1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Треба єдиний механізм: правозахисники про репатріацію дітей

4 жовтня 2023 р.

Правозахисники наполягають на створенні єдиного механізму репатріації дітей, примусово вивезених в Росію. Узгодження процедури має відбутися на рівні Генасамблеї ООН, вважають вони.

https://p.dw.com/p/4X73B
Українські діти з Ізюма на Харківщині, яких вивезли в Росію
Українські діти з Ізюма на Харківщині, яких вивезли в РосіюФото: Mikhail Voskresenskiy/SNA/IMAGO

Україна потребує єдиного правового механізму повернення депортованих до РФ дітей для пришвидшення цього процесу. Про це у середу, 4 жовтня, заявила експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська, яка є однією з авторок аналітичного звіту "Механізми (шляхи) повернення українців, які були депортовані на територію Російської Федерації". 

Наразі, за даними урядового порталу "Діти війни", в Росію імовірно депортували щонайменше 19546 українських дітей. Повернути поки що вдалося лише 386.

Як розповіла Рашевська під час презентації звіту в київському "Медіацентрі Україна", кожен випадок репатріації дитини має свої особливості, адже російська сторона чинить супротив цьому процесу. Складність залежить від статусу дитини - чи є вона сиротою, або позбавленою батьківського піклування, чи встигли їй "нав'язати" російське громадянство та чи була вона свідком воєнних злочинів, додає експертка.

Читайте також: Україна запустила інформкампанію в РФ для повернення депортованих дітей

Звіт: Дітей, позбавлених батьківського піклування, повернути найважче

Дітей без супроводу, які не мають законних опікунів, повернути значно важче, адже їх нема з ким потенційно возз'єднувати, зазначається у звіті. Крім того, РФ відмовляється надати списки таких неповнолітніх, ускладнює їхню ідентифікацію шляхом зміни персональних даних та автоматично вважає їх своїми громадянами.

У випадках повернення дітей, які мають законних представників, російська влада також чинить перешкоди, каже Рашевська. Зокрема, не визнає українські документи про опікунство, особливо видані після 24 лютого 2022, та змушує родичів до проходження до ДНК-тесту, що затягує процес.

"Також існують випадки примусу перевидавати документи про встановлення опіки за російським законодавством. Для того, щоб їх оформити, ця особа має бути громадянином РФ", - каже Рашевська. Після такої процедури у людей можуть виникнути проблеми з виїздом з РФ та з тимчасово окупованих нею територій, додає вона. Зокрема, правозахисниці відомі випадки відмови у виїзді з окупованих частин Запоріжжя та Херсонщини.

Крім того, Рашевська розповіла про випадки тиску на батьків чи законних представників шляхом незаконних затримань, допитів та примусового оголення на камеру.

Читайте також: Вивезені з російської окупації діти: депортовані чи евакуйовані?

Правозахисники: Єдиний механізм дозволить повертати дітей групами

Правозахисники вважають, що уникнути цього дозволить розробка єдиного правового механізму організованої репатріації дітей групами. "Батьки чи законні представники більше не будуть змушені їхати на територію РФ та терпіти знущання. Цей механізм дозволить повернути дітей швидше. При цьому він має включати всіх, хто мав статус дитини на момент примусового переміщення або протиправної депортації", - пояснила Рашевська.

На її думку, процес має розпочатися з ухвалення резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка "закріпить зобов'язання РФ, України та держав-сторін Женевських конвенцій, що стосуються повернення українських дітей".  Документ має також закріпити індивідуальний підхід до повернення кожної дитини, що включатиме заходи подальшої реабілітації та інтеграції.

Залучення третьої сторони до репатріації дітей

Крім того, як йдеться у звіті, механізм передбачає залучення третьої сторони, якою може стати нейтральна держава, або ж спеціалізована міжнародна організація - урядова чи неурядова. Як приклади наводяться ЮНІСЕФ, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста та Save the Children International.

За словами Рашевської, третя сторона має виступити не просто посередником між РФ та Україною, але й гарантом виконання подальших домовленостей, укладених за прикладом формату "зернової угоди".

Читайте також: Викрадення дітей Росією: ЄС прагне припинити безкарність за воєнні злочини

Звіт: У Росію можуть бути вивезені більше двох мільйонів українців

Також у звіті окреслені проблеми з поверненням депортованих чи примусово вивезених з України дорослих, яких в Росії може бути понад двох мільйонів. Точна цифра українців, які перебувають там, невідома, адже в українських органів влади та міжнародних організацій немає доступу до окупованих територій та території РФ, зазначається в документі.

Тривалий час єдиним маршрутом для повернення громадян України з території РФ залишався виїзд через треті країни. За словами директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, на початку повномасштабної війни країни ЄС, що межують з РФ, пропускали навіть тих українців, які мали проблеми з документами. Наразі ж почастішали випадки відмов у пропуску, зокрема з боку Польщі та Естонії. Особливо це стосується чоловіків, каже Луньова.

Читайте також: Втеча від війни і фільтраційні табори. Як живуть депортовані до РФ українці

У разі наявності проблем з документами чи їх втрати українці мають можливість в'їхати на територію України з Росії через гуманітарний коридор "Колотилівка-Покровка", який функціонує на прикордонній частині Сумщини. Як уточнила Луньова, діє він лише на в'їзд в Україну. Втім, за її словами, проблема полягає в тому, що російська сторона час від часу блокує роботу цього пункту пропуску.

Читайте також: Шлях з окупації: як українці перетинають кордон між РФ і Україною

Посвідчення на повернення в Україну як шанс доїхати додому

Також Луньова звернула увагу на можливість отримання посвідчення на повернення в Україну, за допомогою якого українці можуть також виїхати в треті країни. Раніше їх видавали лише в консульських установах України за кордоном, втім з листопада 2022 року уряд дозволив оформлювати їх за зверненням родичів на території України. Передача цих документів на територію РФ здійснюється переважно через волонтерські організації, уточнила Луньова.

За її даними, наразі було видано щонайменше 70 таких посвідчень. Втім, правозахисниця звертає увагу на те, що ця практика не поширювалася на мешканців окупованих територій, яким у зв'язку з примусом набувати громадянство РФ все складніше виїхати на територію Росії без документів. Тож Луньова висловила сподівання, що під час перегляду цієї процедури в листопаді Кабінет міністрів врахує це, щоб "була процедура виїзду з окупованих територій".

Звіт: Механізму повернення ув'язнених немає

Окремою проблемою у звіті називається відсутність дієвого державного механізму повернення громадян України, депортованих із місць несвободи на окупованій території України. За даними міністерства юстиції України, може йтися про близько двох тисяч людей. Водночас громадська організація "Захист в’язнів України" вважає, що Росія розмістила понад 3,5 тисяч ув'язнених українців щонайменше у Волгоградській, Володимирській областях, а також в Ставропольському та Краснодарському краях. 

Читайте також: Окупація, депортація, повернення: тюремна одіcсея херсонських в'язнів

Ордер на арешт Путіна: хто може заарештувати президента РФ?