Польща між протестами фермерів та солідарністю з Україною

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск не приховував свого роздратування, коли у четвер, 22 лютого, постав перед пресою. Його лівоцентристський уряд нині докладає значних зусиль для відновлення у країні верховенства права, яке попередній націонал-консервативний уряд, сформований партією "Право і справедливість" (ПіС), підірвав за останні вісім років свого керування державою. Тож Туску потрібен спокій на інших внутрішньополітичних фронтах. Але польські фермери знову підлили олії у вогонь.

Після тривалої перерви, починаючи з 20 лютого, фермери знову заблокували дороги і під'їзні шляхи до пунктів пропуску на кордоні з Україною по всій країні. На прикордонному переході "Медика" з українського товарного вагона польські фермери висипали зерно. У Сілезії увагу ЗМІ привернув трактор, на якому майорів радянський прапор і висів проросійський банер із написом: "Путін, розберися з Україною, Брюсселем та нашим урядом". Міністерство закордонних справ у Варшаві рішуче засудило цей інцидент, а прокуратура розпочала розслідування за фактом пропаганди тоталітаризму і розпалювання ненависті.

Туск прагне розрядити ситуацію

Щоб уникнути ескалації конфлікту, Туск намагається врахувати інтереси обох сторін. З одного боку, він задекларував свою підтримку Україні, а з іншого - продемонстрував своє розуміння позиції фермерів. "Ми повинні у внутрішніх і міжнародних дебатах відділити ці два питання одне від одного. Підтримка України в боротьбі з Росією не підлягає сумніву. Це не підлягає обговоренню. Однак ми також повинні захистити польських фермерів і польський ринок від негативних наслідків відкриття кордону для сільськогосподарської продукції", - сказав польський прем'єр-ліберал.

Водночас він рішуче засудив проросійські провокації: "Є одна річ, яку я ніколи не прийму. Ми не можемо дозволити, щоб біля українського кордону діяли люди, які зловживають протестами фермерів і відкрито й безсоромно підтримують Путіна", - сказав Туск, додавши, що розцінює це як державну зраду.

Прем'єр висловив намір включити польсько-українські прикордонні переходи до переліку об'єктів "критичної інфраструктури", аби транспортні засоби з вантажами військового призначення та гуманітарною допомогою могли безперешкодно перетинати український кордон, що гарантуватиме їм кращий захист у разі блокади.

Технічні переговори замість символізму

Однак від зустрічі на кордоні із президентом України Володимиром Зеленським, яку той запропонував Туску, останній відмовився. "Нам не потрібен жоден символізм у наших відносинах, жодних пишних жестів солідарності", - обґрунтував свою позицію Туск. Натомість уряди двох країн зустрінуться у Варшаві 28 березня. Перед цим мають завершитися технічні переговори. Раніше Зеленський запропонував провести якнайшвидшу зустріч двох президентів та глав урядів за участю представника ЄС.

Під час візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) 23 лютого до Варшави Туск планував обговорити з нею "необхідність корекції політики ЄС щодо України".

Довга передісторія конфлікту через українське зерно

Конфлікт довкола імпорту продовольства з України триває вже рік. Польські фермери стверджують, що значна частина українського зерна, призначеного для країн Азії та Африки, яка йшла транзитом через Польщу, залишилася у країні - з руйнівними наслідками для польських фермерів. Ціни на продовольство у зв'язку з цим впали, і польські виробники не змогли збути власне збіжжя через вищі виробничі витрати, а відтак і вищу собівартість порівняно з українськими. Політика ЄС в рамках так званої "Зеленої угоди"  польські фермери також сприймають як додатковий тягар.

Після першої хвилі протестів минулого року польський уряд у квітні 2023 року спершу запровадив заборону на імпорт українського зерна. Під тиском країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, Брюссель запровадив тимчасові обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Коли в середині вересня 2023 року ембарго не було подовжено, Польща, Угорщина та Словаччина в односторонньому порядку подовжили обмеження, які є чинними до сьогодні.

Опозиція в польському парламенті виступає за подовження заборони на імпорт. Кшиштоф Босак з націоналістичної та антиукраїнської партії "Конфедерація" вимагає запровадити ембарго на всю сільськогосподарську продукцію з України.

Кому більше зашкодить продовження ембарго?

Однак експерти попереджають, що подовження ембарго принесе Польщі набагато більше шкоди, ніж користі, через очікувані заходи у відповідь з боку України. Польський міністр сільського господарства Чеслав Сєкєрський зазначив під час виступу в парламенті, що минулого року позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною становило 6,9 мільярда євро. На противагу цьому Польща мала від'ємне сальдо обсягом 650 мільйонів євро у торгівлі сільськогосподарською продукцією. Польща експортує до України транспортні засоби, техніку, паливо, зброю та фармацевтичну продукцію, а також молочні продукти, овочі та напої.

Читайте також: Які збитки несе Україна через блокаду кордону з Польщею

Представники польського уряду анонсували переговори з фермерами-протестувальниками наступного тижня. Натомість фермери зі свого боку запланували провести 27 лютого акцію протесту у Варшаві. "Поки що ми їдемо не на тракторах, а на автобусах", - сказав голова профспілки фермерів Славомір Іздебський. Він очікує до 20 тисяч учасників протестів, у тому числі з Німеччини, Франції та Нідерландів.

Польсько-українські відносини погіршуються

Аграрії рішуче налаштовані продовжувати свій протест. "Протестний дух посилюється з кожним днем. Постійно долучаються нові учасники", - сказав телеканалу TVN24 Анджей Собочинський, який представляє групу аграріїв, що заблокували дорогу S7 між Гданськом та Варшавою. "Нам висловлюють величезну підтримку. У нас сльози на очах з'являються, коли люди приносять нам їжу та бажають успіху". Аграрії з цього регіону хочуть блокувати дану дорогу до 10 березня. "Ми поїдемо додому лише тоді, коли побачимо конкретні результати", - сказав Собочинський.

Конфлікт, що триває, впливає на двосторонні відносини між Україною та Польщею. За даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного в Україні у першій половині лютого, за рік частка тих, хто вважає Польщу дружньою країною, зменшилася з 94 до 79 відсотків. При цьому "однозначно дружньою" Польщу називають лише 33 відсотки українців порівняно до 79 відсотків минулого року.

У Польщі ситуація подібна. Згідно з даними опитування агентства праці Personnel Service, проведеного минулого літа, у 26 відсотків поляків за рік погіршилося ставлення до українців.

Читайте також: Чому польські фермери бояться імпорту українського зерна в ЄС