Німецький парламент очолила жінка. Хто вона?

Те, що головою Бундестагу стане жінка, не було сюрпризом. Сюрпризом стала кандидатура тієї, хто замінить на цій посаді досвідченого політика Вольфґанґа Шойбле (Wolfgang Schäuble). Традиційно найсильніша фракція у парламенті пропонує кандидата на цю посаду. На зміну Шойбле прийшла Бербель Бас (Bärbel Bas) - маловідома політикиня, соціал-демократка, що займається питаннями охорони здоров'я. Заступницю голови фракції соціал-демократів у Бундестазі Бас було обрано на посаду голови Бундестагу на установчому засіданні у вівторок, 26 жовтня

Соціал-демократи не хочуть і, очевидно, не можуть допустити того, щоб три найвищі державні посади обіймали чоловіки. Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) - "номер один" у країні. Голова Бундестагу - "номер два" у цій ієрархії. І цю роль відіграватиме Бербель Бас. І лише потім за протоколом слідує канцлер Німеччини - "номер три" у цьому списку. Якщо урядова коаліція складатиметься із соціал-демократів, Зелених та вільних демократів, уряд, швидше за все, очолить Олаф Шольц (Olaf Scholz).

Соціал-демократка із Дуйсбурга

Бербель Бас - уродженка Рурської області, мешкає в Дуйсбурзі. 53-річна Бас - одна з тих, хто звик до прямолінійності, властивої людям із регіону на заході Німеччини, в якому колись видобували вугілля та виробляли сталь. Бас - фанатка дуйсбурзької футбольної команди MSV Duisburg і ​​дуже любить свої рідні місця, на чому охоче наголошує в усіх інтерв'ю.

Після того, як Бас закінчила середню школу, вона працювала помічницею в бюро, потім економісткою у касі медичного страхування та референткою з підбору кадрів. Її політична кар'єра почалася в СДПН - партії, що глибоко вкоренилася в її рідній Рурській області.

З 2009 року Бас є депутаткою Бундестагу, а з 2019 - заступницею голови фракції соціал-демократів у Бундестазі. У її виборчому окрузі у Дуйсбурзі вона завжди збирала рекордну кількість голосів на користь соціал-демократів. І на минулих парламентських виборах Бас підтримали 40,35 відсотка виборців, майже вдвічі більше, ніж її конкурента із Християнсько-демократичного союзу (ХДС).

В інтерв'ю DW політолог Клаус Штюве (Klaus Stüwe) з Католицького університету Айхштедт-Інгольштадта назвав Бас швидше "лівою": "Бас належить до так званих парламентських лівих, це об'єднання лівого крила соціал-демократів у парламентській фракції. Ця група займає традиційну позицію соціал-демократів і була скептично налаштована щодо соціальних реформ колишнього канцлера Ґергарда Шредера (Gerhard Schröder)".

Третя жінка на посаді голови Бундестагу

Бербель Бас стане третьою жінкою у післявоєнній історії Німеччини на посаді голови Бундестагу. Її попередниці: соціал-демократка Аннемарі Ренґер (Annemarie Renger), яка обіймала цю посаду з 1972 до 1976 року й християнська демократка Ріта Зюсмут (Rita Süssmuth), яка очолювала Бундестаг з 1988 до 1998 року. Їм обом було нелегко обійняти цю посаду, на яку завжди претендували чоловіки.

Аннемарі Ренґер народилася 1919 року в Лейпцигу, була першою жінкою у світі, яка стояла на чолі вільно обраного парламенту: "У нашій фракції я сама запропонувала свою кандидатуру на цю посаду". Після чотирьох років успішного перебування на посаді голови Бундестагу вона заявила: "Тепер доведено, що це може робити і жінка".

Вдруге жінкою на чолі німецького парламенту 25 листопада 1988 року стала політикиня з ХДС Ріта Зюссмут. 84-річна Зюсмут досі бореться за те, щоб у парламенті було більше жінок. У багатьох сферах жінкам не довіряють, сказала якось Зюссмут в інтерв'ю газеті Augsburger Allgemeine: "У цьому сенсі політики діють зі швидкістю равлика, адже нічого не тримається так довго, як стара система координат у владі".

У питанні вибору кандидата на посаду голови Бундестагу велику роль, ймовірно, зіграв Олаф Шольц. Наразі у фракції соціал-демократів 42 відсотки жінок. Шольц постійно повторює, що "жінкам належить половина влади". Він хоче, якщо очолить уряд, щоби половину міністерських постів обійняли жінки.

Який спадок залишив Шойбле

Глава Бундестагу головує на засіданнях парламенту, він є господарем у будівлі Рейхстагу та начальником його адміністрації, представляє парламент за межами країни. На перший погляд здається, що людина на цій посаді має мало впливу. Але той, хто за фактом є "номером два" в ієрархії вищих державних чинів, часто виходить на перші ролі у суспільному сприйнятті.

Вольфґанґ Шойбле - добрий тому приклад. 26 жовтня він виголосив свою прощальну промову на посаді голови Бундестагу. Він один із найдосвідченіших парламентаріїв. Жоден із членів парламенту так довго не належав до складу Бундестагу, як Шойбле - безперервно з 1972 року.

Свою посаду глави Бундестагу Шойбле завжди використовував для того, щоб наголосити на важливості парламенту в політичному житті та дати нові імпульси зміцненню парламентської демократії. На найважливіші теми, такі як пандемія, він реагував полум'яними промовами. Що стосується регламенту виступів, він навіть одного разу зробив зауваження Меркель, зажадавши від канцлера поступитися трибуною наступному оратору.

З його авторитетом доводилося рахуватися правопопулістській партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка увійшла до складу парламенту чотири роки тому: він жорстко припиняв вигуки членів її фракції під час виступу інших депутатів на засіданнях парламенту, нагадував про те, що в будівлі необхідно носити маски. "Вольфґанґ Шойбле був політичним важкоатлетом на посаді голови Бундестагу, - каже політолог Штюве. - Бербель Бас, у свою чергу, не має жодного досвіду політичного керівництва і не є відомою фігурою".