Нові дослідження COVID-19: з антитілами все не так просто

Кожен хоче дізнатися, чи перехворів він уже коронавірусною хворобою COVID-19 з симптомами чи без них. Зрештою, вже відомо, що інфекція не обов'язково супроводжується типовими симптомами на кшталт підвищеної температури, кашлю чи болю в горлі. При цьому тести, взяті в таких людей, однозначно демонструють наявність вірусу в організмі.

Принаймні саме з цього виходили науковці. Це мало б означати, що той, хто вже перехворів на коронавірусну хворобу, не може знову заразитися, тобто має імунітет і не може також інфікувати інших людей.

Антитіла - це клітини, які виробляє наш організм для того, аби здолати збудника хвороби, який до нього потрапив. Після того, як людина чимось перехворіла, антитіла до цього збудника можна виявити у крові. У пацієнта виробляється відповідий імунітет.

Науковці поки що виходили з того, що так само відбувається й у випадку з COVID-19 та коронавірусом SARS-CoV-2, який викликає цю хворобу. Якщо в людей, які точно перехворіли на цю хворобу, виявляють після цього антитіла в крові, це допомагає краще зрозуміти природу інфекції.

Тож є імунітет чи немає?

Аби виявити, чи хворіла людина в минулому на COVID-19, основний метод, який використовують на даний час, це тест на антитіла. Тож є імунітет чи немає? Заразний чи незаразний? Знайти відповіді на ці питання намагалися науковці з міста Любек на півночі Німеччини.

Читайте також: Коронавірус в Італії: родичі померлих шукають винних у кризі

Вони провели дослідження, більшість із учасників якого мали легкий або середньої тяжкості перебіг коронавірусної хвороби. Та майже в кожного четвертого пацієнта науковці не змогли виявити антитіла, незважаючи на те, що у них точно були симптоми.

Натомість у двох з десяти пацієнтів, які перехворіли безсимптомно, в крові була виявлена висока концентрація антитіл. Через це постає не лише питання щодо імунітету, але й щодо того, як виявити справжню кількість тих, хто перехворів на COVID-19.

Наскільки надійними є тести на антитіла?

Станом на сьогодні вважається, що чотирьох тижнів після інфікування достатньо, аби отримати надійний результат тесту на антитіла. Адже антитілам потрібен певний час, доки вони виробляться в такій кількості, аби тест міг їх виявити. Який саме час, залежить від кожного конкретного пацієнта.

У декого антитіла з'являються у великій кількості уже незабаром після хвороби, натомість у когось, судячи з усього, взагалі не виробляється жодних антитіл попри те, що під час хвороби у них точно був виявлений в організмі коронавірус. Тобто ситуація виглядає дуже заплутано.

Регулярні тести

У рамках дослідження в Університеті Любека науковці проводили тести на антитіла у пацієнтів кілька разів з проміжками в кілька тижнів. Картина, яку вони в результаті отримали, виявилася не такою однозначною, як та, що склалась після одноразових досліджень.

Читайте також: Як мобільний додаток попереджатиме німців про ризик зараження коронавірусом

Однак будь-який тест на антитіла може призвести також і до небезпечних неправильних суджень, застерігають Ганнес Бланкенфельд (Hannes Blankenfeld) та Міхаель Кохен (Michael Kochen) з Німецького товариства загальної та сімейної  медицини, а також президентка Німецького товариства епідеміології Єва Ґрілль (Eva Grill) у поширеній спільній заяві.

Коли проводиться багато тестів на антитіла, це дозволяє отримати важливу статистичну інформацію. Але щодо конретних людей це може бути навіть небезпечним: коли тест демонструє помилковий результат і люди, у яких начебто виявили антитіла, думають, що вони захищені від нового зараження і не можуть інфікувати інших.

Такого роду помилково позитивні результати можуть бути оманливими та призводити до недбалого поводження із коронавірусом.

Дослідження з Китаю

У Китаї також активно ведуться дослідження із застосуванням тестів на антитіла. Тамтешні науковці опублікували дослідження у журналі Nature, у якому йдеться про те, як довго діє ймовірний імунітет до хвороби в того, хто вже перехворів на COVID-19. Чи все життя, чи все ж лише деякий час?

Читайте також: COVID-19: хайп навколо дексаметазону

Китайські науковці досліджували безсимптомних пацієнтів і тих, що мали симптоми, і порівняли дані обох груп. Результат: імунна система безсимптомних пацієнтів не так активно реагувала на вірус, як тих, хто мав симптоми хвороби. Останні демонстрували сильнішу реакцію на збудник.

Майже неможливо виявити

Іще один результат дослідження з Китаю - те, що після близько трьох місяців рівень антитіл у крові людей, які не мали симптомів під час хвороби, був наближений до нуля. Тож чи можна говорити про те, що такі пацієнти дійсно перехворіли й, тим більше, мають імунітет до хвороби, поки що невідомо.

Тобто питання імунітету досі не з'ясоване. Так само, як досі не зрозуміло, яким саме має бути рівень антитіл в організмі людини, аби вона не могла заразитися на коронавірус сама й заразити інших.