Радянські пам'ятники в Литві: знести чи залишити?

Після розпаду СРСР у 1991 році в колишніх радянських республіках почали зносити пам'ятники, що нагадують про часи соціалізму та радянських вождів. Насамперед, позбавлялися пам'ятників Леніну. Для Литви після знесення радянських пам'яток, перейменування вулиць та площ на початку 1990-х років цю тему на довгий час було забуто, зазначає Арунас Бубніс, директор Центру дослідження геноциду та опору жителів Литви.

Але після нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року про тему позбавлення від радянських пам'яток знову згадали, висловлюючи таким чином протест проти політики Москви та ревізіоністських настроїв тих, хто відчуває ностальгію за СРСР.

Чим обґрунтований страх Литви

У литовському суспільстві на перебіг дискусії про долю радянських пам'яток вплинув і страх перед можливим нападом Росії на Литву, який посилився після вторгнення РФ в Україну. Багатьом він видається обґрунтованим, враховуючи історичний контекст. Під час Другої світової війни Литва, також як Латвія та Естонія, поперемінно перебувала у складі Радянського Союзу та під контролем гітлерівської Німеччини.

15 червня 1940 року Червона армія увійшла до Литви. За кілька днів після цього балтійська країна стала частиною Радянського Союзу. Ці події супроводжувалися репресіями та масовою депортацією місцевого населення. Після нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз у 1941 році територія нинішньої Литви виявилася окупованою вермахтом і була включена до рейхскомісаріату Остланд. У 1944 році нацисти були звідти вигнані, а після закінчення Другої світової війни Литва, Латвія та Естонія були змушені залишатися частиною СРСР до здобуття ними незалежності у 1991 році.

Читайте також: Радянські воєнні пам'ятники у Німеччині більше небажані

У містах та селах Литви донині збереглися пам'ятки радянських часів. "Але через війну Росії проти України заплановано прибрати символи радянського минулого - червоні зірки, серпи з молотами і тощо - на вулицях та площах, а також пам'ятники на цвинтарях", - каже Бубніс.

Знесення пам'ятників: аргументи "за" та "проти"

Віолета Даволюте, професорка Вільнюського інституту політики та міжнародних відносин, вважає це сумнівним кроком. Кожен конкретний випадок слід розглядати окремо, переконана вона. Необхідні суспільні дебати про те, як поводитися з символами радянського минулого: "Якщо це лише вінок чи щось інше, що не є символом військової могутності СРСР, то краще залишити цей пам'ятник".

У місті Меркіні, що за 100 кілометрів від Вільнюса, у травні 2022 року було знято з постаменту двометрову постать радянського солдата - пам'ятник червоноармійцям, які загинули у боях з нацистами. Віолета Даволюте вважала б за краще, щоб цей пам'ятник залишилася на своєму місці. Такі статуї добре підходять для документування історичних подій, наводить вона свій аргумент: "Можна було б спробувати таким чином пояснити та відтворити складну історію".

Гвідас Руткаускас, голова об'єднання литовських політв'язнів та депортованих, теж виступає проти знесення всіх радянських пам'яток у Литві, хоча, враховуючи історію його сім'ї - батьки були депортовані, а сам він народився у Сибіру, ​-  він міг би мати й іншу думку. Все залежить від того чи іншого конкретного пам'ятника, від місця, де він розташований, вважає Руткаускас. Не треба знищувати все, що стосується минулого: "Це теж частина нашої історії".

Майбутні покоління, переконаний він, повинні знати, що відбувалося раніше. Але, на думку Руткаускаса, було б зовсім неприпустимо, якби на міській площі, що має важливе значення, стояли радянський танк чи символи радянського часу із червоними зірками. Такі пам'ятники, каже він, слід було б неодмінно прибрати.

Настрої у Литві змінилися

Через те, щоЛитва відчуває загрозу з боку РФ, дебати в країні зараз йдуть у певному напрямку: більшість виступає за те, щоб прибрати останні нагадування про радянську епоху. Люція Вервечкене із Центру дослідження пострадянських спогадів у Вільнюсі вказує на те, що настрої у суспільстві змінилися, і розпочався цей процес ще у 2014 році. Після анексії Росією Криму та військових дій на Донбасі дебати про радянські пам'ятки набули іншого контексту.

Постало питання про те, як ставитися до діячів мистецтва та культури, які були близькі до радянської номенклатури. Як приклад історик називає литовського письменника Пятраса Цвірку, який помер у 1947 році. Його книги були перекладені різними мовами. Цвірка нікому особисто не завдав шкоди, але підтримував радянську систему. Пам'ятник йому знесли у листопаді 2021 року.

Де опиняться знесені пам'ятники?

Якщо одного разу з вулиць, площ і цвинтарів Литви вирішать прибрати усі сліди радянського минулого, вони можуть опинитися у парку Грутас на півдні країни. У цьому парку, що займає велику площу, з 2000 року зібрано скульптури, які більше не бажають бачити там, де вони стояли раніше. Серед них - пам'ятники Леніну, Сталіну, Дзержинському, Карлу Марксу та іншим діячам.

Зараз там зібрано 87 скульптур, які розташовані між соснами, ялинами та березами просто неба. Там же, у парку Грутас, можна побачити колючий дріт, сторожові вежі та різні інші атрибути радянських таборів. Для відвідувачів парку на табличках вказана інформація про те, звідки привезено скульптуру та чому її знесли.

У цього музею просто неба приватний власник. Не всім музей до душі, багато хто називає його сумішшю "Діснейленду" та кімнати страху. Історикиня Віолета Даволюте дотримується іншої думки. Те, що пам'ятники були не зруйновані, а виставлені просто неба, вона схвалює. Але розуміє і критику на адресу парку: "Концепція дещо примітивна, але тоді це було найкраще, що можна було зробити". На іноземців цей музей просто неба справляє дивне враження, проте жителям Литви він дає можливість за допомогою радянських пам'яток заглянути в минуле, підсумовує Даволюте.