Поза конкурсом: який герб України схвалила Верховна Рада?

Верховна Рада України під час позачергової сесії у вівторок, 24 серпня, ухвалила у першому читанні законопроєкт про Великий державний герб України. Він був поданий президентом і визначений як невідкладний. 

"Повна несподіванка"

Один з п'ятьох співавторів проєкту великого державного герба, український історик Юрій Савчук, у розмові з DW зазначив, що зі ЗМІ дізнався про те, що його роботу президент запропонував до офіційного ухвалення у Раді. 

Читайте також: Музей Майдану в Києві - чи буде реалізовано німецький проєкт?

"Для мене це було повною несподіванкою. Я просто не повірив. Щодо цього у мене не було жодної комунікації з Офісом президента чи самим президентом", - сказав Савчук, який є фахівцем у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики. Втім, на його переконання, це закономірний процес, оскільки цей проєкт авторська група, куди входили окрім Савчука, історик Марія Дмитрієнко, художники Віталій Мітченко, Олександр Івахненко та Сергій Якутович, розробила ще 25 років тому. За цей час Івахненко та Якутович померли, так і не дочекавшись визнання. У 2009 році Кабмін навіть затвердив їхній проєкт великого герба.

Однак його так і не був винесено на розгляд Верховної Ради. Його розкритикували через невідповідність геральдичним правилам. Ескіз включає зображення малого герба у центрі, по боках - фігури лева і запорозького козака, знизу - синьо-жовту стрічку, а вгорі - княжу корону.

"Головна ідея нашого проєкту - соборність українських земель, поєднання гербових емблем Сходу і Заходу України", - пояснює Юрій Савчук. Він каже, що концепція їхнього проєкту великого герба була взята з української історії, зокрема підписання третього універсалу 1917 року, коли відповідна комісія працювала над створенням державних символів. З тих часів збереглися начерки художника Георгія Нарбута великого державного герба УНР.  "Наша творча група виходила з того, що герби не створюються, а успадковуються", - наголошує Савчук.

Багато конкурсів - мало результатів

В історії незалежної України про великий державний герб заговорили у 1991 році, коли був оголошений перший конкурс на його ескіз. Тоді на конкурсі був відібраний  малий герб, а від великого довелося відмовитися через політичні обставини. У 1996 році згадка про великий державний герб ледь не зірвала ухвалення Конституції України. Тоді народні депутати від Комуністичної партії взагалі не хотіли голосувати за текст Конституції, де було записано, що гербом України є тризуб князя Володимира, який вони вважали "петлюрівсько-бандерівський символом, що містив конотації "класових ворогів", згадує історик, публіцист співзасновник порталу "Історична правда" Олександр Зінченко. 

"Не було б цієї норми - не було б Конституції. Бо саме через герб комуністи заблокували її ухвалення. І це був компроміс про те, що давайте колись ми напишемо закон про великий державний герб. Комуністи погодилися, аби потім  "розмити" тризуб, символіку боротьби за незалежність якоюсь калиною, малиною, козаками, левами. Комуністів вже немає. Але навіщо це зараз президенту Зеленському?" - дивується Зінченко.

Після цього конкурс ескізів великого герба України оголошували ще кілька раз: у 2001 та 2007 роках, однак також щоразу безрезультатно. Восени 2020 року за дорученням Ради конкурс за державний кошт провів уряд, і він вже мав переможця - тоді журі відібрало проєкт Олексія Кохана, який також є співавтором малого герба України.

Його ідея для великого герба вирізнялася нестандартним рішенням - на гербі не дві фігури, як традиційно, а три: лев, козак та Архангел Михаїл, які уособлюють східну, західну та центральну Україну та містять у собі ідею соборності і єдності.

Пивна етикетка та страховиська?

Очікувалося, що саме цей проєкт буде затверджений Верховною Радою. Міністр юстиції Денис Малюська обіцяв, що уряд підготує технічний опис, випише юридичні нюанси використання проєкту великого державного герба та передасть документи парламенту на ухвалення.

Читайте також: Великий герб України: нове - це добре забуте старе

Однак Зеленський подав до Верховної Ради свій законопроєкт з іншим ескізом. Тепер парламент ухвалив проєкт, який забракували у Раді ще 2009 року, зокрема через княжу корону.  "Автори цього проєкту подавали свою роботу і на останній конкурс, але вона навіть не дійшла до третього відбору, бо не відповідає Конституції України і геральдичним нормам. З цей час автори нічого не змінили. Замість лева - якесь страховисько, одяг козака не відповідає. Але найбільше порушення - це корона. Вони її називають вінцем Ярослава Мудрого, якого ніхто не бачив. Це - фантазійна річ. У геральдиці корона означає монархічний устрій. А у нас до чого вона?" - критикує голова журі останнього конкурсу на ескіз великого герба України, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.

У коментарі DW він зауважив, що всі результати відбору конкурсна комісія надала міністерству культури та інформполітики та міністерству юстиції. Чому на голосування у Верховну Раду було винесено робота, яка була забракована конкурсним журі, Гречилов має свої припущення. "Це якась підкилимна практика, коли робиться все без експертів і без конкурсів. Запропонований президентом герб вже має скандальну репутацію. Його ще раніше протягували на конкурсах з порушеннями ось так, влітку, коли всі у відпустках і всім не до гербів", - зазначив голова Українського геральдичного товариства.

Найбільше зауважень у геральдистів та істориків щодо проєкту, поданому президентом, до синьо-жовтої стрічки, яка лежить у ногах фігур. "Це ж наруга над державними символами, над прапором. Вони його просто топчуть ногами, а до того ще знову фейкова корона. Виходить не герб, а якась пивна етикетка. Навіщо проводили чотири конкурси?" - обурюється Олександр Зінченко.

Читайте також: Андрій Бондар: Тризуб на штукатурці

Юрій Савчук, співавтор проєкту великого державного герба, який у першому читанні затвердила Верховна Рада, критику своєї роботи сприймає спокійно та сповнений надією. "За 25 років я наслухався багато критики. Я вірю у нашу творчу ідею", - каже Савчук. Натомість критики ідеї Савчука вважають, якщо депутати таки остаточно ухвалять проєкт великого державного герба у такому вигляді, як у президентському законопроєкті, то парламенту наступного скликання доведеться переголосовувати і скасовувати результати голосування через невідповідність історії та геральдичним правилам.

Аби великий герб було затверджено остаточно, депутати мають проголосувати за нього конституційною більшістю - двома третинами голосів.