Хто і за що стає політв'язнем у Білорусі

Нові політичні в'язні у Білорусі почали з'являтися ще навесні, на старті президентської кампанії, хоча раніше це траплялося вже після проведення виборів. За три місяці до голосування був затриманий відеоблогер Сергій Тихановський, а разом і з ним учасники його команди. Потім в слідчому ізоляторі білоруської спецслужби КДБ опинився інший потенційний кандидат у президенти ексбанкір Віктор Бабарико - його заарештували разом із сином Едуардом та кількома волонтерами його штабу.

Після виборів 9 серпня список політв'язнів почав стрімко розширюватись - тоді країна потонула в протестах проти офіційних підсумків голосування на президентських виборах. Ці протести не вщухають майже чотири місяці - і кількість політв'язнів серед їхніх співвітчизників, за останніми даними білоруських правозахисників, сягнула 157 . В історії Білорусі це уже найвищий показник, утім правозахисники попереджають, що це число ще збільшуватиметься.

Хто ці люди і чому їх переслідує влада Білорусі? Три історії - політика, журналістки і студентки - на загальному тлі репресій.

Хто такі білоруські політв'язні?

Валентин Стефанович, правозахисник з мінського центру "Вясна", пояснює, що політв'язнем у Білорусі ту чи іншу людину визнає білоруська правозахисна спільнота (це декілька організацій), спираючись на критерії, які були схвалені правозахисниками Білорусі, Росії, України, Грузії, Азербайджану.

"Простіше кажучи, політв'язень - це особа, яка позбавлена ​​волі, і при цьому в її переслідуванні є політичний мотив з боку влади. Або вона позбавлена свободи у зв'язку з реалізацією нею будь-яких гарантованих прав або мирним захистом прав інших людей", - пояснює Стефанович .

Крім того, політв'язнями є особи, кинуті за ґрати за дискримінаційними підставами, а також ті, хто отримав непропорційно жорстоке покарання у порівнянні з аналогічними справами. "Процесуальний статус значення не має, позбавлення волі розуміється в широкому сенсі - як утримання в місці, яке особа не може добровільно залишити", - продовжує правозахисник.

Читайте також: Стояли на колінах і "падали з турніка": як в Могильові міліція знущалася над білорусами

Зараз більшість білоруських політв'язнів є фігурантами кримінальних справ за двома статтями Кримінального кодексу. Одна стосутється масових заворушень, інша - організації і підготовки дій, що грубо порушують громадський порядок. Обвинуваченими у таких справах є абсолютно різні особи - як учасники президентської кампанії, волонтери їхніх штабів і активісти, так і студенти з журналістами.

Білоруські політики і опозиція

Після арештів Тихановського і Бабарика білоруська влада не припинила переслідувати політичних опонентів. Щойно після виборів була створена Координаційна рада, метою якої було заявлено забезпечення трансферу влади, почалося переслідування її членів - їх звинуватили у спробі захоплення влади в країні. Зараз обвинуваченими в закликах до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Білорусі, визнані глава штабу Бабарика Марія Колесникова, юрист Максим Знак і адвокат Ілля Салей.

Крім того, ще на початку президентської кампанії влада кинула за ґрати тих лідерів традиційної опозиції, які раніше яскраво проявили себе саме в організації вуличних акцій. Серед них - опозиційний політик Павло Северинець, який очолював протести проти інтеграції з Росією у грудні 2019 року. "З зими на Павлові "висіли" невідбуті 30 діб арешту, які йому дали за акції проти інтеграції, тож він знав, що колись їх доведеться відсидіти. Він готувався до 30 діб, а в підсумку перебуває за ґратами вже понад шість місяців", - зазначає Ольга Северинець, дружина Павла.

Читайте також: Жорстокість білоруських силовиків. У чому причина?

Те, що Павлові після відбуття адміністративного арешту ще й висунули звинувачення в скоєнні злочину ніби за "участь в масових заворушеннях", стало для родини Северинець великою несподіванкою. "Павло - лідер, як і багато інших затриманих. Його звільнення влада боїться. Павло давно став небезпечним для нинішньої диктатури, тому що називає зло - злом, а правду - правдою", - вважає дружина політв'язня.

За її словами, справу чоловіка шили білими нитками: "Павло сів на добу задовго до початку протестів і не міг, перебуваючи на Окрестіна (вулиця, на якій розташований ізолятор тимчасового утримання в Мінську. - Ред.), брати у них участь". Ольга Северинець додає, що з листів Павла зрозуміло - його допитували лише кілька разів, а слідчий зустрічається з ним раз на два місяці, щоб подовжити термін перебування під вартою. "Павло й інші політв'язні - просто заручники режиму, всі справи сфабриковані", - впевнена Ольга Северинець.

Політичні блогери і журналісти

Також ще до виборів влада жорстко взялася за опозиційно налаштованих політичних блогерів: шестеро відеоблогерів, не рахуючи Сергія Тихановського, були заарештовані і звинувачені в організації та підготовці дій, що грубо порушують громадський порядок. Політв'язнями визнані і автори великих каналів у меседжері Telegram: Ігор Лосик (канал "Білорусь головного мозку"), Микола Дідок (адміністратор низки анархістських каналів) і Едуард Пальчіс (канал Palchys) - їм були висунуті звинувачення у підготовці до масових заворушень.

Як і двом журналісткам польського телеканалу "Белсат" Катерині Андреєвій і Дарині Чульцовій, які вели пряму відеотрансляцію з акції в одному з мінських подвір'їв, відомому як "площа Змін". Обидві журналістки вже більше місяця перебувають у СІЗО в місті Жодіно, що за 55 кілометрів від Мінська.

Ще одна гучна справа про переслідування співробітників ЗМІ почалася 19 листопада, коли була затримана журналістка порталу tut.by Катерина Борисевич, яку звинуватили в розголошенні лікарської таємниці. Йдеться про стан Романа Бондаренка, який помер після жорстокого побиття невідомими прихильниками влади. Борисевич була авторкою статті, де вказувалося, що в крові Бондаренка алкоголю не виявили. Разом з журналісткою затримали і лікаря Артема Сорокіна, який і повідомив їй цю інформацію. Amnesty International визнала Сорокіна і Борисевич в'язнями совісті.

Арешт Катерини був несподіваним, розповідає брат журналістки Вадим Дмитрук. Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) повідомляла, що Борисевич вивели з будинку невідомі в цивільному і масках і відвезли її, а вдома у неї був проведений обшук. "Зараз від Каті регулярно надходять листи, хоч і з запізненням. Вона пише, що почувається добре, позитивно налаштована і сподівається, що скоро це все закінчиться", - ділиться Дмитрук.

Через те що адвокати дали підписку про нерозголошення, подробиць кримінальної справи Катерини її брат не має: "Я думаю, що, як і з іншими затриманими, справу будуть постійно затягувати і переносити терміни".

Студенти

До числа політичних в'язнів потрапили і студенти. 12 листопада були затримані активісти ініціативи Об'єднання білоруських студентів (ЗБС), у тому числі Алана Гебремаріам - членкиня основного складу Координаційної ради опозиції і представниця екскандидатки в президенти Світлани Тихановської з молодіжної політики. У той же день силовики заарештували десятьох студентів різних вишів - тепер їх звинувачують в організації дій, що грубо порушують громадський порядок.

Серед них - студентка Білоруського держуніверситету Ксенія Сиромолотов. "Ксюша завжди була активною студенткою, добре вчилася, організовувала в університеті різні заходи на кшталт дня білоруської мови. Також цікавилася правозахисною діяльністю і іноді займалася волонтерством", - каже Кася Сиромолотов, сестра затриманої Ксенії.

Як і до інших затриманих 12 листопада, до неї прийшли з обшуком, вилучили всю техніку і відвезли на допит. "Але коли ми дізналися про затримання інших студентів і активістів ЗБС, стало очевидно, що її не відпустять так відразу. Перший тиждень сестра провела в СІЗО КДБ, а потім її перевели в ізолятор на вулиці Володарського", - розповідає Кася.

Родина Ксенії Сиромолотов впевнена, що дівчина затримана абсолютно необґрунтовано, оскільки не вчинила нічого протиправного. "Вся ситуація йде в розріз зі здоровим глуздом. Це просто утримання заручників, в нашому випадку - 20-річних студентів, які мали свою позицію", - наголошує Кася Сиромолотов. За словами Касі, є відчуття, що справу її сестри особливо і не розслідують, бо адвоката не викликають на слідчі дії.

Число політв'язнів у Білорусі зростатиме

"Такої кількості політичних в'язнів в історії Білорусі ще ніколи не було", - констатує Валентин Стефанович. І хоча зараз політв'язнями правозахисники визнали вже 157 осіб, ця цифра, вважає Стефанович, в найближчому майбутньому виросте.

"У судах почався розгляд справ про насильство щодо працівників міліції. Ми будемо по кожній справі давати оцінку - що за насильство, за яких обставин. Але у будь-якому разі ми виходимо з того, що силовики діяли непропорційно жорстко, що в низці випадків викликало у відповідь насильство як прояв самозахисту", - наголошує Стефанович.

За його даними, в Білорусі після президентських виборів щодо прихильників змін було відкрито понад 900 кримінальних справ: "Тому ми очікуємо, що число політв'язнів може досягти декількох сотень".