Подвійне громадянство: як це регулюєтся у Європі

Два паспорти, швидка натуралізація та золоті візи: за даними DW, подвійне або множинне громадянство уже є частиною повсякденного життя більшості європейських країн. З запланованою реформою законодавства про громадянство ця тенденція може поширитися і на Німеччину.

Лише деякі країни досі уникають або забороняють подвійне громадянство. Крім (поки що) Німеччини, до групи "стриманих" входять також Україна, Нідерланди, Австрія, Естонія, Болгарія, Іспанія, Норвегія, Латвія та Литва.

На противагу цьому, у деяких країнах пропозиція додаткового громадянства є бізнес-моделлю. Так звані "золоті візи" пропонують, зокрема, Греція, Туреччина, Португалія та Мальта. Вони передбачають натуралізацію для осіб, які інвестують в нерухомість, вкладають капітал або створюють бізнес в країні.

Читайте також: Уряд ФРН планує реформувати законодавство про громадянство

Біг до паспорта - з перешкодами 

Шлях до натуралізації у країнах Європи регулюється по-різному. Через світове зростання міграції та рух біженців, зростання кількості двонаціональних шлюбів і повсюдну нестачу кваліфікованих працівників багато європейських країн, починаючи з 2000-х років, переглянули свої закони про громадянство.

Тоді як для дітей громадянство визначається як за походженням, так і за місцем народження, правила для дорослих іммігрантів мають інше регулювання. Перешкоди для натуралізації є відносно низькими, наприклад, у Франції, Великобританії, Португалії, Польщі, Швеції, Фінляндії та Бельгії.

Читайте також: Брюссель позивається до Мальти через "золоті паспорти"

Там іммігранти можуть подати заяву на натуралізацію після легального і безперервного перебування в країні протягом п'яти років. Якщо вони проживають з чоловіком чи дружиною, то термін скорочується до трьох років. Вони також можуть зберегти своє первинне громадянство після натуралізації.

У таких країнах, як Швейцарія, Австрія, Італія, Іспанія, Болгарія, Чехія та Словенія, іммігранти повинні безперервно і легально проживати в країні не менше десяти років, щоб подати заяву на натуралізацію. Десь посередині знаходяться такі країни, як Ірландія, Угорщина, Румунія і Словаччина, в яких для натуралізації потрібно проживати вісім років. У Данії - дев'ять років.

"Уможливити множинне громадянство"

Після запланованої реформи законодавства про громадянство Німеччина приєднається до групи країн, які виступають за низький поріг натуралізації. За заявою міністерства внутрішніх справ ФРН, новий закон про громадянство "уможливить множинне громадянство та спростить отримання німецького громадянства".

Це, зокрема, означатиме, що громадяни Німеччини, які подають заяву на отримання другого громадянства з особистих або професійних причин, наприклад, якщо вони проживають за кордоном, більше не повинні будуть відмовлятися від свого німецького громадянства або подавати заяву на його збереження. Громадяни Туреччини, які взяли собі німецьке громадянство, також зможуть повторно подати заяву на отримання турецького паспорта.

На думку юриста та експерта з питань міграції Юнала Зерана, реформа назріла давно: "Для мене запровадження множинного громадянства є необхідним з огляду на принцип рівного ставлення", - сказав він в інтерв'ю Deutsche Welle. "Багато турецьких сімей, які живуть і працюють тут протягом 40 років, відчувають себе дискримінованими, тому що ця можливість вже відкрита для багатьох людей, але не для них".

Читайте також: Понад 90 відсотків українців пишаються своїм громадянством - опитування

У Німеччині уже існує багато можливостей мати інше громадянство на додаток до німецького. Наприклад, громадяни ЄС можуть зберегти своє громадянство. Діти, народжені в Німеччині від батьків-іноземців, більше не повинні вирішувати до 22 років, який саме паспорт їм отримувати. І багато натуралізованих німців, серед яких і багато біженців, можуть зберегти свої паспорти, оскільки країна походження не позбавила їх громадянства.

За інформацією міністерства внутрішніх справ ФРН, проєкт закону про реформування законодавства про громадянство ФРН зараз перебуває на внутрішньовідомчому голосуванні. Коли остаточний проєкт буде винесений на голосування до Бундестагу, наразі невідомо.

Читайте також: Множинне громадянство в Україні: дозволити не можна заборонити