Постачання зброї з КНДР до Росії як загроза безпеці Європи
24 жовтня 2024 р.Північна Корея дедалі активніше долучається до війни Росії проти України. Спершу були постачання російському війську мільйонів артилерійських снарядів. Тепер, судячи з численних повідомлень, йдеться ще й про відправку на фронт тисяч північнокорейських солдатів. Про це, щоправда, наразі мало офіційної інформації, натомість про систематичне постачання армії РФ боєприпасів з КНДР відомо вже досить багато.
Саме цей аспект - військово-технічна співпраця Москви та Пхеньяна - аналізується у статті, оприлюдненій 21 жовтня на сайті берлінського фонду "Наука та політика" (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP). Цей науковий інститут досліджує зовнішньополітичні теми та консультує як уряд і парламент Німеччини, так і Євросоюз. Стаття вийшла під заголовком "Політика Північної Кореї у сфері озброєнь як опосередкована загроза безпеці Європи", а її підзаголовок вказує на те, що в ній розглядається співпраця не двох, а одразу трьох режимів: "Як Пхеньян розширює партнерство з Москвою та Тегераном".
Пхеньян став для Москви ключовим постачальником
"Донедавна Північна Корея вважалася радше регіональною загрозою", - зазначає на початку статті Елізабет Зу (Elisabeth Suh), фахівчиня із звичайних та ядерних озброєнь КНДР та з питань безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. "Однак найпізніше, відколи Росія почала використовувати проти України артилерію та балістичні ракети з Північної Кореї, - зазначає вона, - стало очевидним, що Пхеньян бере участь у розпалюванні конфліктів далеко за межами Північно-Східної Азії".
Поставляючи боєприпаси для воєн в Україні та на Близькому Сході, Північна Корея активно допомагає Росії та Ірану досягати своїх військово-політичних цілей і тим самим "підвищує свою стратегічну цінність для Москви і Тегерана". Як наслідок та непряма загроза, яку Північна Корея становить для безпеки та стабільності в Європі, "набула нової якості", наголошується в статті.
Елізабет Зу визнає, що перевірених даних про обсяги та характер північнокорейського експорту озброєнь мало, до того ж Пхеньян цілеспрямовано поширює дезінформацію. Вона наводить оцінки, згідно з якими Північна Корея могла відправити до Росії за останні два роки близько шести мільйонів артилерійських снарядів. Це практично стільки ж, скільки за цей час, за її даними, виробила російська військова промисловість, потужності якої становлять приблизно три мільйони снарядів на рік.
Отже, у потребах артилерії Пхеньян відіграє для Росії "роль вирішального постачальника", доходить висновку авторка статті і нагадує, що "використання артилерійських снарядів і ракет є для Москви найефективнішим способом вести в Україні тривалу війну на виснаження".
Спершу КНДР, імовірно, постачала до Росії старі боєприпаси зі складів, чим, швидше за все, і пояснюється велика кількість бракованих снарядів, частка яких могла досягати 50%, пише Елізабет Зу з посиланням на українські джерела. Однак зараз північнокорейська військова промисловість працює на повну потужність і здатна, за південнокорейськими оцінками, щорічно випускати 2 мільйони снарядів. США та Європа, зазначається у статті, виробляють нині 1,2 мільйона снарядів на рік.
Читайте також: Юн Сок Йоль про військових з КНДР в Росії: Провокація, що загрожує глобальній безпеці
Чим Росія сплачує за північнокорейські боєприпаси?
"Північна Корея поставила також близько 50 своїх найсучасніших ракет малої дальності разом із вантажівками, з яких вони запускаються. Це значно менше за ті 400 одиниць, які Москва нібито отримала від Тегерана", - йдеться у статті. Тим не менш, така кількість порівняно дешевих ракет з Ірану та Північної Кореї дозволила Москві частково замінити задля цілеспрямованого руйнування критичної інфраструктури в Україні як менш потужні безпілотники, так і значно дорожчі крилаті ракети, що запускаються з літаків.
Постачання боєприпасів з КНДР до Росії вивели відносини двох країн на якісно новий рівень, вважає Елізабет Зу. "Якщо раніше Москва опосередковано підтримувала курс Пхеньяна на нарощування озброєнь, то тепер уже Північна Корея може пропонувати вирішальні види зброї і, своєю чергою, вимагати важливих для себе кроків у відповідь", - наголошує експертка.
Так, Пхеньян домігся включення до нової, підписаної цього літа, угоди про всеосяжне стратегічне партнерство Росії та КНДР пункту про взаємну військову допомогу. Керівництво Північної Кореї вбачає у цьому підтвердження тісних союзницьких відносин з Росією та доказ свого зростаючого впливу, зазначається у статті. До того ж цей договір передбачає співробітництво в ядерній сфері та в галузі космічних технологій, наприклад при розробці та запуску розвідувальних супутників, що Елізабет Зу вважає цілком реальною платою Москви за постачання боєприпасів.
При цьому вона зазначає, що найбільший виграш обох сторін може полягати в координуванні зусиль при обході накладених на них санкцій. Адже і Росія, і Північна Корея потребують, наприклад, напівпровідників для своїх військових заводів. "Обидві країни будуть у виграші, якщо спільно втілюватимуть угоди та підстраховуватимуть ланцюжки поставок", - йдеться у статті.
Читайте також: Коментар: Північна Корея веде небезпечну гру
Співпраця із Тегераном: ракети для бойовиків?
Але Росія - не єдиний клієнт Пхеньяна, нагадує Елізабет Зу та вказує на "партнерство у сфері озброєнь" між Північною Кореєю та Іраном. Йдеться насамперед про ракетні технології. Чи є співпраця у цій сфері настільки ж інтенсивною, як раніше, сказати важко, адже обидві країни досягли значних успіхів у реалізації власних ракетних програм, пише експертка.
Зокрема, Пхеньян міг би допомогти Тегерану у виробництві ракет далекого радіусу дії, постачаючи їм, наприклад, двигуни, які Північна Корея встановлює на своїх нових міжконтинентальних і космічних ракетах. Є припущення, що Пхеньян постачав двигуни для ракет середнього радіусу дії.
З часів ірано-іракської війни 1980-х років Тегеран, проте, більше не використовує північнокорейські ракети, а лише власні, що знову показали його нещодавні удари по Ізраїлю, наголошується у статті. Однак є повідомлення, згідно з якими і ХАМАС , і "Хезболла", і єменські хусити частково використовують боєприпаси і ракети північнокорейського виробництва.
"Цілком можливо, що Тегеран у цьому випадку виступає у ролі посередника і закуповує боєприпаси для цих бойовиків, щоб не надто витрачати власні запаси", - зазначає Елізабет Зу. Своєю чергою, Пхеньян, напевно, зацікавлений у допомозі з боку Ірану у сфері технологій БпЛА, в енергетиці, а також при обході санкцій.
Наприкінці статті, в якій, як традиційно вказує SWP, експертка висловлює свою особисту точку зору, вона визнає, що Європі навряд чи вдасться перешкодити військовому співробітництву Північної Кореї з Росією та Іраном. Але європейці могли би більш активно вести роз'яснювальну роботу серед третіх країн, банків та підприємств, які свідомо чи мимоволі сприяють угодам з військовою промисловістю КНДР, а також посилити тиск на них, зокрема й суспільний. До того ж, вважає Зу, варто розширити співпрацю з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Дієвими заходами, на думку експертки, стали б посилення розвідки та подальше затримання у міжнародних водах суден із підозрілими вантажами.