"Про гуманітарну кризу в Україні часто забувають"

2021-й рік видався складним для гуманітарної ситуації у світі: поширення коронавірусу, кліматичні катаклізми, голод, воєнні дії і багато іншого. У році, що минув, офіційно у світі було зареєстровано понад 82 мільярди біженців, шукачів притулку та тимчасово переміщених осіб. Натомість гуманітарну допомогу по лінії ООН було профінансовано лише на половину із запланованих 16 мільярдів євро. Для порівняння: обсяги фінансового обороту на глобальному ринку озброєнь щороку сягають близько 89 мільярдів євро, йдеться у дослідженні "Suffering in silence" ("Страждання у тиші") міжнародної благодійної організації CARE, оприлюдненому в четвер, 13 січня. Детальніше про нього DW розповіла одна з авторів Сабіне Вільке.

DW: Пані Вільке, багатьох може здивувати те, що Україна у дослідженні опинилася в одному списку з країнами з африканського та південноамериканського континентів. Як так сталося?

Сабіне Вільке: У дослідженні ми спробували висвітлити гуманітарні кризи, яким приділялося найменше уваги у медіа. Тобто, йдеться не про десять найгірших гуманітарних криз у світі (адже ми вважаємо, що людські страждання неможливо виміряти), а про ті кризи, яким було присвячено найменше уваги ЗМІ. Ще одним критерієм для списку є те, що йдеться про кризи, які зачіпають принаймні один мільйон людей.

Торік ми нарахували 41 кризовий регіон у світі. До речі, ця цифра залишається в останні кілька років приблизно незмінною. Далі, використовуючи систему моніторингу ЗМІ п'ятьма мовами - німецькою, англійською, французькою, іспанською та арабською, ми підраховуємо те, який резонанс у ЗМІ викликали ті чи інші кризи. У пресі багато повідомляють про Україну у політичному, військовому контексті. Натомість замало уваги приділяється тому, що в Україні на восьмому році конфлікту від гуманітарної допомоги залежать 3,4 мільйона людей.

Україна вперше потрапила до нашого списку у 2020-му і зараз потрапила знову у 2021-му. Хоча з технічних причин повідомлення, що з'являлися в останні місяці року, вже не були врахованими у дослідженні, важливо це прояснити. Разом з тим, можна справедливо стверджувати, що про гуманітарну кризу в Україні просто часто забувають.

Чого ви сподіваєтеся досягти публікацією цього дослідження?

Наша головна мета - привернення уваги. Сподіваємося, що редактори ЗМІ звернуть більше уваги на "білі плями" у висвітленні подій. Ми також хочемо досягти широкого загалу і показати, що навіть, якщо про ту чи іншу кризу не говорять у випуску вечірніх новин на телебаченні, це ще не означає, що цієї кризи не існує. Зрозуміло, що у час пандемії коронавірусної хвороби багато медіа орієнтується насамперед на внутрішні події у своїх країнах, у тому числі в Німеччині. Але цим дослідженням ми прагнемо трохи змістити кут зору і привернути увагу суспільства до криз про які рідко чують попри страждання людей. І саме це ми прагнемо змінити.

На це вам можуть заперечити, що не завжди існує взаємозв'язок між висвітленням у медіа та вирішенням тих чи інших криз...

Так, це слушне зауваження. Наприклад, криза в Сирії у ЗМІ часто "на слуху", але конфлікт там триває вже 11-й рік і увага ЗМІ не сприяє завершенню війни. Разом з тим, привернення уваги медіа до гуманітарних страждань може спонукати донорів, як Євросоюз або федеральний уряд Німеччини ще раз розглянути ситуацію і, можливо, ухвалити рішення про збільшення обсягів допомоги. До слова, у коаліційній угоді нового уряду ФРН прописані наміри гуманітарної допомоги у регіоні "забутих" криз".

І у цьому їм може допомогти наше дослідження. А ще в ідеальному випадку, хотілося б, що б це й вело до знайдення політичних рішень із вирішення конфліктів. Та сподіваємося, що (публікація - Ред.) допоможе хоча б домогтися подальшого фінансування або навіть збільшення гуманітарної допомоги і запобіганню ще більшим стражданням.

А як прості люди можуть долучитися до допомоги?

Думаю, що існує три варіанти: більше читати про кризові регіони, адже кожен "клік" на статтю, наприклад, про Україну сигналізує редакціям ЗМІ про наявність інтересу до цієї теми, тож вона залишатиметься під увагою. Крім того, можна посильним внеском допомогти гуманітарним організаціям у вашому регіоні. А ще можна звернутися до народних обранців різних рівнів і привернути їхню увагу до гуманітарних криз, таким чином показавши важливість цієї теми.