Новий президент Ірану обіцяє відновити ядерну угоду
6 липня 2024 р.
У другому турі президентських виборів в Ірані із результатом в 53,6 відсотка голосів перемогу здобув колишній міністр охорони здоров'я Масуд Пезешкіан, який вважається реформатором.
Як оголосили у виборчій комісії, його кандидатуру підтримали понад 16 мільйонів виборців, тоді як його суперника - ісламського консерватора Саїда Джалілі - понад 13 мільйонів.
Як пише AFP, перемога Пезешкіана підняла надії іранських реформаторів після багатьох років домінування консервативного і ультраконсервативного таборів. Він замінить на посаді ультраконсервативного президента Ебрагіма Раїсі, який загинув у авіакатастрофі в травні.
"Ми простягнемо руку дружби всім, ми всі люди цієї країни, ми повинні використовувати всіх для прогресу країни. Ці люди брали участь з любов'ю, вони прийшли допомогти, і я дякую всім цим дорогим людям", - сказав Пезешкіян після перемоги у другому турі виборів.
Читайте також: Іран: що буде після смерті Раїсі?
Явка виборців у другому турі склала майже 50 відсотків, у першому - 40 відсотків. Це найнижчий показник з часу Ісламської революції 1979 року. Експерти та критики розцінили це як вираження недовіри виборців до Ісламської Республіки.
Пезешкіан вступає на посаду президента на тлі посилення напруженості в регіоні через війну в Секторі Гази, конфлікту із Заходом щодо ядерної програми Ірану та внутрішнього невдоволення станом економіки під впливом західних санкцій.
Читайте також:
Іран знову наростив темпи виробництва збагаченого урану - МАГАТЕ
Програма Пезешкіана
Під час передвиборної кампанії Пезешкіян обіцяв зробити Іран більш відкритою державою і розширити свободи громадян. Він виступав за налагодження відносин зі США і свободу жінок, зокрема від носіння хіджабу. Крім того, реформатор закликав до відновлення ядерної угоди в обмін на послаблення санкцій, аби вивести Іран "з ізоляції".
Водночас Пезешкіян буде проводити державну політику, визначену верховним лідером аятолою Алі Хаменеї, який має найвищу владу в країні.
Читайте також: Західні санкції проти Росії та Ірану: наскільки вони ефективні