Їх виховують росіянами - Лубінець про українських дітей в РФ
22 грудня 2023 р.
За даними національного інформаційного бюро, станом на кінець цього року Україні вдалося повернути 387 із понад 19 тисяч українських дітей, незаконно депортованих до Росії. Україна не розкриває схем повернення із міркувань безпеки. До цього процесу залучений, зокрема, й офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.
За його словами, незаконне вивезення українських дітей до РФ відбувається із 2014 року. Відтоді та особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії частина депортованих дітей була влаштована в російські родини, що створило низку загроз для України. Про це - в інтерв'ю з Лубінцем.
Читайте також: Як Росія вивозить дітей із окупованих територій України
DW: Скільки із депортованих українських дітей, повернених вашим офісом, були на той час уже влаштовані в російській родини?
Дмитро Лубінець: Це орієнтовно 30 відсотків від повернених нами дітей. Це можуть бути і їхні родини, і люди, які не мають стосунку до цих дітей. Я трактую цих дітей які таких, що передані російським сім'ям для всиновлення.
Зверніть увагу на перше інтерв'ю між Путіним та Марією Львовою-Бєловою (уповноваженою при президентові РФ з прав дитини. - Ред.). Він запитав: "Ви ж теж всиновили дитину?". І вона відповіла: "Так". Це, зокрема, стало доказом того, що вони вчинили воєнний злочин. Тому саме на них був виданий ордер на арешт з боку Міжнародного кримінального суду. Адже прямо забороняється всиновлення дітей, походженням яких є країна, яка перебуває в стані міжнародного військового конфлікту. Це якраз наша ситуація.
Зрозумівши ці юридичні моменти, вони почали казати, що всі помилились. Нібито російські сім'ї ніколи не всиновлювали українських дітей. Нібито вони брали їх під тимчасову опіку. Коли ми написали спецдоповідь про незаконні депортації українських дітей, було встановлено до 400 дітей, які перебували в російських сім'ях. Ми трактували їх як усиновлених. Де-факто їх уже забрали російські сім'ї. Вони отримують кошти з державного бюджету РФ за те, що тримають і виховують українських дітей. Але юридично вони називають це не усиновленням, а тимчасовою опікою - мовляв: "Ми нічого не порушували, ми не злочинці".
Українські діти, яких ви повернули з російських родин, юридично були всиновлені чи під опікою?
Під опікою. Але, за нашою інформацією, щодо деяких із них готувалися документи на всиновлення.
Що вам вдалося дізнатися про процедуру влаштування українських дітей в російські родини?
Я можу розказати про це на прикладі однієї дитини, яку ми повернули. Я не можу називати її дані, оскільки це є складовою кримінального провадження. Хлопець із півдня Донецької області. Після того як ця територія була окупована, його зустріли російські військові. З'ясувавши, що у хлопця немає документів, а також рідних або близьких на тій території, військові перемістили його в Донецьк, у лікарню. Хлопець із самого початку пояснював, що його рідна сестра живе в Україні і він хоче туди повернутись. На це ніхто не звертав уваги. Після короткого часу в донецькій лікарні хлопця перевезли до Ростова. Там протягом одного тижня сформували групу, до якої увійшла 31 дитина. Після цього до Ростова прилетів військовий літак із Москви і особисто Марія Львова-Бєлова забрала всю групу. Їх перевезли до Москви. Там, як розповідає хлопець, почався процес обрання сімей. Він виглядав приблизно так: "Ти - в ту сімʼю, ти - в ту". Призначали представники російської влади. Хто саме, хлопець не знає. Ніхто ні в кого нічого не запитував. Коли хлопець приїхав у російську сім'ю, виявилось, що, крім нього, там вже є четверо дітей. А в квартирі не вистачало місця.
Читайте також: Дитяча омбудсменка України: РФ має п'ять сценаріїв викрадення дітей
Що українські діти, яких ви повернули, розповідають про життя в російських родинах?
Там всі стикаються із перевихованням. Їм кажуть: "Ти - росіянин. Ти використовуєш російську мову. Ти забуваєш про все, що було раніше, і починаєш нове життя. Ідеш до школи, отримуєш нові, російські, документи. Виховуєшся справжнім росіянином. І ти повинен бути вдячним за те, що ми тебе врятували".
А чи відомі вам випадки насильства щодо українських дітей у російських родинах?
Так. Як правило, діти розповідають, що, якщо вони дозволяли собі використовувати навіть деякі слова українські, їх карали. Але є і випадки, коли все було відносно нормально.
З огляду на це, чи вважаєте ви злочинцями усіх російських названих батьків, які взяли в свої родини депортованих українських дітей?
У мене така посада, що я не можу давати юридичну кваліфікацію. Цим займаються правоохоронні органи, а саме Офіс генерального прокурора України. Я можу сказати, чи бачу порушення прав дітей. І на мою думку, є порушення прав цих дітей. Це порушення права на свободу переміщення та використання рідної мови. Це права, які зазначені не лише у нашому національному законодавстві, а й у національному законодавстві РФ та загальній декларації ООН із захисту прав людини. Базові права українських дітей були порушені Російською Федерацією. Зокрема, вони були порушені і російськими сім'ями, які їх взяли чи то під тимчасову опіку, чи то під усиновлення. Для мене немає юридичної різниці - права української дитини були порушені РФ і громадянами РФ.
Читайте також: Повернення депортованих у РФ дітей: дорого, складно, небезпечно
Чи ви маєте бачення, як після завершення війни повертати українських дітей, які вже кілька років прожили в російських родинах та звикли до них?
Для нас як для держави повинно бути важливе одне: це вільне висловлення людини, де вона хоче проживати в майбутньому. Вперше українську дитину незаконно депортували до РФ у 2014 році, з українського Криму. І така дитина була не унікальна. Пройшло фактично десять років, дитина виросла. Але для нас як для держави лишається факт, що це - українська дитина.
На мій погляд, процедура повинна бути така: нам, представникам української влади, повинна бути надана можливість фізичного спілкування з такою людиною - немає різниці, чи є вона повнолітньою. Ми повинні переконатись, що вона жива, здорова і готова самостійно ухвалювати рішення. Якщо людині 18 років, для нас буде достатньо почути: "Мене все влаштовує, я вважаю себе громадянином РФ і залишусь тут". Це вільний вибір повнолітньої людини. Але я знаю, що багато повнолітніх скажуть, що вони хочуть повернутися в Україну.
А якщо дитина скаже, що не хоче повертатись?
Якщо вона має рідних і близьких, вони будуть вирішувати це за неї. Якщо у дитини нікого немає, то українська держава призначає їй офіційного опікуна, який має ухвалити таке рішення. Зараз, на жаль, ми не маємо реальної системи не лише спілкування з українськими дітьми, а й навіть перевірки - де вони перебувають, у яких умовах проживають і як нам їх повернути. У цьому основна проблема і трагедія українських дітей.