План для біженців з України: про що домовилася Рада ЄС

Рада Євросоюзу схвалилаплан з 10 пунктів щодо підтримки українських біженців. Підготований Єврокомісією документ підтримали міністри внутрішніх справ країн ЄС на засіданні у Брюсселі 28 березня. DW пояснює, що він передбачає і означає для людей з України, які рятуються від повномасштабної війни, котру понад місяць веде проти країни Росія.

Платформа обміну даних щодо реєстрації біженців з України

З початку березня українські біженці можуть скористатися тимчасовим захистом у ЄС . Щоб отримати цей статус, треба зареєструватися в одній з країн Євросоюзу, - тій, де людина має намір перечекати до того часу, коли зможе повернутися додому. Утім, системи реєстрації у кожній країні не пов'язані між собою, між ними не відбувається обміну інформації.

Читайте також:  Тимчасовий захист ЄС для біженців з України: що варто знати

Аби виправити це, на Раді ЄС домовилися запустити платформу, яка поєднає національні системи. "Цей план передбачає створення платформи ЄС з реєстрації всіх тих, хто прибуває та тих, хто подається на тимчасовий захист", - так єврокомісарка з внутрішніх справ Ільва Йоханссон пояснила перший пункт плану. За її словами, ця платформа дозволить, зокрема, уникнути подвійних реєстрацій.

Займатиметься нею агентство Євросоюзу, яке управляє великими ІТ-системами у сфері юстиції та безпеки (eu-LISA). Ця платформа дозволить органам влади країн ЄС бачити, хто з українських біженців і де подався на реєстрацію за механізмом тимчасового захисту та хто її отримав. Створення платформи почали відразу.

Чи перерозподілятимуть українських біженців?

За даними Єврокомісії, до ЄС прибули 3,8 мільйона біженців з України. З них понад 1,5 мільйона перебувають у Польщі. Багато біженців залишаються у Словаччині, Угорщині та Румунії. Лише близько мільйона біженців поїхали в країни, які не межують з Україною. Серед лідерів з прийому переміщених осіб Йоханссон назвала Чехію, Австрію, Естонію та Литву.

У Євросоюзі наголошують, що розуміють бажання багатьох українців не їхати надто далеко від батьківщини. Однак додають, що можливості Польщі не є безмежними. "Важливо стимулювати біженців виїжджати з Польщі та їхати до інших держав ЄС, бо інакше ситуацію не можна буде підтримувати", - заявила Йоханссон. Вона наголосила, що люди з України матимуть у інших країнах ЄС ті самі права, як і у Польщі.

Чи перерозподілятимуть українських біженців з Польщі в інші країни ЄС? Ще до початку засідання стало зрозуміло, що не буде ні примусового переміщення, ні квот, скільки біженців яка країна має прийняти. "Нам не потрібна система перерозподілу, бо люди, які прибувають, самі переїжджатимуть (у інші країни ЄС. - Ред.)", - зазначив віцепрезидент Єврокомісії Маргарітіс Схінас. Він додав, що у цьому переїзді біженцям допомагатимуть. Ідеться не про обов'язковий, а про "ефективний і добровільний перерозподіл", уточнив Схінас.

Читайте також: Сумки, собаки, сльози: як вокзал Берліна перейшов на українську мову

Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Бартош Гродецкі запевнив, що у Євросоюзі приймуть усіх людей з України, які рятуються від війни. Він висловив очікування, що інші країни ЄС, подібно до Німеччини, активно пропонуватимуть біженцям переїхати на їхню територію.

Жодна країна, включно з Польщею, Румунією та Угорщиною не просили про перерозподіл біженців, повідомив Жеральд Дерманен, глава МВС Франції, яка головує у Раді ЄС. "Натомість вони просили про фінансову та логістичну допомогу - це те, що ми робимо. Не хочуть також люди (біженці з України. - Ред.) залишати Польщу, Румунію чи Угорщину, бо вони хочуть, безсумнівно, повернутися до їхньої країни якомога швидше після того, як завершиться війна", - додав Дерманен.

Перерозподіл біженців з України: індекс замість квот

У Євросоюзі вже запрацювала платформа солідарності. На ній кожна держава розміщує інформацію, скільки біженців з України вона здатна прийняти. Зокрема ідеться про наявність житла для більш довготривалого перебування українців у ЄС.

Тепер же глави МВС домовилися створити ще й індекс, який би допоміг розвантажити країни, котрі прихистили найбільше людей. Він показуватиме, скільки переміщених осіб з України перебуває у кожній державі ЄС, скільки там біженців загалом, з усього світу, а також як ці цифри співвідносяться з кількістю населення там. Цей індекс планують опублікувати найближчими днями, після чого його регулярно оновлюватимуть.

На Раді ЄС домовилися посилити й підтримку Молдови, до якої приїхали також багато біженців з України. Кілька країн Євросоюзу та Норвегія раніше запропонували прийняти 14500 з них. Інші держави готуватимуть додаткові місця, куди б українці могли переїхати з Молдови.

Аби полегшити переїзд українців у інші країни, в ЄС вирішили посилити координацію транспортних шляхів. Зокрема:, будуть створені інформаційні хаби, де біженці зможуть дізнаватися, як вони можуть дістатися тієї чи іншої країни. Також Євросоюз співпрацюватиме з Канадою, США та Великобританією для організації транспортних шляхів, аби дістатися й туди. Нагадаємо, минулого тижня президент Сполучених Штатів Америки оголосив, що його країна прийме 100 тисяч українців - передусім тих, які мають родичів у США.

У ЄС хочуть протидіяти злочинцям, які експлуатують біженців

Ще кілька пунктів плану стосуються питань безпеки. Зокрема, у Євросоюзі працюють над спільним планом з протидії експлуатації біженців з України кримінальними угрупованнями. Це особливо важливо, бо величезна більшість із них жінки та діти. Йоханссон розповіла про повідомлення, що забирати деяких біженців приїжджають підозрілі авто. Через це поліція перевірятиме транспортні засоби, які забирають переміщених осіб.

Крім того, Єврокомісія розробить стандартні процедури прийому та підтримки дітей. Окрему увагу при цьому приділять неповнолітнім, які прибувають без дорослих.

Читайте також: Яка загроза може чатувати на біженок з України в Німеччині 

Крім того, міністри домовилися залучити Європол і активувати Європейську міждисциплінарну платформу проти кримінальних загроз (EMPACT). Тут ідеться про те, що у ЄС намагаються запобігти потраплянню на його територію злочинців або людей з баз даних тероризму. "Людяність, яку демонструє Європа, очевидно, не перешкоджає тому, що нам треба знати, хто прибуває на європейську землю", - зазначив Дерманен.

Останній пункт стосується грошей на розміщення та підтримку біженців. За даними джерела DW у структурах ЄС, потенційно можуть бути використані 17 мільярдів євро з фонду відновлення після пандемії та невикористані кошти з попереднього семирічного бюджетного періоду (2014-2020 роки). Однак Ільва Йоханссон цю цифру не підтвердила, зазначивши лише, що Єврокомісія шукає можливості для фінансування.