Саміт миру у Швейцарії без Росії: надії та ризики України

"Шлях до миру". Три слова на тлі ідилії в Альпах: готель на вершині гори, блакитне небо. Під такою картинкою на сайті МЗС Швейцарії зібрано інформацію про саміт, який відбудеться 15 і 16 червня в готелі на курорті Бюргеншток, недалеко від Люцерна. Мета - "розробити спільне розуміння можливого шляху до справедливого і тривалого миру в Україні". Росія не згадується, її представників не запрошено. Це наймасштабніший дипломатичний захід з ініціативи Києва за більш ніж два роки великої війни.

В англомовній версії швейцарські дипломати називають його "саміт про мир в Україні", у німецькій - "конференція високого рівня". Зі свого боку МЗС України говорить про "глобальний саміт миру". Різниця в словах - один із прикладів різного бачення події, яка задумувалася як початок кінця війни Росії проти України. Відтоді умови змінилися, очікування стали більш стриманими.

Що залишилося від "формули Зеленського"

Від початку російського вторгнення Україна та її західні партнери вочевидь розраховували на переговори про закінчення війни після того, як Київ досягне успіхів. Такі успіхи були восени 2022 року, коли Збройні сили України (ЗСУ) змогли відвоювати значні частини окупованих територій на півночі та півдні країни.

Тоді ж президент Володимир Зеленський на саміті G20 на Балі вперше озвучив своє бачення, план закінчення війни. В Україні його назвали "формулою миру" або "формулою Зеленського". У ній 10 пунктів - від ядерної та продовольчої безпеки до закінчення бойових дій, виведення російських військ з території України, трибуналу над винними і документальної фіксації закінчення війни. Передбачалося, що здобувши підтримку цих пунктів від якомога більшої кількості країн, Україна зможе чинити тиск на Росію з вимогою закінчити війну на умовах Києва. Москва такі вимоги відкидає, вимагаючи серед іншого визнання за нею окупованих територій.

Переговори про саміт велися з літа 2023 року. Тоді ж на тлі контрнаступу ЗСУ у Копенгагені відбулася перша конференція на рівні радників, потім - друга в Саудівській Аравії. Але контрнаступ не досяг цілей. Ситуація на фронті стала патовою, зі зростаючою перевагою на користь Росії. Україна вирішила не відкладати саміт, хоча деякі оглядачі в Києві критикують такий підхід.

Без Китаю, але з Індією

Нинішній саміт із розряду тих, де кількість учасників та їхній рівень мають особливе значення. Швейцарія запросила понад 160 делегацій, погодилися близько 100. За непідтвердженими даними ЗМІ, за лічені дні до початку кількість учасників скоротилася до приблизно 80. Україна звинувачує Росію у спробах перешкодити конференції.

Для Києва надзвичайно важлива присутність Китаю як члена РБ ООН, але Пекін вирішив не відправляти свого представника, пославшись на те, що не запрошено Росію. Президент Володимир Зеленський у незвично різкій формі публічно дорікнув Китаю в тому, що, мовляв, той вмовляє й інші країни не їхати або направити менш представницьку делегацію. Пекін такі звинувачення відкинув. Не приїде до Швейцарії і генсек ООН Антоніу Гутерріш. Серед важливих для Києва країн так званого "глобального півдня" найбільш значною буде присутність представника Індії.

Найвищий рівень буде у західних партнерів України - це глави держав та урядів. Президент Зеленський публічно закликав приїхати до Швейцарії американського колегу Джо Байдена, але безуспішно. Від Вашингтона буде віцепрезидентка Камала Гарріс.

У чому ризики для України

Прагнучи домогтися максимального представництва, Україна пішла на значні поступки. Головні питання - закінчення війни та виведення російських військ з території України - винесені за дужки. Із десяти пунктів "формули Зеленського" на тематичних сесіях обговорять три: продовольчу безпеку і як її частину - свободу судноплавства в Чорному морі, ядерну безпеку (ідеться про українські АЕС, зокрема Запорізьку, що розташована на окупованій РФ території), а також "гуманітарні аспекти", включно з обміном військовополоненими.

В Україні не очікують від саміту прориву, багато експертів сумніваються, що він стане кроком до реального миру. "На саміті у Швейцарії не буде ухвалено рішення, яке якось зупинить війну", - зазначив у відеоподкасті DW "Геофактор" київський політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. "Там зберуться десятки країн, і якщо буде цифра 100, то Україна зможе сказати - більшість світової спільноти готова обговорювати мирний план Володимира Зеленського. Це стеля, більше нічого". За словами Магди, узгодити серед країн із різними інтересами заяву про зупинення війни Києву буде важко.

Лунали побоювання, що Київ міг піти на невигідні компроміси. У виданні "Європейська правда" на початку червня вийшла стаття про ризиковані, на думку автора, аспекти в проєкті підсумкового документа. Серед іншого йшлося про те, що "формула Зеленського" - лише один із варіантів поряд із можливими іншими. Наприклад, Китай разом із Бразилією в травні презентував свій "мирний план", і за даними дипломатів, активно агітує за нього країни, що розвиваються.

Глава українського МЗС Дмитро Кулеба визнав за необхідне в тому ж виданні відповісти на публікацію і відкинути підозри у відступі від "формули Зеленського". За лічені дні до саміту в Швейцарії "Європейська правда" повідомила, що в новому, зміненому проєкті підсумкової заяви українську позицію відображено чіткіше.

Шольц: Коли запрошувати Росію - вирішувати Києву

Західна преса писала, що нинішній саміт стане першим, а восени може відбутися наступний, але вже за участю представників Росії. Політолог Магда вважає такий варіант "реальним". Про участь Росії обережно висловився під час візиту Зеленського до Берліна і канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz). Шольц сподівається, що у Швейцарії вдасться "накреслити шлях" до початку "процесу, в якому в один день за столом сидітиме і Росія". "Коли час для цього дозріє, вирішує тільки Україна", - додав канцлер.

Сам же Зеленський, виступаючи в Бундестазі, заявив, що "час компромісів минув". Так думає більшість українців. Три чверті висловилися проти відмови від територій заради миру, показало опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у грудні 2023 року. Кількість готових до поступок на той момент становила 19 відсотків.