Розрив дипвідносин з боку Малі: як реагують в Києві

Рішення Малі про розрив дипломатичних відносин з Україною та звинувачення у порушенні їхнього суверенітету, норм міжнародного права та "підтримці міжнародного тероризму" викликали у Києві критику. У МЗС України цей крок назвали "недалекоглядним та поспішним", а звинувачення рішуче відкинули. Водночас заявили, що залишають за собою право "вжити всіх необхідних заходів політико-дипломатичного реагування" у відповідь на "недружні дії перехідного уряду" цієї африканської країни.

У зовнішньополітичному відомстві України також назвали "прикрим", що перехідний уряд Малі ухвалив рішення про розрив дипломатичних відносин, встановлених у 1992 році, "не провівши ретельного вивчення фактів та обставин інциденту на півночі Малі, а також не надавши жодних доказів щодо причетності України до зазначеної події". 

Військова хунта, що перебуває при владі в Малі, стверджує, що представник Головного управління розвідки міноборони України (ГУР) Андрій Юсов "визнав причетність" Києва до розгрому повстанцями-туарегами наприкінці липня на півночі Малі урядових військ та найманців російського приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер", бойовики якої брали участь у війні Росії проти України. 

"Те, що повстанці отримали необхідну інформацію і не лише інформацію, яка дозволила їм провести успішну військову операцію проти російських воєнних злочинців, це бачив весь світ", - сказав Юсов 29 липня в ефірі телемарафону.

Чіткий сигнал іншим проросійським режимам

На думку колишнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка, який нині очолює Центр досліджень Росії, закиди Бамако є "дипломатичною помстою Москви руками Малі" на розгром "вагнерівців".

"Це було ганебно для малійської армії, але насамперед це було ганебно для ПВК "Вагнер", яка продовжує створювати в Африці для Москви плацдарми та розпалювати антизахідну та антиукраїнську риторику в тих країнах, які залежні від Москви чи можуть бути такими", - каже Огризко у розмові з DW.

Читайте також: Полювання на "вагнерівців": чим займається українська розвідка в Африці

Поразка урядових військ, підтримуваних "вагнерівцями", продовжує ексміністр, дає дуже чіткий сигнал "всім тим, хто має проросійську налаштованість і хоче йти у фарватері агресивної, дикої московської політики, що за це в якийсь момент доведеться платити". 

Опитані DW експерти сходяться на думці, що сам по собі розрив двосторонніх відносин з країною, де Київ навіть не мав диппредставництва, значного впливу на Україну не матиме. Проте, це може призвести до опосередкованих наслідків для дипломатичних спроб зміцнення українських позицій на африканському континенті, вказують вони.

Африка чутлива до зовнішньої підтримки повстанців

На думку дослідниці-африканістки фундації Global Ukraine Марти Олійник-Дьомочко, те, що розрив дипвідносин з боку Малі збігся у часі з початком четвертого турне Африкою міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби 4 серпня, грає на руку Росії. Як сказала у розмові з DW експертка, реакція військової хунти Малі, яка "покладається на Росію як на основну політичну силу", є прогнозованою. 

"Питання не в самому Малі, а в тому, як будуть реагувати інші африканські країни. Бо для Африки оцей момент, що якась держава підтримує повстанські рухи на території іншої держави - завжди чутливий", - пояснює Олійник-Дьомочко.

За її словами, це зумовлено внутрішнім контекстом на континенті, адже чимало держав Африки, так само як і Малі, потерпають від повстанських рухів. До того ж, незалежно від ставлення до військової хунти в Малі, жодна країна не зацікавлена у розпаді цієї держави, що призведе до дестабілізації регіону та напливу біженців, додає Олійник-Дьомочко.

Чому Сенегал виступив на підтримку Малі

Саме з цих міркувань, на думку дослідниці-африканістки, на підтримку Малі виступив Сенегал. Попри те, що ця західноафриканська країна дотримується нейтралітету у питанні війни РФ проти України, її МЗС викликало посла України Юрія Пивоварова, закинувши йому підтримку нападу повстанців-туарегів на півночі Малі. У заяві МЗС Сенегалу стверджується, що відповідний допис було оприлюднено на Facebook-сторінці посольства, але станом на 5 серпня в акаунті дипломатичного відомства такого посту не було. 

"Це не свідчить про проросійську позицію Сенегалу. Він тримається нейтрально, розвиває відносини із Росією, але й дивиться на Францію, завжди був партнером Заходу. Це більше власне про отой внутрішньо-африканський контекст, в який ми, скажімо так, втрутилися", - каже експертка.

На її думку, інцидент з Малі не вплине на відносини України з дружніми до неї африканськими державами, як і не затьмарить візити Кулеби у Малаві, Замбію та Маврикій, які співпрацюють з Києвом. Проте, зважаючи на активність російської пропаганди, це може мати негативний інформаційний вплив на ті країни, які схиляються до Росії або ж ті, хто ще не визначився, зауважує вона.

"Нам важлива підтримка по суті кожної африканської країни - і на рівні політичному в Генеральній асамблеї ООН, і на рівні інтенсифікації економічних відносин, - каже експертка. - Ніхто нам не забороняє якихось ситуативних союзів, але важливо завжди пам'ятати про цей африканський контекст і обережність якихось висловів".

Читайте також: Африканське турне Кулеби: Україна допомагатиме Малаві продовольством

Клімкін: Дії України в Африці краще залишати непублічними

На важливості розсудливої комунікації щодо дій України в Африці у розмові з DW наголосив і колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін. На його думку, Україна має максимально ефективно діяти на африканському континенті та координувати свої дії з партнерами, при тому намагатися залишати це у непублічній площині.

"Чим більше ми робимо там (в Африці. - Ред.), тим краще нам в інших аспектах війни, оскільки війна є глобальною, не тільки на нашій території. За міжнародним правом у нас є право на самооборону і воно ніяк не обмежується територіально", - зазначає ексглава МЗС.

За його словами, щодо операцій, участь в яких важко приховати, заперечення очевидного - шкідливе, бо може обернутися втратою довіри до України. Проте, загалом правильною стратегією Києва Клімкін вважає тримання "активностей в  Африці" максимально конфіденційними, аби не ускладнювати виклики із залучення підтримки на континенті. Це зумовлено тим, що держави Західної Африки мають свою систему зв'язків між елітами, бізнесом, в межах Африканського Союзу та часто залежать одна від одної, каже він.

"Там тривають дуже непрості процеси і в плані перезавантаження країн, і в плані активності радикальних мусульманських течій. Тобто своя вельми складна політика і ситуація поступово розпалюється. Звичайно, будь-яка активність ззовні дуже насторожує країни Західної Африки і всієї", - зауважує Клімкін.

Можливий ефект доміно?

На його думку, ситуація з Малі не позначиться фундаментально на дипломатичних зусиллях України в Африці, проте її варто враховувати в стратегічному та тактичному плануванні. Для Києва це може мати "ефект доміно", припускає ексглава МЗС.

"Вони (країни Африки. - Ред.) не будуть наслідувати (Малі. - Ред.) в плані розриву дипломатичних відносин, але будуть більш насторожено і більш негативно ставиться до зв'язків (з Україною. - Ред.) Насамперед це країни Західної Африки, де сильний російський або також китайський вплив", - зазначає Клімкін.

Водночас, як вважає Володимир Огризко, надто перейматися наслідками закидів з боку Малі Києву не варто. Він погоджується, що ситуація може мати певний негативний вплив на відносини з країнами Глобального Півдня, проте не це є головним. 

"Коли я весь час чую, що нам треба заручитися підтримкою країн Африки чи Азії, я собі ставлю запитання: це країни Африки і Азії нам постачають F-16, NASAMS, Patriot, тощо?" - риторично запитує він.

Огризко переконаний, що у нинішній ситуації Київ має правильно розставляти пріоритети між стратегічними та тактичними інтересами й діяти відповідно до цього. "Прийде перемога, розберемося з тим, що відбувалося в Африці і чому. А от якщо програємо, тоді нам буде не до Африки", - вважає Огризко.

Читайте також: Португаломовні країни в Африці - нові союзники Росії?