П'ять шляхів виходу з конституційної кризи в Україні

Рішення Конституційного суду України (КСУ) про скасування е-декларування та неконституційність повноважень Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) не на жарт розізлило українців. За останніми даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", 59 відсотків українців негативно ставляться до цього рішення Конституційного суду, яким судді скасували доступ до інформації про активи та доходи високопосадовців. Політики нашвидкуруч шукають виходу з конституційної кризи, яка може обернутись для громадян України в тому числі й втратою безвізового режиму з ЄС. Наразі в публічному просторі України дискутують про п'ять найімовірніших шляхів виходу з конституційної кризи.

Шлях №1: ігнорувати та обнулити КСУ

Найпершою і найемоційнішою реакцією на рішення КСУ була реакція президента Володимира Зеленського. Він назвав суддів Конституційного суду "чортами з політичного пекла", звинуватив своїх попередників у причетності до поточної ситуації із судом та блискавично написав і вніс до Верховної Ради законопроєкт, який, на думку президента, має виправити ситуацію. У його законопроєкті всього на всього дві статті, якими Зеленський пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до закону "Про запобігання корупції", які суд визнав неконституційними. Представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський пояснив, що пропозиція Зеленського є "політико-правовим способом розв'язати кризу". Інакше - судді можуть заблокувати будь-які зміни до антикорупційного законодавства.

Разом з тим таке ігнорування рішень Конституційного суду та обнулення його складу може обернутися правовим хаосом, попереджають експерти. Адже діяльність суддів Конституційного суду виписана у Конституції України та закону "Про Конституційний суд", які не можна ігнорувати. "Не може політична доцільність домінувати над законами", - каже партнер юридичної фірми "Ілляшев та партнери", юрист Роман Марченко. З цим погоджуються і депутати Верховної Ради, навіть у пропрезидентській фракції "Слуга народу" є ті, хто сумнівається, що такий варіант прийнятний для України. "Якщо у нас якась норма визнана неконституційною, ми можемо її привести у відповідність, прийняти закон і відновити антикорупційну інфраструктуру. Я бачу інші шляхи вирішення, які не призведуть до можливих негативних наслідків", - сказав журналістам депутат фракції "Слуга народу" Олександр Качура.

Читайте також: Коментар: Зеленський проти КС - Україна сповзає в глибоку кризу

Шлях №2: новий закон, але про те ж саме

Альтернативний законопроєкт до президентського запропонувала група депутатів парламенту на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим. У депутатському законопроєкті йдеться про те, що потрібно відновити дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України. Ним пропонується повернути НАЗК всі повноваження, зокрема одержувати від чиновників інформацію, необхідну для виконання покладених на агенцію завдань, вести реєстр декларацій, вести облік та оприлюднення декларацій, здійснювати їх контроль та перевірку, здійснювати моніторинг способу життя відносно суб'єктів, на яких поширюється дія закону "Про запобіганні корупції". Антикорупційний комітет парламенту підтримав цей законопроєкт. Секретар комітету депутат від фракції "Батьківщина" Володимир Кабаченко рекомендував ухвалити законопроєкт Разумкова як найбільш компромісний. При цьому представник "Слуги народу" Олексій Жмеренецький висловив думку, що будь-яке рішення Верховної Ради з цього питання буде політичним та не відповідатиме в повній мірі нормам законодавства. Член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) Роман Маселко вважає ухвалення цього законопроекту в запропонованій редакції помилковим, оскільки відновлення тих статей , які КСУ визнав неконституційними не змінивши нічого у формулюваннях може знову "підвісити" антикорупційну реформу. "Бо юридично такої норми вже не існує, бо її скасував КСУ, а депутати знову хочуть теж повернути неіснуюче", - відзначає Маселко.

Шлях № 3: заблокувати й міняти

У "Слуги народу" є й інші ініціативи. Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань правової політики цієї фракції Ольга Совгиря повідомила, що найближчим часом у парламенті буде зареєстрований законопроєкт, яким пропонується, щоб процедура діяльності Конституційного Суду України визначалась не регламентом суду, а звичайним законом, що його ухвалять депутати. "Паралельно розпочинаємо роботу над законопроєктом "Про конституційне провадження". Відповідно з моменту прийняття закону і до прийняття закону "Про конституційне провадження" КСУ не зможе здійснювати провадження", - зазначила Совгиря у своєму дописі у Facebook. Однак експерти критикують цю ініціативу через втручання в діяльність КСУ, оскільки це може зробити суд "кишеньковим" та погано вплинути на його подальшу діяльність вже після реформування.

Читайте також: Коментар: КCУ vs Зеленський - як "Новачок" для України

Шлях № 4: вичікування та незалежний відбір

Громадські організації пропонують "нейтралізувати" негативну діяльність нинішнього складу Конституційного суду. Робити пропонують це через збільшення законом квоти на кількість голосів суддів, необхідних для ухвалення рішень. При цьому допоки нинішній склад суду не буде змінений почати незалежний конкурсний відбір нових кандидатів на суддів КСУ, а для цього ухвалити необхідні законодавчі зміни. "У незалежну комісію з відбору мають входити міжнародні експерти від міжнародних організацій, які підтримують Україну фінансово та інституційно. Експерти мають створити такий собі шорт-лист з відібраних кандидатів, які мають відповідати критеріям доброчесності, а президент, Рада і з'їзд суддів зможуть з нього вибирати собі кандидатів у новий КС", - пояснює аналітикиня Центру протидії корупції Галина Чижик.  Вона не прихильниця того, аби зараз незаконно змінювати суддів КСУ силоміць. Громадські активісти переконані, що варто чекати на закінчення повноважень нинішніх суддів чи вироків у кримінальних справах, відкритих проти окремих суддів КСУ. "Зараз є три вакансії у Конституційному суді, їх можна закривати доброчесними кандидатами вже з цього шорт-листа, повноваження декого з суддів закінчуються у 2022 році", - зауважує голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Шлях №5: розрахунок на сумління

Втім, найоптимальнішим варіантом для врегулювання конституційної кризи й експерти, й політики називають добровільну відставку нинішнього складу Конституційного суду. Відповідну заяву парламентарі передали до КСУ. Як повідомляється на сторінці партії "Слуга народу" в соцмережі Facebook, цю заяву підписали 226 народних депутатів. Вона стосується не всіх суддів, а тільки 11, які підтримали скандальне рішення про скасування антикорупційної реформи й електронного декларування. "Ця політична заява, спрямована на те, щоб закликати 11 суддів скласти повноваження добровільно, бо немає довіри після таких рішень до суддів", - сказав голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. При цьому він зазначив, якщо судді не складуть повноважень, Верховна Рада ухвалить закони, які мають запобігти подальшим рішенням КСУ. При цьому експерти не впевнені, що апелювання до совісті суддів КСУ добровільно скласти повноваження спрацює.