Менше електронного сміття: ЄС стимулює ремонт техніки

Багато європейських споживачів нерідко опиняються в ситуації, коли вони змушені купувати нову побутову техніку на кшталт міксерів, холодильників чи посудомийних машин попри те, що їхню стару техніку ще можна полагодити. А все тому, що деякі запчастини почасти або неспівмірно дорогі, або взагалі недоступні. Крім того, деякі продукти виготовлено таким чином, що їх важко або взагалі неможливо відремонтувати.

Ієн Вільямс з Університету Саутгемптона в Великобританії каже, що багато виробників "навмисно" виготовляють продукти "для заміни, а не ремонту".

Очільник SCYCLE - програми ООН, покликаної заохочувати до сталого виробництва та використання електроніки, - Рюдіґер Кюр (Rüdiger Kühr) так само вважає, що "деякі відомі виробники намагаються або взагалі унеможливити ремонт, або ж принаймні легкодоступний ремонт, адже хочуть контролювати цей бізнес". Кюр - головний автор останнього дослідження UN Global E-waste Monitor, яке щорічно проводить Навчальний та науково-дослідний інститут ООН (ЮНІТАР).

Натомість самі виробники відкидають звинувачення на свою адресу. Вони кажуть, що не намагаються навмисно зробити ремонт непривабливим і називають ремонт з боку інших компаній та пов'язані з цим гарантійні проблеми причинами, чому їхню продукцію важко відремонтувати.

Дедалі більше електронного сміття у світі

Згідно з UN Global E-waste Monitor, обсяги електронного сміття вже протягом більш ніж десятиліття зростають в середньому на 2,6 мільйона тонн на рік. Якщо у 2010 році, за даними дослідників, у світі налічувалося понад 34 мільйони тонн електронного сміття, то у 2022 році ця цифра сягнула 62 мільйонів тонн. Якщо завантажити ним великі вантажівки, то їхня кількість становитиме 1,5 мільйона. Лише невелика їхня частка - близько 22 відсотків - формально піддається сортуванню та переробці. Дослідники очікують, що до 2030 року ця частка навіть знизиться до 20 відсотків, бо електронного сміття стає все більше, а обсяги переробки зростають не так швидко.

Станом на 2022 рік на Європу припадало найбільше електронного сміття на душу населення, ніж у будь-якому іншому регіоні світу, і водночас саме там були найбільші показники із сортування та переробки такого сміття. Натомість у країнах, що розвиваються, продукується суттєво менше електронного сміття, крім того, там дуже розвинена культура ремонту.

Карстен Нойгофф (Karsten Neuhoff), який опікується питаннями кліматичної політики в Німецькому інституті економічних досліджень (DIW), звертає увагу на те, що у країнах, що розвиваються, "вартість праці суттєво нижча відносно вартості матеріалів та енергії", що й робить ремонт "загальною практикою".

"Я вважаю, що ми, європейці, втратили частину нашої культури ремонту, коли вартість праці зросла, а продуктів - впала, - вважає Нойгофф. - Стало зручніше і простіше та, певною мірою, також більш модно купувати нові продукти замість того, аби ремонтувати старі. Це дало поштовх виробникам виготовляти продукти, які не тримаються довго". На думку експерта, очевидно, що і виробники, і споживачі в Європі задоволені ситуацією, що склалася.

Такий самий тренд незабаром може охопити і країни, що розвиваються, приміром, Індію з її досі розвиненим ринком ремонтних послуг, побоюється Рюдіґер Кюр. "Індійський середній клас, який може собі дозволити подібні товари, швидко зростає", - каже Кюр у розмові з DW.

ЄС прагне зменшити обсяги електронного сміття

У квітні цього року Євросоюз ухвалив так звану Right to Repair Directive (R2RD) - директиву, покликану заохотити ремонт та зменшити електронне сміття. Директива зобов'язує країни-члени імплементувати відповідні положення у національне законодавство протягом наступних двох років.

Німецький євродепутат, соціал-демократ Рене Рапсі (Rene Rapsi) був рушійною силою нової директиви. За його словами, нові правила мають гарантувати адекватні ціни на запчастини, а також заборонити штучні перепони на шляху до ремонту товарів, аби зробити його більш доступним для споживачів.

Директива стосується таких категорій продуктів, як пральні машини, сушарки, пилососи та смартфони. Вона зобов'язує виробників подовжувати гарантію на 12 місяців на всі продукти, які пройшли гарантійний ремонт протягом офіційного гарантійного періоду. Виробники також будуть зобов'язані ремонтувати продукти навіть після завершення гарантійного періоду. Крім цього, має бути створено онлайн-платформу, покликану допомогти споживачам знайти ремонтній майстерні поблизу аби ж продавців відремонтованої техніки чи скупників поламаних приладів.

Ринок ремонту може створити нові робочі місця в ЄС

Ієн Вільямс переконаний, що нова директива ЄС передусім "посилить видимість тих, хто ремонтує". "Я дійсно вважаю, що це створить більше робочих місць та дасть споживачам більше привабливих варіантів для вибору, аніж вони мають на даних момент", - каже він у розмові з DW.

Економічний дослідник Нойгофф так само бачить потенціал створення нових робочих місць. "Якщо ти ремонтуєш продукт - чи-то виготовлений у країні, чи імпортований, - ремонтні послуги зазвичай пропонуються поблизу, у тій самій країні. Тож якщо продукти більше ремонтують, а не замінюють новими, це може створити робочі місця", - каже він.

Експерт сподівається, що нові правила в ЄС зможуть змінити споживацькі звички, "роблячи ремонт модним", а старі речі - чимось, чим можна пишатися, адже з ними пов'язані особисті спогади.

Натомість Рюдіґер Кюр з ООН дивиться на ситуацію менш оптимістично та сумнівається, що ремонтний бізнес, який вимагає значних трудових ресурсів, суттєво збільшить кількість робочих місць. Водночас він сподівається, що директива ЄС матиме "ширший, більш довготривалий психологічний ефект". "Компанії, уряди, банки, можливо, більше уваги приділятимуть питанням тривалості використання та ремонту, замовляючи техніку", - каже він.

Згідно з оцінками Єврокомісії, продавці та виробники протягом наступних 15 років заощадять 15,6 мільярда євро, якщо ремонтуватимуть свою продукцію замість того, щоб замінювати її на нову під час гарантійного терміну. Там також очікують обсяги зростання ринку та інвестицій на 4,8 мільярда євро. А споживачі, як очікується, заощадять за цей час загалом 176,5 мільярда євро.

Читайте також: Що стається зі старими електроприладами і чим вони небезпечні?