Російський демарш щодо зернової угоди: що далі?
31 жовтня 2022 р.З 29 жовтня Росія не бере участі у реалізації положень угоди про гарантії для експорту українського збіжжя з трьох найбільших портів - "Одеса", "Чорноморськ" і "Південний". Такий крок російське міноборони пояснило нападом бойових безпілотників на військові кораблі у Севастополі. На практиці демарш означає, що російські інспектори більше не беруть участь в огляді суден, які прямують через протоку Босфор з цих українських портів або до них. Тим не менше, після деякої паузи, завантажені зерном судна 31 жовтня відновили рух з українських портів в напрямку Стамбула, підтверджують дані сервісу відстеження руху суден MarineTraffic. Міністерство інфраструктури України повідомило, що цього дня з портів "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний" вийшли 12 суден з понад 350 тисяч тонн агропродукції.
Без росіян стало швидше
Відновлення руху суден, що прямують з України, уможливилося після того, як представники ООН і Туреччини погодили в рамках Об'єднаного координаційного центру, що з 31 жовтня працюватимуть 10 інспекційних груп для перевірки 40 суден на день. Інспекції кораблів з українським зерном відбуватимуться без представників Росії. Відновлення контролю, принаймні в такому форматі, було дуже нагальним питанням. Адже в Мармуровому морі, поблизу входу до протоки Босфор, утворився "корок" з понад 200 кораблів. Представники компаній-перевізників називають таку критичну ситуацію наслідком того, що російська сторона почала гальмувати огляди суден з українським зерном ще задовго до того, як Москва офіційно оголосила про призупинення участі у "зерновій угоді".
"До того інспекцію проходили 20 суден на день. Це ще один доказ того, що російські інспектори свідомо затягували процес", - зазначив у розмові з DW на умовах анонімності один зі стамбульських брокерів, який представляє інтереси судноплавних компаній в організації процедур митного контролю, а також процедур, пов'язаних з інспекціями в рамках дії "зернового коридору". Таким чином, кількість щоденних оглядів суден у Стамбулі вдалося негайно подвоїти, щойно від участі в інспекціях відмовилися представники Росії. За словами співрозмовника DW, російські інспектори вже тривалий час цілеспрямовано затягували огляд суден, особливо якщо йшлося про вантажі, що прямували в країни ЄС.
У зворотному напрямку ходу немає
Водночас, як підтвердили DW перевізники, кораблі, що прямують до українських портів за зерном, наразі не пропускають. Вочевидь, представники ООН і Туреччини продовжують політичні консультації щодо питання, чи можлива повноцінна подальша робота "зернової ініціативи" без участі Росії. Контроль кораблів на вході в Чорне море був принциповим для Москви при укладенні "зернової угоди", адже Росія заявляла, зокрема, про ризики несанкціонованого провезення в українські порти зброї під виглядом перевезення зерна.
Геннадій Іванов, директор логістичної компанії BPG Shipping, яка спеціалізується на морських перевезеннях, у розмові з DW зазначив, що труднощі, які призвели до небаченого "корку" в Босфорі, виникли ще на початку жовтня. "Російські інспектори свідомо саботували інспекції і створили цей "корок". Вони намагалися вийти з "зернової угоди" і лише шукали привід", - переконаний перевізник.
Геннадій Іванов прогнозує, що труднощі з експортом зерна з України обернуться черговим подорожчанням фрахту. "Більшість суден, які готові заходити в Україну, через створення штучного "корка" виведені з ринку. Таким чином на тлі існуючого попиту значно скоротилася пропозиція", - зазначає представник BPG Shipping. За словами Іванова, чергова ескалація з російського боку відбулася щойно "зерновий коридор" почав ставати економічно привабливим для аграріїв. "З серпня до вересня ціна фрахту впала на 30 відсотків. І вже у жовтні почалися нові проблеми", - каже представник логістичної компанії.
Дорожчий фрахт - менші доходи українських агровиробників
Аналітик аграрних ринків Київської школи економіки Олег Нів'євський каже, що подорожчання фрахту - черговий удар по українських аграріях, які часто працюють нині з нульовою рентабельністю або й у збиток. "Виробники є останніми у ланцюгу ціноутворення. Спершу від експортної ціни віднімаються всі затрати на доставку зерна і прибутки посередників. Чим дорожче транспортування, тим менше грошей отримують аграрії", - констатує Нів'євський.
Експерт наводить промовисті розрахунки: якщо до війни українські агровиробники отримували близько 80 відсотків від експортної ціни, то відколи в рамках "зернової угоди" відновилися експортні операції, аграрії отримували лише близько 35 відсотків. "Зерновий коридор" дав виробникам не більше 10 доларів додаткового прибутку на тонну зерна, порівняно з тим, коли доводилося експортувати обхідними шляхами наземним транспортом. Тоді як очікування сягали навіть ста доларів", - каже Нів'євський.
Після російського демаршу ситуація може лише надалі погіршуватись, побоюється аналітик. Олег Нів'євський переконаний, що навіть якщо експорт вдасться відновити, Росія і надалі використовуватиме всі важелі впливу, щоби створювати перепони для українського зерна. "Росія заповнює на міжнародних ринках дефіцит, який виникає, своїм зерном. При цьому створення дефіциту піднімає ціни, що їй вигідно як великому експортеру. Наступного року важелі впливу росіян на продовольчі ринки будуть ще більшими, оскільки через війну частка України продовжуватиме знижуватись, а Росії навпаки - зростати", - прогнозує експерт Київської школи економіки.
Читайте також: Експорт сільгосппродукції з України сягнув 21 мільйона тонн
Чи працюватиме коридор без Росії?
Геннадій Іванов не втрачає оптимізму, попри все. Перевізник переконаний, що експорт збіжжя з України не припиниться. "Коридор може працювати і без Росії. Адже навряд чи Росія стане стріляти по торгових суднах, якою неадекватною вона б не була", - каже Іванов.
Всі співрозмовники DW, щоправда, впевнені, що повноцінне функціонування "зернового коридору" можливе лише у разі позбавлення Москви важелів військового впливу у Чорному морі.