Особливості держбюджету України в умовах воєнного стану
16 вересня 2022 р.
Кабінет міністрів України розробив, затвердив і передав на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2023 рік. Урядовці самі називають його "воєнним" бюджетом країни, що обороняється, або "бюджет для перемоги", адже левова частка всіх ресурсів наступного року буде спрямована саме на армію та оборону. "Війна - це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання - максимально ефективно використовувати кошти, які у нас є", - зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час затвердження урядом бюджету.
Видатки на армію у пріоритеті
Отже, на безпеку й оборону у 2023 році запланували витратити понад 1,1 трильйона гривень - це майже половина всіх видатків держбюджету наступного року і є абсолютним рекордом для України, адже стільки коштів на цей сектор ще не виділялося. Видатки на зарплати військових, забезпечення армії, ремонт і закупівлю техніки та зброї у 2023 році в чотири рази перевищать цьогорічні.
Міністерству оборони наступного року заплановано виділити 850 мільярдів гривень, що вдвічі більше, аніж у держбюджеті на 2022 рік, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. Більша частина цієї суми - майже 500 мільярдів гривень - піде на забезпечення діяльності збройних сил, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу, підтримку ветеранів військової служби та їхніх родин. Також зростуть і видатки на купівлю, модернізацію та ремонт військової техніки - до 355 мільярдів гривень.
Привертає до себе увагу той факт, що в проєкті держбюджету не передбачені видатки на проведення виборів, хоча наступного року мали б відбутися чергові вибори до Верховної Ради. Таким чином уряд виходить з того, що воєнний стан доведеться продовжити й у 2023-му, а за умов воєнного стану проведення будь-яких виборів забороняється.
Читайте також: Рада ЄС схвалила надання Україні п'яти мільярдів євро макрофіну
Сподівання на запозичення
Аби мати змогу профінансувати всі видатки на нацбезпеку та оборону, уряд використовуватиме для цього майже всі зібрані державою податки та неподаткові доходи. На фінансування решти видатків Кабмін хоче залучати кошти, які сподівається отримати від партнерів.
Власні доходи бюджету, за розрахунками уряду, становитимуть 1,28 трильйона гривень, витратити ж планується вдвічі більше - 2,57 трильйона гривень. "Закладається шалений дефіцит, який покриватиметься з запозичень. Тому бюджет є несамодостатнім, бо того, що не вистачає, ми покриватимемо за рахунок чужих грошей. Це хиткість і нестабільність. Ми звичайно сподіваємося, що наші партнери нас не підведуть. Але ж це позики, і їх виділення залежать від політичних рішень інших країн", - прокоментував DW виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Загальний держборг України накопичений за всі попередні роки у 2023 році сягне 6,4 трильйона гривень. Коли і як країна зможе віддавати ці борги, поки що не зрозуміло. Керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський вважає, що Україні потрібно відстрочити виплату боргів, зокрема і боргів, спровокованих війною, як мінімум на 10 років.
Це розуміють і в Кабміні. У середу, 14 вересня, Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом з групою офіційних кредиторів України з країн G7 та Паризького клубу, аби пом'якшити економічні наслідки агресивної війни Росії проти України. "Це добре, бо дасть можливість зараз управляти нашим боргом, бо обслуговувати його зараз ми не можемо повноцінно", - констатує керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Юлія Маркуц.
Слід очікувати нової хвилі міграції?
Відстрочення сплати старих боргів та нові запозичення дозволять українському уряду профінансувати у 2023 році ще один важливий напрямок - соціальні зобов’язання країни. Через війну зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), малозабезпечених та тих, хто втратив здоров’я внаслідок бойових дій чи російських обстрілів.
Через збільшення кількості тих, хто потребує допомоги, уряд змушений збільшувати соціальні видатки. Загалом вони становитимуть 35 відсотків бюджету. "З кожної бюджетної гривні 35 копійок піде на соціальні виплати, медицину та освіту", - наголошує прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
При цьому Ілля Несходовський вказує на те, що кількість тих, кому дають допомогу, збільшується, але розмір виплат не змінюється. На його думку, це призведе до зниження соціальних стандартів, адже, рівень інфляції, яка закладається у бюджет наступного року становить 30 відсотків. "Така інфляція "з'їсть" усю мінімальну зарплату й пенсію, оскільки у наступному році їх не планують підвищувати", - каже Несходовський.
Згідно з проєктом державного бюджету на 2023 рік, з 1 січня мінімальна заробітна плата становитиме 6,7 тисячі гривень, а прожитковий мінімум - 2,6 тисячі гривень. "Якщо взяти мінімальну зарплату, сплатити податки , то людина у перерахунку отримає 120 доларів. При такій зарплаті люди просто поїдуть за кордон, особливо жінки, які побачили, що там можна швидко адаптуватися. Тут для країни криються шалені ризики", - застерігає Несходовський.