Російські дрони на території країн НАТО. Якою буде відповідь

Рано вранці в неділю, 8 вересня, два румунські винищувачі F-16 злетіли з авіабази в Борче, місті поблизу кордону з Україною. Жителі регіону були попереджені про це за допомогою текстових повідомлень. Екстрених заходів було вжито після того, як система радіолокаційного спостереження Румунії виявила російський БПЛА, що вторгся в повітряний простір країни. Як повідомляється, безпілотник перебував там понад 30 хвилин і в підсумку полетів назад у бік України.

Це не перший подібний інцидент у Румунії або на території країн-членів НАТО. За день до цього російський дрон упав у районі латвійського міста Резекне, ймовірно, потрапивши туди із сусідньої Білорусі. За останні чотири тижні кількість подібних інцидентів збільшилася - Москва, схоже, готова йти на більший ризик. "Ситуація погіршується, і НАТО тепер справді має знайти відповідь", - зауважив в інтерв'ю DW Джеймі Ші, колишній заступник генсека НАТО з нових викликів у сфері безпеки.

Ші, нині старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Friends of Europe, стверджує, що Альянс має "надати своїм державам-учасницям більше захисту". Адже НАТО обіцяла захищати кожен дюйм своєї території після початку війни Росії проти України.

Росія тестує реакцію НАТО?

Альянс засудив нещодавні порушення Росією повітряного простору, назвавши їх "безвідповідальними та потенційно небезпечними". Однак у своєму повідомленні в соцмережі X заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який іде у відставку, повідомив, що військовий блок не має інформації, яка "вказує на навмисну атаку Росії на союзників НАТО".

Експерти, такі як Ян Калберг, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні, підозрюють, що Москва може вивчати реакцію НАТО і намагатися знайти розбіжності "між тим, що ми говоримо, і тим, що робимо". Росіяни також можуть спробувати перевірити здатність членів Альянсу комунікувати, додав Калберг у розмові з DW.

Це питання було серед тих, що обговорювалися на закритому засіданні Північноатлантичної ради в Брюсселі цього тижня. Схоже, на НАТО посилюється тиск для того, щоб Альянс вийшов за рамки вже вжитих заходів, включно з посиленням спостереження і повітряного патрулювання, а також розгортанням більшої кількості систем ППО на своєму східному фланзі.

Чи повинна НАТО просто збивати російські безпілотники?

У нещодавньому інтерв'ю Financial Times польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що Польща, як і інші країни, що межують з Україною, "зобов'язана збивати" російські ракети, що наближаються, до того, як вони увійдуть в її повітряний простір. У листопаді 2022 року двоє польських фермерів загинули, коли ракета, запущена українським комплексом ППО, впала і вибухнула біля села Пшеводув, що приблизно за вісім кілометрів на захід від кордону з Україною.

Польща, як суверенна держава, звісно, може робити все, що вважає за необхідне для своєї самооборони, але уряд у Варшаві навряд чи піде на такий крок без колективного рішення Альянсу. Досі НАТО виступало проти пропозиції Сікорського, вказуючи, що це може призвести до втягнення Альянсу "в конфлікт".

"Ескалаційний спосіб мислення" обмежує здатність країн НАТО допомогти собі та Україні, вважає Крістін Берзіна, експертка з питань політики безпеки з Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні (GMF). Вона нагадала в розмові з DW, що, незважаючи на заяву Росії про існування всюди "червоних ліній", ані посилення підтримки Заходом Києва, ані нещодавній наступ України на російську територію в Курській області не спричинили "жодних катастрофічних результатів".

Читайте також: Туск не хвилюється через заяви Путіна щодо ударів західною зброєю по РФ

Могла б допомогти буферна зона на кордоні з Україною?

За словами Берзіни, розширення дії польської або румунської систем ППО на захід України допомогло б Польщі захистити не тільки своїх громадян, а й українські міста, такі як Львів. Це, вважає експертка GMF, було б важливим і бажаним побічним ефектом для України, оскільки наближається зима - сезон, коли очікується різке зростання кількості російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Джеймі Ші також очікує, що ймовірність інцидентів у повітряному просторі НАТО зростатиме в міру того, як Росія атакуватиме дедалі більше цілей на заході України. "Головне питання полягає в тому, чи повинен загинути хтось ще, крім двох поляків, і наскільки погана повинна скластися ситуація, щоб цю проблему необхідно було вирішувати в даний момент?", - уточнив Ші.

Якщо НАТО вирішить використовувати свої системи ППО на обмеженій українській території, то "вона має бути досить обмеженою", щоб не складалося враження, що "це вступ Заходу у війну", додав експерт. Проте така територія "має бути оперативно ефективною", щоб перехоплювати не тільки безпілотники, а й балістичні ракети до того, як вони зможуть перетнути кордон країн НАТО. На думку Ші, зона в 100 кілометрів углиб української території - це, ймовірно, "мінімум, щоб мати достатній час для розвідки, спостереження і перехоплення".

Союзників по НАТО стримують внутрішньополітичні проблеми

Зрештою, це, безумовно, політичне рішення. Експерти, з якими поспілкувалася DW, сходяться на думці, що якщо НАТО захоче отримати буферну зону на кордоні з Україною, то в Альянсі знайдуться ресурси для її створення. Але чи буде це зроблено?

З огляду на майбутні президентські вибори в США і складну внутрішньополітичну ситуацію у Франції та Німеччині, влада цих країн, схоже, не горить бажанням ухвалювати рішення, які можуть бути розкритиковані як такі, що ставлять їхні країни на межу війни з Росією.

"Поки росіяни не будуть цілеспрямовано нападати на нас, ми заплющуватимемо на це очі", - прогнозує Джеймі Ші. Але якщо станеться серйозний інцидент, коли, наприклад, російський безпілотник впаде на супермаркет в одній із країн НАТО, то це буде зовсім інша історія, підсумував Ші.