Переговори про вступ: коли Україна і Молдова увійдуть до ЄС

25 червня 2014 року, без сумніву, увійде в історію України та Молдови: Європейський Союз офіційно відкриває з цими державами-кандидатками переговори про членство. Цей момент називають історичним як у Києві та Кишиневі, так і в Брюсселі, однак це тільки перший крок.

Офіційно переговори починаються з міжурядових конференцій (МУК) Євросоюзу з кожною з цих країн. Вони відбудуться у другій половині дня вівторка, 25 червня, в Раді ЄС у Люксембурзі. У політиці розширення Євросоюзу МУК - це переговори між країною-кандидаткою і урядами країн ЄС, на яких обговорюють і узгоджують положення договору про вступ до Євросоюзу. Як пояснюють у Брюсселі, такі конференції проводяться в ключові моменти процесу розширення.

На МУК європейська сторона представить нещодавно ухвалені переговорні рамки, які стануть основою для подальших переговорів, визначать їхній зміст, формат і порядок.

Наступний етап переговорів про вступ до ЄС: скринінг

Після конференцій розпочнеться підготовчий процес до основної частини переговорів: скринінг, тобто аналіз законодавства країн-кандидаток на відповідність праву ЄС. Зазвичай цей процес триває щонайменше рік, але з Україною та Молдовою він може завершитися і раніше, повідомив високопоставлений чиновник ЄС на попередньому брифінгу в Брюсселі, "бо нам добре відомий рівень підготовленості обох країн".

Уряд у Києві вже провів автоскринінг українського законодавства і завершив етап попередніх сесій з ЄС з лютого по травень. Очікується, що скринінг розпочнеться дуже скоро - у липні. Це будуть двосторонні зустрічі, під час яких країни представлять рівень наближення свого законодавства до права ЄС за всіма 33 розділами, кожен із яких присвячений окремим темам переговорів. Скринінг завершиться звітом Єврокомісії про відповідність законодавств України та Молдови праву ЄС за кожним із цих розділів.

Скільки тривають переговори?

Після скринінгу сторони розпочнуть перший блок переговорів. Згідно з новою методологією Євросоюзу від 2020 року, переговори починають із розділів 23 (судова система та основні права) і 24 (правосуддя, свобода і безпека), оскільки вони фундаментальні, пояснив високопоставлений чиновник ЄС. Так, жоден розділ переговорів не буде закрито, поки не буде досягнуто проміжних результатів щодо цих ключових тем.

Мета переговорів у тому, щоб держава-кандидатка повністю імплементувала законодавство ЄС і під час вступу забезпечила його абсолютне дотримання. Переговорний процес завершується тільки після закриття всіх 33 переговорних розділів, згрупованих у шість тематичних блоків.

Прогрес країн у блоках верховенства права, прозорості та підзвітності держорганів і процедур, а також антикорупційної політики має вирішальне значення на шляху України до ЄС, кажуть у Києві. Саме вони зумовлять "швидкість її руху до членства". Те ж саме стосується і Молдови: найважливішими сферами, в яких їй терміново необхідно домогтися прогресу, є верховенство права, зміцнення судової системи, боротьба з корупцією та боротьба з відмиванням грошей.

"Це основа як для довіри людей до держінститутів Молдови, так і для довіри європейських інститутів до євроінтеграції в цій країні, - сказав глава делегації в Комітеті парламентської асоціації ЄС - Молдова Зігфрід Мурешан на брифінгу, присвяченому переговорам про членство з цією країною. - Саме тому більшість із дев'яти реформ, рекомендованих Єврокомісією, була пов'язана із судовою системою, боротьбою з корупцією, зміцненням верховенства права. Це головний виклик на шляху Молдови до ЄС".

Як довго триватимуть переговори, передбачити неможливо. Їхній темп залежить від швидкості реформ і відповідності законам ЄС у кожній країні. Однак у Брюсселі вказують, що одночасний початок переговорів України та Молдови не означає, що вони разом вступлять до Євросоюзу.

Мета прийняття України до ЄС: 2030 рік

"Розширення ЄС ґрунтується виключно на виконанні (кандидатами на вступ. - Ред.) умов, - зазначає політологиня з аналітичного Центру європейської політики (EPC) Теона Лаврелашвілі. - І навіть коли переговори про вступ почнуться, ці умови нікуди не подінуться. Не можна забувати, що прийняття нових членів до Євросоюзу ґрунтується на заслугах, потурань не буде, і це мають враховувати країни з максималістськими запитами - я маю на увазі Україну". На думку експертки, переговорний процес не завершиться найближчими роками.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель заявляв про мету прийняти Україну до ЄС до 2030 року, однак Лаврелашвілі вважає її нереалістичною.

"Думаю, варто без сорому сказати, що в Україні існує проблема корупції. Звичайно, зараз у цієї країни є більш важливе завдання: покласти край трагедії, що триває, і знайти прийнятний, насамперед для неї самої та міжнародних партнерів, мир. Однак це не повинно перешкоджати заходам щодо зниження рівня корупції та прогресу в проведенні реформ", - вважає Лаврелашвілі.

Ключовий фактор: взаємна довіра між ЄС і Україною

Протилежну точку зору висловила дослідниця з відділу зовнішньої політики Євросоюзу Центру досліджень європейської політики (CEPS) Тінатін Ахвледіані: "Україна проводить реформи, але ми не можемо просити її проводити більше реформ, поки вона охоплена війною".

Вона наголошує, що сорокарічний досвід вступу країн до Євросоюзу засвідчив: реформи важливі, розуміння кандидатами законодавства ЄС - теж, однак найголовніше - побудова довірчих відносин. "Це розуміння країною-кандидаткою того, як мислить Брюссель і чого він очікує, а також довіра Брюсселя до кандидатів, упевненість у тому, що вони розуміють і приймають правила Євросоюзу", - уточнює Ахвледіані.

Довіра виникає, коли країна серйозно сприймає поставлені перед нею завдання і виконує їх, а ЄС, зі свого боку, дотримується своїх обіцянок, це обопільний процес, додає експертка. За її оцінкою, "між Києвом і Брюсселем стільки довіри, скільки можливо посеред війни, це незвичайні обставини".

Війна - перешкода не тільки для України, а й для Молдови. "Той факт, що війна триває неподалік молдовського кордону, не сприяє інвестиціям, особливо іноземним. Поки сили ЗСУ утримують російську армію далеко від Молдови, вона в безпеці, і інвестиції - також. Але загалом у Молдові панує атмосфера невизначеності", - каже він. Парламентар закликає ЄС створити гарантійний фонд для приватних інвестицій у Молдові, щоб стимулювати економічне зростання і створення робочих місць.

Управління очікуваннями

Статус кандидата на вступ до ЄС сам по собі ні до чого не зобов'язує, констатують політологи. Наприклад, в основоположних договорах Європейського Союзу про нього окремо не йдеться, як не уточнюються і його часові рамки.

Проте цей статус передбачає інвестиції в реформи, максимальну відповідність країни-кандидата законодавству Євросоюзу і його зовнішньополітичній лінії, а старт переговорів - лише початок цього шляху, підкреслює Лаврелашвілі. "Тому нам необхідно управляти очікуваннями", - закликає вона.

У політиці це означає прагнути запобігти можливому розчаруванню, ставлячи реалістичні цілі та застерігаючи від завищених вимог. Іншими словами, якщо Україна і вступить до ЄС, то не завтра.

На цьому наголошують і політики, і експерти. Вкрай важливо, щоб країни-кандидати розуміли: реформи вони проводять не тільки заради Євросоюзу, а й заради самих себе, щоб домогтися трансформації у своїх суспільствах і зміцнити демократію, зазначає Теона Лаврелашвілі.

"Домашнє завдання" для країн ЄС

До "пакету розширення", крім України, входять ще дев'ять країн-кандидаток - це рекордна кількість. "Схоже, європейці тепер розглядають прийняття нових членів до ЄС як частину своєї відповіді на нову геополітичну реальність", - вважає аналітик Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Енджеллуше Моріна.

Однак навіть за наявності вагомих геополітичних аргументів на користь розширення, зараз цей процес наштовхнеться на більшу кількість перешкод, ніж у минулому, визнає вона.

Більшість країн-членів Євросоюзу ще не приступили до глибокого аналізу того, як здійснити це розширення. "За захопленою риторикою ховається песимізм щодо того, чи може воно рухатися швидко, і чи взагалі має", - попереджає Моріна.

Вона впевнена, що готовність ЄС до розширення не залежить ані від об'єктивних стандартів, ані від ухвалення конкретних експертних рекомендацій.

Одне зрозуміло: паралельно з кандидатами реформуватися має сам ЄС, тобто "домашнє завдання" є у всіх, резюмує Тінатін Ахвледіані.