Переговори і захист ухилянтів: суперечливі настрої в Україні

В Україні дедалі частіше почали говорити про мирні переговори з Росією. Якщо раніше президент Володимир Зеленський категорично заперечував можливість будь-яких домовленостей із нинішнім російським керівництвом і навіть видав указ про неможливість проведення переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним, то зараз ситуація змінюється. Тепер Зеленський вважає, що на другому "саміті миру", який Україна хоче провести у листопаді, повинні бути присутні представники Росії. Про це він сказав у Києві під час пресконференції у понеділок, 15 липня.

44 відсотки в Україні кажуть, що час для переговорів настав

Водночас і 44 відсотки українців у тилових регіонах країни вважають, що час для початку офіційних переговорів між Києвом та Москвою настав. 35 відсотків вважають, що для початку мирних переговорів немає підстав, а 21 відсотків - не визначилися, свідчать результати опитування, яке провів Центр Разумкова на замовлення інтернет-видання ZN.UA з 20 по 28 червня 2024 року. 

Утім, українці, згідно з опитуванням, категорично проти того, аби Україна офіційно погоджувалася на виконання умов припинення Росією війни, озвучених нещодавно Путіним. Майже 83 відсотки жителів підконтрольних уряду територій України не підтримують виведення українських військ із території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Близько 84 відсотків опитаних не погоджуються офіційно віддати ці області Росії. Окрім цього, 77 відсотків учасників опитування не підтримують скасування всіх західних санкцій проти Росії. Лише в питанні нейтрального позаблокового без'ядерного статусу України позиція населення підконтрольних територій не така однозначна. 58 відсотків опитаних виступили проти, 22 відсотки - за.

На запитання соціологів, яку з умов українські громадяни вважають мінімально необхідною для укладання мирної угоди з Росією, більше 51 відсотка українців відповіли, що це звільнення України від російських військ у кордонах 1991 року. Хоча більшість українців хоче повернення кордонів 1991 року, чи не кожен другий українець (46 відсотків) так само вважає, що під час війни ухилянтом бути не соромно. Лише 29 відсотків дотримуються протилежної думки, ще 25 відсотків - не визначились.

Влада дезорієнтує українське суспільство?

"Це свідчить про фрустрацію населення. У людей відсутнє розуміння перспектив в Україні і самої України в умовах війни. І саме такими парадоксальними відповідями суспільство про це сигналізує. Великий відсоток готових до мирних переговорів - це про те, що нинішня модель мобілізації і згуртованості нації вичерпала себе в умовах короткої війни. Ми перейшли в довгу війну, а людям не запропоновано ані від влади, ані від еліт єдиного бачення того, як Україні жити в умовах перманентної війни або загрози війни", - вважає політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. На його думку, все, що відкладалося на "після війни" - боротьба з корупцією, покривання своїх, неефективність систем державного регулювання, - знову стало дошкуляти українцям, адже люди зрозуміли, що війна - це надовго. "Ситуації з мобілізацією, зловживанням владою, з енергетикою і економічними питаннями, фортифікаціями і захистом. Все це наразі стає гіперактуальним для суспільства, бо війна триває, а ці проблеми не вирішуються. При цьому у суспільстві є запит на перемогу, але є і вакуум бачення, як її досягти", - відзначає Саакян.

Доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігор Рейтерович відзначає, що протягом останніх місяців український президент практично не згадує про кордони 1991 року як передумову миру з Росією, не називаючи при цьому нових. А це, на думку експерта, дезорієнтує українське суспільство. "Це призводить до того, що, з одного боку, більшість хоче повернути все. З іншого боку - половина каже, що ухилянство не є якоюсь проблемою. Відповіді амбівалентні. Тому з цим треба працювати, треба брати до уваги і думати над рішенням, яке об'єднуватиме і влаштовуватиме українське суспільство", - сказав DW Рейтерович.

Візія життя в умовах війни

Аби залучитися підтримкою своїх ініціатив українцями, влада вже зараз має почати відвертий діалог з суспільством про майбутнє і виробити візію, як жити далі в умовах війни, та залучити до процесу ухвалення рішень якомога більше людей, переконані політологи.

При цьому соціологи відзначають, що амбівалентні відповіді на складні проблеми є нормальним явищем для суспільства в умовах тотальної невизначеності. "Суспільні настрої потрібно моніторити завжди і бачити динаміку, аби можна було ретельно підготуватися до викликів", - констатує заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. Опитані DW експерти сходяться на тому, що такі соціологічні заміри зараз потрібні для того, аби українська влада могла чітко сформулювати можливі варіанти розвитку подій, готуючи другий "саміту миру", і мала вагомі аргументи для переговорів про мирний план.