"Пенсійні протести" у Франції: про що йдеться?
28 березня 2023 р.
Президент Франції Еммануель Макрон має намір підвищити пенсійний вік у Франції з 62-х до 64-х років. У багатьох країнах, зокрема в Німеччині, люди хитають головою, почувши таку новину. Адже німці з 2024 року йтимуть на пенсію у 67 років.
"Це завжди складно - порівнювати одну з одною пенсійні системи різних країн, бо всі вони дуже складні та різні. Але це порівняння (Німеччини з Францією - Ред.) хибне", - каже Ульріх Бекер (Ulrich Becker) з Інституту Макса Планка з соціальних питань. Експерт досліджує і порівнює між собою пенсійні системи різних країн світу.
Одна важлива деталь щодо французької пенсійної реформи, однак, часто залишається непоміченою. 64 роки замість 62-х, проти чого так запекло протестують французи, це найбільш ранній вік, коли можна вийти на заслужений відпочинок, не втрачаючи при цьому певного відсотка від розміру пенсії через передчасне завершення трудових відносин. Передумовою є те, що людина відпрацювала 41,5 року, а у майбутньому трудовий стаж має становити не менше 43 років.
У Німеччині нині піти на пенсію без втрати частини виплат через передчасне її оформлення можливо у віці 63 років. У майбутньому цей вік складе 65 років, за умови, що при цьому трудовий стаж буде не менше 45 років. Пенсія в повному обсязі без мінімальної планки трудового стажу і у Франції можлива лише з 67 років - щодо цього реформа Макрона нічого не змінює.
Читайте також: У Франції мітингувальники проти пенсійної реформи заблокували Лувр
Французькі пенсіонери мають переваги
Фактично французькі пенсіонери порівняно з пенсіонерами інших країн - не лише Німеччини - перебувають у непоганому становищі. У будь-якому разі, якщо йдеться про три критерії: розмір пенсії, вік виходу на пенсію та тривалість життя після виходу на пенсію.
Чи вдасться після виходу на пенсію зберегти звичний рівень життя, залежить від того, яким є розмір пенсії в порівнянні зі звичайним заробітком. Фахівці називають це "замінюючою пенсійною квотою" (Netto-Rentenersatzquote) – порівняння у відсотках між середнім заробітком (нетто), який в середньому людина мала протягом усіх років праці, з розміром її пенсії. У Франції 2020 року цей показник становив 74,4 відсотка. Це означає, що той, хто отримував середню зарплату на місяць 2500 євро, після виходу на пенсію отримуватиме 1860 євро.
За цим показником Франція на 14 процентних пунктів перевищує середній рівень країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У Німеччині пенсіонери отримують середньостатистично лише 52,9 відсотка від своїх чистих доходів, одержуваних під час праці.
Хто навчається у виші, менше працює
Фактично, ця квота для багатьох людей у Франції може скоротитися. Адже разом із віком виходу на пенсію має зрости мінімальний стаж, з яким людина має право на пенсію у повному обсязі. Це, перш за все, може відбитися на тих, хто мало заробляє, оскільки вони раніше починають працювати. Той, хто з 25 років починає робити пенсійні внески, тому що до цього отримував вищу освіту і без того не має шансів вийти на пенсію раніше, ніж у 67 років, адже лише у цьому віці людина набирає повний стаж у 42 роки.
При цьому пенсійна реформа передбачає підвищення розміру мінімальної пенсії до 1200 євро для людей, які не мають сім'ї. Наразі ця сума становить 961,08 євро, що - з огляду на середні доходи населення країн ОЕСР - на середньому рівні. До речі, Німеччина - одна з небагатьох країн, де не існує мінімальної пенсії.
У багатьох країнах люди беруть до уваги різницю, від якої залежить, скільки вони отримуватимуть після виходу на пенсію, щоби вчасно завершити трудову діяльність. У Франції чоловіки в середньому виходять на пенсію у віці 60,4 року, а жінки - 60,9 року. Таким чином, французи майже на три з половиною роки, а француженки на півтора року раніше виходять на пенсію, ніж пересічно в інших країнах ОЕСР.
Водночас високим є показник тривалості життя після виходу на пенсію - 24 роки у чоловіків. Краще, ніж у французів, цей показник лише у греків (28,4 року) та іспанців (27,7 року).
Довге життя, довга пенсія
Саме це є причиною пенсійної реформи у Франції. "Франція має поставити питання, як її пенсійна система співвідноситься з демографічними змінами", - пояснює Ульріх Бекер.
Для пенсійних кас є проблемою те, що вік, протягом якого люди отримують пенсію, стає дедалі вищим, пенсії мають виплачуватись довше, а пенсійних внесків протягом років праці не стає більше. Відіграє роль і те, що зменшується народжуваність, а це означає, що пенсійних внесків, які відраховуються у працездатному віці, стає менше, при цьому пенсіонерів стає дедалі більше.
Тому сама собою пенсійна система не впорається лише за допомогою пенсійних внесків. У Франції субсидії держави у пенсійні каси, враховуючи ВВП, належать до найвищих серед країн ОЕСР, крім Італії, де вони ще вищі. На це вказала і глава уряду Франції Елізабет Борне, коли пояснювала: "Ми цим проєктом даємо гарантію того, що до 2030 року збалансуємо пенсійні каси".
"Скасувати привілеї"
"Одним заходом, про який усюди дискутують, є підвищення віку виходу на пенсію, - каже Бекер. - У такий спосіб люди сплачують пенсійні внески довше, але отримують пенсію не так довго. Так у Франції хочуть врівноважити пенсійні внески та виплати".
Саме це зробила уже низка країн ОЕСР, а багато хто планує ще підняти вік виходу на пенсію: у Нідерландах, Данії, Естонії та Італії вік виходу на пенсію в майбутньому буде піднятий до 69 років.
А що ж у Франції? "Це виглядає так, ніби реформа має позбавити привілеїв певні групи, - каже Бекер. - Причиною для цього очевидно є те, що захист соціальних прав для багатьох здається важливішим за справедливий розподіл благ між поколіннями".