НБУ: Економіка України адаптувалася до війни

Попри відсутність значних успіхів української армії на фронті та натяків на закінчення війни Національний банк України (НБУ) оптимістично налаштований щодо стійкості української фінансової системи у 2024 році. Голова НБУ Андрій Пишний констатує, що попри війну економіка України повернулася до зростання та зростатиме надалі. За його словами, українська економіка відновлювалася упродовж усього минулого року завдяки високій адаптивності бізнесу та населення до умов війни та м'якій фіскальній політиці, яка підтримувалася масштабним міжнародним фінансуванням. "У четвертому кварталі зростання реального ВВП перевищило очікування передусім за рахунок вищих врожаїв пізніх культур і розбудови альтернативних експортних шляхів. Це стало підставою і для поліпшення оцінки зростання реального ВВП загалом за 2023 рік - до 5,7 відсотка", - заявив Пишний у четвер, 25 січня, під час брифінгу з монетарної політики.

Голова НБУ констатує, що попри продовження агресії РФ минулого року інфляційний тиск суттєво знизився. У листопаді інфляція сповільнилася до 5,1 відсотка у річному вимірі та залишалася на цьому рівні у грудні. Пишний зауважує, що послабленню цінового тиску значною мірою сприяли високі врожаї та зниження світових цін на енергоносії. Важливу роль, на його думку, відігравав мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги та послідовна монетарна політика НБУ.

Облікова ставка залишається на тому ж рівні

Усе це дало змогу НБУ знизити облікову ставку з 25% на початку минулого року до 15% річних у грудні. НБУ вирішив зберегти її на цьому рівні до середини 2024 року, а з третього-четвертого кварталу збирається дещо знизити. "Це рішення узгоджується з необхідністю подальшої підтримки курсової стійкості, збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цільового діапазону 5% плюс/мінус 1%", - зазначив очільник НБУ.

Облікова ставка - це базовий показник, від якого вираховується багато важливих макроекономічних показників, зокрема формування кредитних ставок у комерційних банках, зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. "Від цього залежить доступність чи недоступність кредитів населенню та бізнесу і можливість кредитуватись", - пояснює він.

За словами Новака, висока облікова ставка допомагає боротися з інфляцією, оскільки вилучає кошти з обігу. Утім, це ефективно, коли у країні виникає інфляція попиту, тобто коли в людей високий рівень доходу і багато грошей, якими формується підвищений попит на товари й послуги. Однак нині в Україні - інфляція пропозиції, додає він. "У нас зросли в ціні всі елементи пропозиції, зокрема енергоносії та імпортний товар. Таким чином у виробників зростає собівартість продукції та послуг, і вони змушені піднімати ціни. З також природою інфляції боротися високою обліковою ставкою немає сенсу", - вважає економіст. Новак переконаний, що за прогнозованого рівня інфляції у 5,1 відсотка облікова ставка мала б становити 10-12%, а не 15%, як пропонує Нацбанк.

Зростання економіки України за умови сталої допомоги Заходу

НБУ у своїх прогнозах виходить з того, що зростання української економіки у 2024 році продовжиться. За словами Андрія Пишного, у цьому році реальний ВВП зросте на 3,6 відсотка передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат. Щоправда, це буде можливим, якщо обсяги міжнародної допомоги будуть на очікуваному рівні - близько 37 мільярдів доларів США.

За прогнозом НБУ, з середини року інфляція дещо пришвидшиться через вичерпання ефекту рекордних минулорічних врожаїв. Додатково на ціни тиснутиме подальше відновлення споживчого попиту, а також перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни, зокрема через усе ще високі безпекові ризики та підвищення зарплат. В НБУ очікують, що наприкінці 2024 року інфляція становитиме 8,6 відсотка. "Однак інфляція залишатиметься помірною, у тому числі завдяки заходам НБУ із забезпечення курсової стійкості та привабливості гривневих активів", - прогнозує Пишний.

За його словами, відповідно до базового сценарію, розробленого НБУ, до кінця 2025 року інфляція сповільниться до 5,8%, а у 2026-му повернеться до цілі у 5% річних. При цьому НБУ й надалі обіцяє зберігати активну присутність на валютному ринку та згладжувати надмірні курсові коливання в умовах режиму керованої гнучкості курсу. Цей сценарій ґрунтується на припущенні, що з 2025 році високі безпекові ризики знижуватимуться. Якщо ж безпекові ризики збережуться довше, то це негативно впливатиме на ділові та споживчі настрої, курсові та інфляційні очікування, додає очільник НБУ. За його словами, це також посилюватиме тиск на державні фінанси та поглиблюватиме проблеми на ринку праці.

Яким є негативний сценарій?

Оптимістичні розрахунки НБУ ґрунтуються на припущенні, що рівень міжнародної допомоги збережеться на рівні 2023 року, а також на заниженому індексі споживчих цін, констатує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. Якщо ці дві складові зміняться, то, відповідно, й економічна реальність буде іншою, додає він. "Ми дуже залежимо від міжнародної допомоги. Якщо вона припиниться або зменшиться до 70 відсотків (від рівня 2023 року. - Ред.), то суттєвих змін не буде, але погіршення будуть. А якщо міжнародні надходження зменшаться до 50 відсотків від рівня 2023 року, то це надзвичайно погано для країни, і про всі ці показники Нацбанку можна забути", - заявив Несходовський у розмові з DW.

Експерт критикує НБУ за те, що той не підготував песимістичного сценарію розвитку економіки за умови відсутності або суттєвого зменшення фінансової допомоги від міжнародних партнерів. "Ось ця риторика, що міжнародна підтримка точно буде, нагадує риторику 2022 року до повномасштабного вторгнення, коли Україна не допускала такого сценарію розвитку подій і ніяк до нього не готувалась. Це не дуже правильно", - зазначає економіст.

Читайте також: Брюссельський експерт Лете: Зараз допомога Заходу Україні паралізована

В НБУ ризиками для економічної та фінансової систем називають можливі додаткові бюджетні витрати для підтримки обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо або значний квазіфіскальний дефіцит, зокрема в енергетичній сфері. Окрім цього, серед ризиків НБУ називає суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт, продовження часткового блокування кордонів з окремими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт, та поглиблення негативних міграційних тенденцій. Негативного сценарію, за якого припиниться надходження міжнародної фінансової допомоги, у НБУ не оприлюднили, оскільки сподіваються на її продовження. Однак обіцяють реагувати в міру виникнення проблем.