1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаМолдова

Придністров'я: заклик до анексії чи інформаційний вкид?

Олександр Бураков
29 лютого 2024 р.

Заклик Тирасполя до Росії та міжнародних організацій викликав різні оцінки з боку експертів та політиків. Як трактувати цей крок невизнаної проросійської республіки?

https://p.dw.com/p/4d2K0
Памятник Леніну біля будівлі "Верховної Ради" та "уряду" невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки" у Тирасполі (архівне фото)
Будівля "Верховної Ради" та "уряду" невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки" у Тирасполі (архівне фото)Фото: Violeta Colesnic/DW

У столиці невизнаної "Придністровської Молдавської Республіки" ("ПМР") у середу, 28 лютого, відбувся "VII З'їзд депутатів усіх рівнів". Напередодні заходу висловлювалися побоювання про можливе ухвалення документа із закликом до анексії регіону Росією - саме за день перед зверненням Володимира Путіна до Федеральних зборів РФ 29 лютого.

Але 620 депутатів, які зібралися в будівлі Палацу Республіки в Тирасполі, говорили лише про те, як Кишинів нібито використовує економіку для політичного тиску. Підприємства Придністров'я змушені закриватися, новий Митний кодекс Молдови призвів до втрат бюджету "ПМР", відчувається брак ліків, що вже подорожчали, а медобладнання не доїжджає до регіону. Лунав заклик "не допустити перетворення Придністров'я на гетто XXI століття".

Читайте також: Новий Митний кодекс Молдови. Реінтеграція Придністров'я почалася?

Подвійне рішення у Придністров'ї

Рішенням з'їзду стали звернення до Ради Федерації та Держдуми РФ із проханням про реалізацію дипломатичних заходів щодо захисту Придністров'я в умовах посилення тиску Молдови, а також заклик до генсека ООН, Європарламенту, ОБСЄ, Міжнародного Червоного Хреста та Міжпарламентської асамблеї СНД вплинути на керівництво Молдови для "повернення до адекватного діалогу".

Ухвалене рішення є двояким, зазначає директор кишинівського Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський. З одного боку, зазначає він, обрано формулювання, яке не викличе різкого неприйняття у столиці Молдови. А з іншого, це дозволяє Володимиру Путіну трактувати прохання як він захоче, адже у зверненні наголошується, що у Придністров'ї проживає 220 тисяч громадян Росії. "Це така подача на ключку Путіна, а якою буде його відповідь - можна обирати", - вважає Андрієвський.

Цілий тиждень напередодні з'їзду Молдова жила побоюваннями, що "ПМР" зважилася на об'єднання з Росією. Ажіотаж викликала публікація у Facebook давнього опонента придністровської влади Геннадія Чорби, який у 2013-2015 роках обіймав посаду міністра Держслужби зв'язку, інформації та ЗМІ Придністров'я. З приходом до влади нинішнього лідера регіону Вадима Красносільського Чорба свою посаду втратив, а 2020 року після несанкціонованого протесту у придністровській Рибниці його заарештували за "заклики до екстремізму в інтернеті" та засудили до трьох років позбавлення волі.

Геннадій Чорба написав, що ініційований Вадимом Красносільським з'їзд скликається, аби просити Росію прийняти невизнану республіку до свого складу. Його думку швидко підхопили ЗМІ та змусили відреагувати спочатку Бюро з політики реінтеграції Молдови, а згодом і Головне управління розвідки України, які заявили про відсутність вищезгаданої загрози.

Читайте також: Невизнана "Придністровська Молдавська Республіка" звернулася до РФ по "захист"

Візит американського дипломата до Придністров'я

Експерт з питань безпеки Асоціації WatchDog Андрій Курерару вважає, що інформаційний вкид напевно було погоджено з владою "ПМР". Геннадія Чорбу виставляють опозиціонером, він навіть сидів у в'язниці, але мешкає він у підконтрольній Тирасполю Рибниці. Реально незгодні з владою не можуть там почуватися в безпеці, пояснює Курерару.

Андрій Курерару
Експерт з питань безпеки Асоціації WatchDog Андрій КурераруФото: Alexander Burakov/DW

Проте, зазначає Віталій Андрієвський, спочатку план анексії у Кремля міг бути. Але ситуація в ПМР сьогодні така, що ця ідея не стала привабливою ані для еліт, ані для населення. До того ж подібні заклики лунали після такого з'їзду 2006 року, а також пізніше у 2014-му, але Москва на цей крок не пішла.

У Тирасполі порядок денний з'їзду не розкривали до останнього. За день до заходу після візиту до Кишинева Придністров'я відвідав заступник помічника держсекретаря США зі Східної Європи та регіональної політики Крістофер Сміт. Після його зустрічі з Вадимом Красносільським у "ПМР" заявили, що мова йшла про важливість діалогу у призупиненому форматі "5+2", де Вашингтон є спостерігачем, та актуальність інших переговорів. Але головною темою стала економіка Придністровського регіону.

Тільки після цього "віцеспікерка" "Верховної Ради" "ПМР" Галина Антюфєєва назвала "провокаторами" людей, які говорять про можливе приєднання регіону до Росії, і анонсувала, що на з'їзді йтиметься про "економічний тиск Молдови проти Придністров'я". Одночасно з нею висловився і депутат "Верховної Ради" "ПМР" Андрій Сафонов: з'їзд покликаний обговорити заходи, які Придністров'я може протиставити економічній блокаді з боку Молдови. "Економічний тиск - це прелюдія перед тиском політичним", - заявив Сафонов.

Читайте також: Україна та США підтримали цілісність Молдови на тлі звернення невизнаної "ПМР" до РФ

Реакція Кишинева на заяви з Тирасполя

Речник парламенту Молдови Ігор Гросу напередодні з'їзду заявив, що чутками про входження до складу РФ сепаратисти хочуть викликати паніку в суспільстві, але Кишинів уважно стежить за тим, що відбувається, і не бачить небезпеки дестабілізації. Послання Тирасполю полягає в тому, що настав час поступово дотримуватися законів Молдови, зазначив голова молдовського парламенту.

Прессекретар уряду Молдови Даніел Воде, коментуючи відкриття з'їзду, назвав його "черговою пропагандистською акцією", яка не заслуговує на пильну увагу й напружені заголовки новин.

"Придністров'я виграло у сфері медіа, але програло у сфері проєкції сили", - так описує тижневий галас навколо з'їзду Андрій Курерару. Лідери Придністров'я виглядали нерішучими і говорили про економічну кризу, спровоковану Молдовою, пояснює він. Відповідь Кремля, на його думку, буде не військовою, а економічною - у вигляді пресингу на Молдову або прямої допомоги регіону.