Що змінить для українців "податок на Google"

Український парламент у четвер, 3 червня, ухвалив закон, який зобов'язує незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-компанії з 2021 року сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20 відсотків з доходів від послуг, які вони надають українцям. ЗМІ уже встигли прозвати збір "податком на Google", але насправді йдеться про значно ширший перелік компаній, ніж пошукова система та належна до неї відеоплатформа YouTube. Зокрема, новий закон стосується соцмереж Facebook, Twitter, TikTok, стрімінгового сервісу Netflix, техкомпаній Apple і Microsoft, сервісів реєстрації доменів і хостингу, а також багатьох інших ІТ-компаній. Документ іще має підписати президент, лише після цього закон набере чинності.

Влада сподівається на 3 мільярди гривень податків на рік

Необхідність змін влада обґрунтовує тим, що багато закордонних ІТ-компаній попри те, що отримують доход із продажу своїх послуг в Україні, не сплачують належних податків у країні, що призводить до втрат держбюджету та створює неконкурентне середовище для зареєстрованих в Україні компаній.

Читайте також: Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про податки для IT-підприємств

Згідно з новим законом, будь-яка міжнародна компанія, що надає послуги на території України, повинна буде зареєструватися платником податків. При чому зробити це можна буде віддалено в електронній формі. Спілкуватися з українськими фіскалами інтернет-компаніям також пропонують дистанційно - через спеціальний електронний сервіс, а сплачувати податок у валюті - в євро чи доларах США за курсом НБУ. За підрахунками авторів закону, нові норми залучать до бюджету додаткові 3 мільярди гривень на рік.

Факт надання електронної послуги на території України буде фіксуватися за місцем знаходження провайдера, номером телефону, IP-адресою, платіжною адресою, банківськими реквізитами.

Такими послугами вважатимуться, зокрема, завантаження і перегляд онлайн фільмів, книг та сайтів, баз даних, постачання програмного забезпечення, онлайн-ігор, надання послуг пошукової та іншої інтернет-реклами.

Виняток для освітніх ресурсів

Водночас від сплати нового податку будуть звільнені послуги надання доступу до електронних освітніх ресурсів. Крім того, якщо фактична реалізація послуги відбувається не в мережі інтернет, то платити 20 відсотків ПДВ також буде непотрібно, зазначив DW експерт аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тарас Рябченко. "Податок не стосуватиметься сервісів бронювання житла, авто, транспорту тощо. Наприклад, коли бронюється готель через Booking.com", – каже він.

Читайте також:  Податкова амністія: шанс для економіки чи пільга для багатіїв?

Також новий податок не стосуватиметься послуг, які компанії надають через своє представництво в Україні, адже вони й так сплачують податки в країні. З великих компаній українські офіси мають, зокрема, Google та Microsoft. Однак невідомо, чи всі свої послуги ці компанії надають через представництва в Україні, зазначає Рябченко. DW звернулася із запитом до Google та Microsoft, аби уточнити цей нюанс, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримала.

Утім, кілька років тому гендиректор "Google Україна" Дмитро Шоломко в інтерв’ю виданню "Главком" заявляв, що український офіс працює тільки з рекламним сервісом GoogleAds, а всіма іншими продуктами керує ірландська компанія, яка є представником Google у Європі. Перелік сервісів компанії дуже великий - від хмарного сховища Google Drive, застосунку для роботи з документами, платформи для створення та хостингу вебзастосунків Google App Engine до сервісу перегляду відео YouTube.

Карати порушників Україні буде непросто

Якщо ж компанії не реагуватимуть на вимогу сплатити податок, то мінфін звертатиметься до органів країн, де зареєстровані ці компанії. Суперечки вирішуватимуться згідно із міжнародними договорами. У разі продажу електронних послуг в Україні без реєстрації як платника податків передбачений штраф у 180 тисяч гривень.

Утім, технологічний експерт і засновник проєкту "Термінал 42" Сергій Петренко переконаний, що насправді в української влади немає важелів змусити компанії платити новий податок, якщо вони відмовляться. "Що вони, штраф випишуть в українських податковій? Чи будуть блокувати? Це недієво", - каже він у розмові з DW.

Натомість віцепрезидент з фінансово-правових питань Асоціації "IT Ukraine" Дмитро Овчаренко вважає, що великі корпорації зі світовими іменами навряд чи ігноруватимуть українське законодавства, адже вони щорічно проходять аудити та їхніми акціями торгують на біржах. "Тому у них прийнято вести бізнес чітко згідно з вимогами законодавства. Адже в іншому разі є ризики для репутації набагато більші, ніж ці дрібниці (суми податків, які необхідно сплатити. - Ред.) з огляду на їхні прибутки", - переконаний він.

Читайте також: "Google Україна" оштрафували на мільйон гривень

Податок перекладуть на плечі користувачів?

Усі опитані DW експерти впевнені, що запровадження нового податку призведе до збільшення вартості електронних послуг міжнародних компаній для українських користувачів. "Це торкнеться фізосіб, які користуються Netflix, YouTube Music, iCloud тощо. Також ціна підвищиться для компаній, які користуються послугами хостингу для своїх сайтів за кордоном, рекламою у Facebook, Google та інших. Я прогнозую, що ціна збільшиться рівно на розмір податку - 20 відсотків", - зазначив Петренко з "Термінал 42".

Такий же висновок з огляду на практику техкомпаній в інших країнах, де ухвалювались подібні закони, робить Рябченко. "Ми досліджували іноземний досвід, зокрема, в Білорусі, Росії, Італії, Франції, то техкомпанії піднімали ціну для користувачів", - каже він.

Ще один можливий ефект від податку - підвищення вартості послуг не лише закордонних, але й українських техкомпаній, зауважує Петренко. "З одного боку, це добре для розвитку українського продукту, але споживачам навряд чи хотілося б цього", - впевнений він.

Російська модель замість європейської

Ідея оподаткувати доходи великих транснаціональних інтернет-корпорацій не нова. Організація економічного співробітництва та розвитку, до якої, втім, Україна не входить, з 2015 року намагається знайти єдиний міжнародний підхід і вирішити проблему несправедливого розподілу податків ІТ-гігантів. Розробити механізм, який влаштував би всі країни, поки не вдалося.

Тим часом окремі держави запроваджують так званий цифровий податок. Зокрема, Франція та Італія передбачили податок у три відсотки від доходу, а Чехія почала обкладати доходи техгігантів податком у сім відсотки.

Однак українські законодавці вирішили взяти за зразок не європейські підходи, а приклад Росії та Білорусі, зазначив Рябченко. "В пояснювальній записці до українського закону серед іншого говориться про російський досвід, де з 1 січня 2017 ввели 20 відсоткове ПДВ для іноземних продавців цифрових послуг. Як на мене, було б доцільніше взяти європейську модель, де ставки податку менші. Тоді ціна для споживачів зросла б ненабагато", - каже він.