Розслідування та звіти: як працює комісія ООН в Україні

Вже через тиждень після повномасштабного нападу Росії на Україну Рада ООН з прав людини створила комісію для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків у сфері прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов'язаних з ними злочинів. З того часу комісія здійснила вже 22 візити до України, двічі звітувала перед Генеральною Асамблеєю ООН, вказуючи не тільки на воєнні злочини армії РФ, але й на зневагу до людської гідності і відмову російської влади від співпраці у розслідуванні цих злочинів.

Голова комісії - 73-річний Ерік Мьосе - норвезький юрист та експерт з міжнародного гуманітарного та кримінального права, колишній суддя Верховного суду Норвегії та Європейського суду з прав людини. З 2003-го по 2007 роки він очолював Міжнародний трибунал щодо Руанди - перший спеціальний трибунал, створений ООН задля розслідування злочину геноциду. У розмові з DW Мьосе уникає порівнянь із власним попереднім досвідом міжнародних кримінальних розслідувань, натомість детально пояснює механізми теперішнього, а також перспективи його результатів.

Читайте також: Довгі руки Гааги: як суди переслідуватимуть за війну РФ в Україні

DW: Пане Мьоcе, комісія ООН відвідала Україну вже 22 рази. Чи можете ви детально описати свою щоденну роботу? 

Ерік Мьоcе: Як ви знаєте, комісія складається з трьох комісарів та секретаріату. Секретаріат знаходиться у Відні й нараховує приблизно 20 осіб. Сюди входять кілька слідчих, спеціалісти з питань сексуального та гендерно зумовленого насильства і прав дітей, радник із правових питань, аналітики відкритих та цифрових джерел, спеціаліст із судово-медичних питань, військовий радник та співробітник з питань безпеки.

Ми дотримуємося певної методології. Комісія збирає докази, потім ми їх аналізуємо. Спочатку ми вивчаємо докази, щоб зрозуміти, наскільки вони достовірні та надійні. Ми також шукаємо докази, що можуть підтвердити версію першоджерела.

Ви працюєте "в полі" і збираєте докази безпосередньо на місці чи використовуєте дані, зібрані українськими слідчими або якимись міжнародними командами? 

Комісія є незалежним і неупередженим органом, і важливо, щоб комісія мала змогу самостійно обґрунтовувати свої висновки. Звичайно, нам відомо про вже зібраний матеріал, і саме тому ми здійснили ці 22 візити. Однак коли комісія працює на місці, то її команда самостійно опитує людей. Слідчі відвідують місця, де відбулися інциденти, вивчають, наприклад, залишки зброї і також опитують інших осіб, що зможуть підтвердити докази, надані першоджерелом, таким як свідок, якого було опитано першим. На додачу може бути багато інших джерел, таких як фотографії та відеоматеріали. І все це ми вивчаємо та аналізуємо. 

На основі усіх цих матеріалів, самостійно проаналізованих комісією, ми ставимо питання: чи відповідає виявлене нашим стандартам доведення? Зокрема, чи є аргументовані підстави для висновку, що подія відбулася саме так, як стверджується? І щойно ми встановили, що цього стандарту доведення дотримано, ми порівнюємо ці докази із правовими критеріями злочину в різних правових нормах, які ми застосовуємо відповідно до нашого мандата. Якщо, згідно з наявними доказами, цих критеріїв дотримано, тоді ми повідомляємо про це в нашому звіті як про висновок. 

Що стосується методології, як людина з великим досвідом кримінального розслідування, як юрист, чи можете ви порівняти свою методологію з іншими методами розслідування? 

Це більш-менш та ж методологія, яку я знаю з попереднього досвіду, як і в інших національних та міжнародних розслідуваннях. 

А як щодо результатів? Наскільки я розумію ваш мандат, ви звітуєте перед Радою ООН з прав людини, але що далі? Чи означає це, що розслідувані вами тут, в Україні, злочини можуть розглядатися у судовому порядку міжнародною спільнотою або національними правоохоронними органами? 

Це дуже важливе запитання. Одним із елементів нашої роботи є безпосередній її результат, тобто наші доповіді, де підсумовано наші знахідки та висновки. Але, звичайно, всі зібрані нами докази систематично записуються та зберігаються. Комісія зберігає ці дані, адже наш мандат зобов'язує нас вести відповідний облік. Мета цього в довгостроковій перспективі полягає у використанні цих доказів, у тому числі і для притягнення до відповідальності з огляду на будь-які майбутні судові процедури. Це може полягати в ініціюванні кримінальних справ на національному або міжнародному рівнях. Отже, численні матеріали зберігаються на майбутнє. 

Уже зараз, поки комісія працює, нас можуть попросити поділитися інформацією з іншими національними чи міжнародними організаціями. У майбутньому, коли комісія завершить свою роботу, цей збережений матеріал все ще буде доступний під егідою Верховного комісара ООН з прав людини. 

Чи вплинули на роботу міжнародних органів розслідування зміни, які відбулися у світі з часу створення трибуналу щодо Руанди, зокрема наявна криза Ради Безпеки ООН?

Наша комісія - це орган зі встановлення фактів, який дає рекомендації на основі правового аналізу. Ця методологія, як згадувалося раніше, подібна до методів роботи всіх інших аналогічних організацій зі схожими або дещо відмінними завданнями. Наприклад, стандарт доведення є нормальною практикою для комісій зі встановлення фактів. У судах загального права для визнання когось винним цей поріг навіть вище. Отже, ми дуже ретельно перевіряємо, чи дотримано нашого стандарту доведення. Політичний контекст, на який ви посилаєтесь, на нас не впливає. 

Наш мандат зобов'язує нас звітувати перед Радою ООН з прав людини: першу усну доповідь було представлено у вересні, потім у жовтні була доповідь Генеральній Асамблеї, а згодом, у березні наступного року, ми надали письмову доповідь Раді ООН з прав людини. Так було під час нашого першого мандата (з березня 2022-го по березень 2023 року. - Ред.), так відбувається зараз під час другого мандата комісії. У рамках нашого другого мандата ми також подали усний звіт до Генеральної Асамблеї у Нью-Йорку у зв'язку з роботою над письмовою доповіддю. Саме тому в жовтні цього року ми там були присутні. 

Ми не звітували перед Радою Безпеки, але провели брифінг у жовтні під час зустрічі, на якій були присутні як члени Ради Безпеки, так і інші держави-учасниці. Ця зустріч проводилася за формулою Аррії (неформальні зустрічі, що організовуються членом або членами Ради Безпеки ООН з метою обміну думками у приватному порядку. - Ред.) 

Дозвольте попросити вас згадати, як вас запросили до трибуналу по Руанді?

Я радо розповім вам трохи про трибунал по Руанді, хоча немає ніякого зв'язку між ним і моїм поточним завданням в Україні. Дозвольте мені просто сказати, що як трибунал щодо колишньої Югославії, так і трибунал по Руанді було створено у 1993-му та 1994 роках відповідно. Після їхнього створення органи прокуратури в рамках цих трибуналів розслідували потенційні злочини на території колишньої Югославії та Руанди. Багато злочинців постали перед судом, і більшість із них було засуджено за геноцид, а також за інші злочини.  

Читайте також: 30 років міжнародного правосуддя: від Мілошевича до Путіна

Щодо моєї роботи у трибуналі по Руанді, то існують загальні правила обрання суддів до таких трибуналів. Суддів обирає саме Генеральна Асамблея. Мою кандидатуру запропонували деякі держави, а потім мене обрала Генеральна Асамблея. Так я став суддею трибуналу по Руанді. 

Під час останньої пресконференції ви вкотре зазначили, що досі не маєте чітких доказів злочину геноциду в Україні. Але що ви шукаєте: спроби знищити українців як націю чи як певну групу, як це визначено у злочині геноциду? 

Зараз позиція комісії в цілому полягає в тому, що ми занепокоєні цим питанням і розслідуємо звинувачення в геноциді. Наприклад, те, що певна риторика російських державних та інших ЗМІ може бути підбурюванням до геноциду. Але ми продовжуємо наші розслідування, отже, це процес, що триває.  

Коли ми проводимо наші розслідування щодо України, наша відправна точка полягає в тому, щоб знайти необхідні факти та порівняти їх із правовими вимогами конвенцій про права людини, міжнародного гуманітарного права та пов'язаних із ними злочинів, таких як воєнні злочини, злочини проти людства та геноцид. Ці розслідування охоплюють усі злочини, і саме тому це безперервний процес. 

Читайте також: Які злочини визнають геноцидом

Моє питання адресовано вам не як голові комісії ООН, а як експертові з міжнародного кримінального права. 

Мандат комісії полягає не в тому, щоб, наприклад, порівнювати ситуацію в Руанді з іншими країнами. Мандат комісії полягає в тому, щоб порівняти докази, знайдені в Україні, із відповідними нормами, викладеними у нашому мандаті. Це і є нашим завданням.

Як ви самі, як дуже досвідчена людина та юрист, ставитеся до всіх цих висновків щодо порушень в Україні? 

Звичайно, ми дуже занепокоєні численними порушеннями в Україні, які ми описали у доповідях комісії.