Польський Сейм - з новим обличчям, але звичною риторикою
15 листопада 2023 р.
З обранням свого кандидата Шимона Головні головою нижньої палати польського парламенту (Сейму) проєвропейська лівоцентристська коаліція на чолі з Дональдом Туском довела, що має повноцінну непохитну більшість, тож претендує на негайне формування уряду. Під час проведеного 13 листопада голосування з обрання спікера на першій сесії новообраного Сейму в Варшаві, Головня отримав 265 голосів, тобто більше, ніж очікувалося. Водночас його опонентка, Ельжбета Вітек з дотепер керівної націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС), отримала 193 голоси підтримки.
Мандат на формування уряду для Моравецького
"Пане президенте, після цього голосування ніхто не має сумніватися, що в цьому парламенті є більшість, яка готова взяти на себе відповідальність за країну", - заявив після виборів Головня. Ці слова він адресував президенту Польщі Анджею Дуді. Адже тиждень тому Дуда оголосив, що доручить формування уряду дотеперішньому прем'єру Матеушу Моравецькому, попри беззаперечну більшість, яку отримала опозиція після виборів.
І ось Дуда - не звертаючи уваги на звернення Головні - ввечері того ж дня знову доручив ексбанкірові Моравецькому сформувати новий уряд Польщі. "Я вірю прем'єр-міністру, що він зможе сформувати новий уряд. Він запевнив мене, що матиме більшість, яка підтримає його новий кабінет", - пояснив Дуда, який, як і Моравецький, представляє націонал-консервативний табір. Тепер у Моравецького є рівно два тижні на те, щоб новий уряд запрацював під його керівництвом.
Новий дух у парламенті
У своїй інавгураційній промові Головня висловився за новий стиль керівництва в парламенті. У майбутньому Сейм не буде ані "організацією для обслуговування уряду", ані "машиною для голосування". "Занепад держави розпочався із занепаду парламенту", - заявив 47-річний Шимон Головня, який є співголовою християнсько-демократичної партії "Польща-2050". "Реорганізація держави розпочинається з реорганізації парламенту", - пообіцяв він.
Його політсила балотувалася на парламентських виборах разом із Польською селянською партією (ПСП) як блок "Третій шлях". 10 листопада партії демократичної опозиції - "Громадянська платформа" Дональда Туска, "Третій шлях" і "Нові ліві" - підписали коаліційну угоду. У ній вони, зокрема, погодили обрання Головні спікером (маршалком) парламенту. Цю та інші керівні парламентські посади обійматимуть на ротаційній основі. Через два роки посаду маршалка Сейму має посісти представник лівих сил.
Читайте також: Польща: Туск хоче пошвидше сісти в крісло прем'єра, президент Дуда вагається
Загалом за результатами парламентських виборів коаліція отримала 248 з 460 місць у Сеймі, що дає їй абсолютну більшість. ПіС має натомість 196 місць. У верхній палаті парламенту - Сенаті - більшість ліберально-консервативних сил є ще переконливішою: 66 проти 34.
Дуда погрожує застосувати право вето
За традицією, президент Дуда був присутній на першому засіданні Сейму. Його звернення до парламентарів містило суперечливі сигнали. Він попередив депутатів, що вони повинні поважати одне одного, і запевнив, що хоче співпрацювати з новим парламентом. "Двері президентської адміністрації завжди відкриті", - сказав він, потиснувши руку всім депутатам з першого ряду після свого виступу.
Читайте також: Як вісім років правління ПіС змінили Польщу
Водночас Дуда застеріг, що не сприйме жодних спроб поставити під сумнів чи ігнорувати його конституційні повноваження. "Я не змирюся з викривленням закону. Якщо бачитиму, що рішення є юридично сумнівним, то скористаюся своїм правом вето", - дав недвозначно зрозуміти Дуда.
Моравецький просуває "польські десять заповідей"
А Моравецький скористався виступом у парламенті для самореклами. Він, зокрема, вказав на позитивний підсумок свого шестирічного урядування, а причинами того, що "не всі обіцянки вдалося виконати", назвав пандемію, міграційну кризу, війну в Україні та енергетичну кризу. Водночас Моравецький закликав до "польського декалогу", або "десяти заповідей", які могли б стати підмурком для очолюваної ним "Коаліції польських справ".
На тлі цього нинішній керівник польського уряду наголосив, що боротьба з нелегальною міграцією та захист суверенітету є "позапартійними цілями". Відтоді як в середині жовтня стало зрозуміло, що ПіС більше не зможе урядувати одноосібно, Моравецький не раз намагався розколоти опозицію та залучити на свій бік декого з депутатів, зокрема з Польської селянської партії, однак поки що марно.
Читайте також: Жінки покарали "ПіС" на виборах у Польщі?
Результати голосування під час обрання віцеспікерів, ймовірно, ще більше похитнули його віру в успіх власних задумів. Адже кандидати від ПіС не пройшли на ці посади ні до Сейму, ні до Сенату. Це стало гіркою поразкою для ПіС, оскільки навіть ультраправа "Конфедерація" змогла проштовхнути свого віцемаршалка.
Качинський вдається до антинімецької риторики
Тим часом голова ПіС Ярослав Качинський, який вважається провідною фігурою націонал-популістського табору, явно не може змиритися з втратою влади. У своїх публічних виступах і заявах він посилив словесні напади на Німеччину та Європейський Союз. Туск - "людина Німеччини", заявив Качинський у Сеймі і звинуватив його партію в "німецькому хамстві". У промові на День незалежності 11 листопада 2023 року Качинський виступив проти планів реформ ЄС, зокрема розширення переліку питань, які мали б ухвалюватися в ЄС голосами більшості держав-членів, а не консенсусом. Він застеріг, що в такому випадку існує загроза "знищення польської держави".
"Польща може перетворитися на територію, заселену поляками й керовану ззовні. Наш регіон відійде до німців", - малював Качинський страхітливі сценарії. Партія Туска - це "німецька партія, а не польська партія", переконаний 74-річний Качинський. "Ми повинні розпочати боротьбу з переконанням, що переможемо", - закликав очільник ПіС. Крім того, Качинський анонсував конференцію "всіх патріотичних сил", що має стати початком "великої соціальної дії". "Страждання, навіть смерть за батьківщину - це прекрасно", - переконаний Качинський.
Утім, риторика Качинського - не просто голослівна балаканина. "Мета ПіС - зберегти єдність партії шляхом самоізоляції та радикалізації", - пояснив такі дії політолог Рафал Хведорук.
Внутрішні й зовнішні парламентські метаморфози
Хоча демократичній коаліції, ймовірно, доведеться почекати до грудня, щоб сформувати уряд, ліві вже не сидять, склавши руки. Так, представники цієї парламентської групи подали до парламенту два законопроєкти. Йдеться, зокрема, про дозвіл на безумовні аборти до дванадцятого тижня вагітності та безкарність за сприяння абортам. "Ми розпочинаємо роботу з переконання і шукаємо прихильників", - заявила Магдалена Беят, сенаторка від "Нових лівих".
Настання нової політичної ери можна помітити не лише в парламенті, але й перед ним, адже під час правління ПіС будівлю Сейму перетворили на справжню фортецю. Металеві ґрати й огорожі перекривали доступ до будівлі, яку охороняли посилені наряди поліції. Натомість у день першого засідання парламенту, що відбулося 14 листопада, раптом навколо будівлі Сейму зникли всі металеві загорожі.