САП повідомила про часткове закриття справи "Роттердам+"
28 серпня 2020 р.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) України, яка веде процесуальне керівництво у кримінальному провадженні так званої справи "Роттердам+", закрила провадження в частині щодо підозрюваних. Про це у п'ятницю, 28 серпня, повідомляється на сторінці САП у Facebook. При цьому прокурори запевняють, що в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування.
У САП уточнили, що у зв'язку з обмеженням строків досудового розслідування, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, та відсутністю інших джерел доказів, вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних осіб у суді.
"З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27.08.2020 кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення", - йдеться в коментарі САП.
Справа "Роттердам+"
Як повідомлялося, про підозри в завданні споживачам електроенергії збитків у понад 18 мільярдів гривень Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в серпні 2019 рокуповідомило шести особам, причетним до впровадження формули "Роттердам+". Це були ексголова Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП) Дмитро Вовк, ексчлен НКРЕКП Володимир Євдокимов, два співробітники Нацкомісії і два топ-менеджери енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова.
Читайте також: Справа "Роттердам+": суд призначив 10 мільйонів гривень застави для менеджера ДТЕК
Слідчі НАБУ вважають, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, щоб воно включило до тарифу на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме - витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП погодилась це зробити та додала ці неіснуючі видатки у формулу, за якою розрахувався тариф. Це, за даними слідства, спричинило зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об'єктів соціальної інфраструктури та підприємців.