДВ та імпортні мита, які можуть становити від третини до майже половини вартості нової машини. Власники електрокарів також звільнені від оплати за проїзд платними дорогами і за паркування. Вони навіть можуть користуватися в Осло і його околицях смугами руху, призначеними для автобусів. Найбільше від податкових пільг виграли норвежці з високим рівнем доходу, при цьому нещодавно придбаний електрокар часто ставав другим сімейним автомобілем.

Читайте також: Криза німецького автопрому: винні Китай та електромобілі?

Майже досягнувши мети щодо повного переходу на електромобілі до 2025 року, уряд нещодавно скасував деякі з перелічених стимулів. Тепер ПДВ частково стягується під час продажу великих і розкішних машин вартістю понад 500 тисяч крон (42 500 євро в перерахунку). При цьому власники електромобілів, що належать до малозабезпечених верств населення, як і раніше, отримують вигоду з численних пільг, а також від зниження цін на такі авто.

Бйорн Грімсруд, директор Центру транспортних досліджень (TOI) в Осло, вважає, що запроваджені владою стимули були "дуже дорогими", але доступними з огляду на багатство країни та її прагнення стати кліматично нейтральною до 2050 року. "Раніше уряд щорічно збирав 75 мільярдів крон від податків і зборів на автомобілі, але цю суму було скорочено вдвічі", - пояснив Грімсруд у розмові з DW.

Скорочення субсидій негативно впливає на продажі електромобілів у Німеччині

Тим часом інші країни, зокрема Німеччину, звинувачують у тому, що вони, скорочуючи субсидії на купівлю нових електромобілів, відходять від цілей щодо пом'якшення наслідків зміни клімату задовго до досягнення затверджених показників.

Читайте також: Електромобілів в Україні більшає - попри відключення світла

У понеділок, 6 січня, Федеральне автотранспортне відомство (Kraftfahrt-Bundesamt, KBA) повідомило, що в 2024 році в Німеччині, найбільшому автомобільному ринку Європи, було зареєстровано електромобілів на 27,4 відсотка менше, ніж на рік раніше. Аналітики кажуть, що Берліну доведеться переглянути рішення про зниження субсидій при придбанні таких машин, якщо Німеччина, великий їхній виробник, має намір досягти своєї мети - мати на своїх дорогах до 2030 року 15 мільйонів авто на електричній тязі.

Норвегія віддала перевагу домашнім зарядним станціям

Ще однією перевагою Норвегії є її енергосистема - одна з найекологічніших і найнадійніших у світі. На гідроенергетику припадає понад 90 відсотків виробництва електроенергії в країні, і зазвичай вона виробляється з надлишком, що полегшує зарядку електромобілів у домашніх умовах. "Тоді як в інших країнах Європи доступ до електрики може бути проблематичним, більшість норвежців можуть заряджати свої електрокари вдома (а не в громадських пунктах зарядки. - Ред.)", - уточнює Бйорн Грімсруд з TOI.

Опитування, проведене Норвезькою асоціацією електромобілів 2022 року, засвідчило, що приблизно три чверті їхніх власників живуть в окремо розташованих будинках, що спрощує встановлення домашніх зарядних станцій. Звіт лондонської консалтингової компанії LCP свідчить, що 82 відсотки електрокарів у Норвегії заряджаються вдома, хоча в міських районах цей показник нижчий.

Зарядна станція для електромобілів в Осло
Зарядна станція для електромобілів в ОслоФото: Zhang Yuliang/Xinhua News Agency/picture alliance

"Повсюдне поширення в Норвегії зарядок першого рівня (Level 1), ймовірно, справило набагато більший вплив (на впровадження електромобільності. - Ред.)", - повідомив DW Ленс Ноель, провідний фахівець Центру сталої енергетики в Сан-Дієго.

Level 1 - найпростіша зарядка електромобілів змінним струмом, яка зазвичай використовує розетку у виділеному ланцюзі. Вона зазвичай застосовується в будинках, на підприємствах і в школах, забезпечує потужність від 1,4 до 1,9 кіловата, чого достатньо для повільної нічної зарядки. За словами Ноеля, іншим країнам варто також краще "подумати про дешевші та простіші способи інтеграції електромобільності в суспільство", а не надавати перевагу швидшій, громадській зарядній інфраструктурі, відомій як рівні 2 і 3.

США за Трампа навряд чи повторять успіх Норвегії

Очікуючи повернення Дональда Трампа до Білого дому, багато американців побоюються, що він відмовиться від політики адміністрації Джо Байдена, спрямованої на стимулювання електромобільності.

Обраний президент США Дональд Трамп
Обраний президент США Дональд ТрампФото: Evan Vucci/AP Photo/picture alliance

Обраний президент-республіканець пообіцяв припинити надання федеральних податкових пільг у розмірі до 7500 доларів на купівлю електромобілів, а також запровадити нові імпортні мита для іноземних автовиробників, що може призвести до зростання цін на їхню продукцію. Кілька американських штатів також планують скоротити свої власні пільги на придбання машин на електричній тязі - і це незважаючи на прогноз компанії Cox Automotive про те, що 2024 року частка електромобілів на дорогах США становила лише вісім відсотків.

Останніми місяцями в Сполучених Штатах також спостерігалося сповільнення темпів зростання продажів електрокарів через проблеми з доступністю та відсутністю зарядної інфраструктури. Минулого тижня компанія Tesla повідомила про перше зниження продажів за більш ніж десять років.

Зазначаючи, що за президентства Трампа в політиці американської влади в галузі електромобільності, найімовірніше, буде зроблено "крок назад", Ленс Ноель, який раніше займався дослідженням впровадження електромобілів у скандинавських країнах, констатує, що навряд чи варто дивуватися тому, що країни, які вкладають найбільші кошти в політику розвитку електромобільності, пожинають найбільші плоди.

"Можливо, влада держав, яка найбільше бореться за те, щоб повторити зроблене в Норвегії, знайде в собі політичну волю для проведення сильної та чіткої політики в цій галузі", - підсумував Ноель.