Правопопуліст Хав'єр Мілей - новий президент Аргентини
20 листопада 2023 р.У підсумку, навіть Тейлор Свіфт не змогла завадити його перемозі. Американська поп-зірка нещодавно тричі виступала в Буенос-Айресі, і її аргентинські шанувальники розпочали величезну кампанію проти обрання Мілея.Молоді фанати, переважно жіночої статі, повторювали в соціальних мережах неначе мантру слова Свіфт, спрямовані проти Дональда Трампа: "Ми повинні бути на правильному боці історії".
Колишній, а, можливо, й майбутній президент США був одним з перших, хто привітав Хав'єра Мілея після його перемоги над Серхіо Массою у другому турі президентських виборів. "Я дуже пишаюся вами. Ви зміните свою країну і справді зробите Аргентину знову великою!", - заявив Трамп.
Але 53-річний самопроголошений анархокапіталіст не хоче обмежуватися лише тим, щоб просто перевернути країну догори дригом та оголосити "кінець занепаду Аргентини" і про перетворення її знову на "світову державу". "El loco", "божевільний", як його прозвали в юні роки, наближається з бензопилою, яку він у своїй передвиборчій кампанії використовував як символ неоліберальної шокової терапії, що її він хоче влаштувати для країни з вкрай слабкою економікою, інфляцією понад 140 відсотків і боргом у 44 мільярди доларів США перед Міжнародним валютним фондом.
У планах Мілей - масова приватизація, запровадження долара США як платіжного засобу замість аргентинського песо, який він назвав "екскрементом політичного класу". Він хоче скасувати центральний банк і скоротити до мінімуму витрати на державний апарат, залишивши лише вісім міністерств замість 18.
Аргентинці втомилися від економічної кризи
Політичний аутсайдер, якого ще два роки тому майже ніхто в Аргентині не знав, зумів знайти підхід до 35 мільйонів виборців, які мали право голосу, і в 23 з 26 провінцій отримав перемогу над чинним міністром економіки Серхіо Массою. Переконлива перемога. Той факт, що він безнадійно поступався своєму супернику в телевізійній дуелі перед виборами, вже не мав значення, навпаки. Він зумів показати виборцям що він один з них, при цьому не вдаючись до стандартних фраз політиків.
Занадто великим був гнів проти правлячої пероністської партії, яка керувала країною 16 з останніх 20 років і не змогла зупинити економічний занепад. Завеликою була зневага до "паразитичної і непотрібної касти", проти "тих, хто нагорі" та проти "істеблішменту", який відзначився своїми корупційними скандалами, проти чого неодноразово виступав Мілей. Також безнадія була надто великою в країні, яка до початку 1950-х років була однією з найбагатших країн світу, а зараз 40 відсотків її населення живуть у злиднях.
Другий тур виборів був передусім розплатою та протестним голосуванням на кшталт "гірше все одно не може бути". Особливо серед молодих виборців-чоловіків, які не знають нічого, крім кризи, Мілей, колишній вокаліст гурту, що виконує кавери Rolling Stones, користується популярністю як поп-зірка.
Як і Жаір Болсонару в Бразилії, він провів успішну кампанію в соціальних мережах, організовану його сестрою Каріною, яка ворожить на картах таро і ще два роки тому продавала торти в Інстаграмі. І на максимальній поляризації в країні, яку здатні об'єднати лише збірна Аргентини з футболу та Ліонель Мессі.
Мілей підштовхує до переоцінки військової диктатури
Розкол, ймовірно, посилиться, оскільки Мілей також має намір відкинути Аргентину на десятиліття назад у соціально-політичному сенсі. Мілей закликає до суворої заборони абортів, вважає зміну клімату "соціалістичною брехнею" і навіть говорив про вільний доступ до вогнепальної зброї. Однак, перш за все, майбутній аргентинський президент ставить під сумнів, що під час військової диктатури в Аргентині зникло саме 30 000 людей.
Його кандидатка у віцепрезидентки Вікторія Віларуель неодноразово говорила лише про 8 751 жертву і применшувала цю цифру у своїй теорії "двох дияволів", стверджуючи, що були також численні жертви тероризму з боку лівих сил. Мовляв, 17 гектарів найбільшого тодішнього центру тортур, що нині є меморіалом і об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - військово-морської школи ESMA в Буенос-Айресі, - краще було б використати для будівництва шкіл, яких так гостро потребує Аргентина.
Реакція південноамериканських країн на перемогу Мілея на виборах є ознакою того, що Аргентина може також ізолювати себе і на зовнішньополітичній арені. Президент Бразилії Лула, якого Мілей під час виборчої кампанії ображав, називаючи комуністом, привітав його лише тому, що цього вимагає його посада, але не назвавши при цьому імені переможця. Лівоцентристський президент Колумбії Густаво Петро назвав перемогу "крайніх правих" в Аргентині "сумною для Латинської Америки".
Занепокоєння не лише в Південній Америці
У південноамериканському економічному альянсі МЕРКОСУР, до якого крім Аргентини та Бразилії входять також Парагвай та Уругвай, також навряд чи будуть у захваті від перемоги Мілея на виборах. Адже він заявив, що Аргентина "піде своїм шляхом". Тому також у Німеччини й передусім у ЄС є всі підстави уважно стежити за розвитком подій в Аргентині. Адже тепер - з приходом до влади Мілея - навряд чи буде просто підписати угоду про вільну торгівлю між МЕРКОСУР та Європейським Союзом, яка планувалася десятиліттями.
Однак на цю людину, яка навіть Папу Римського образила, назвавши "огидним ліваком", хоча потім і вибачилася перед своїм співвітчизником у Римі, чекає низка політичних перешкод на шляху реалізації оголошеного радикального порядку денного. Центральному банку просто не вистачає доларів США для і без того складної доларизації, традиційно сильні профспілки відреагують на плани жорсткої економії затяжними страйками. Крім того, ще ніколи, починаючи від 1983 року, президент не мав такої низької підтримки в аргентинському Конгресі: партії, котрі підтримують Мілея, за кількістю мандатів у Палаті представників не дотягують навіть до 20 відсотків, а в Сенаті мають лише дещо більше 10 відсотків.
Великим питанням є те, як саме Хав'єр Мілей запам'ятається в історії Аргентини. "Чи знаєте ви, яка різниця між генієм і божевільним?" - запитав він нещодавно, і сам же відповів: "Успіх".