Німецькі політики і річниця завершення Другої світової війни
За тим, як відзначалося завершення Другої світової війни 8 травня в різні роки, можна простежити суспільно-політичні зміни у Німеччині. Як провідні німецькі політики відзначали цю дату і як це сприймалося за кордоном?
Теодор Гойсс: "Врятовані і водночас знищені"
Теодор Гойсс (Theodor Heuss), ще до свого обрання президентом Федеративної Республіки Німеччини, будучи членом Парламентської ради, під час проголошення 8 травня 1949 року конституції ФРН заявив: "По суті 8 травня 1945 року залишається найтрагічнішим і найсуперечливішим парадоксом історії для кожного з нас. Чому ж так? Тому що ми були врятовані і водночас знищені".
Віллі Брандт на колінах у Варшаві
Це було неймовірним жестом у очах світової спільноти: канцлер ФРН, соціал-демократ Віллі Брандт (Willy Brandt) 7 грудня 1970 року несподівано став на коліна перед пам'ятником героям гетто у Варшаві. Цей жест був сприйнятий як прохання пробачити німцям злочини часів Другої світової війни. За свою примирливу політику щодо країн Варшавського пакту Брандт у 1971 році отримав Нобелівську премію миру.
Міттеран і Коль тримаються за руки у Вердені
Це тримання за руки лідерів Франції і Німеччини у Вердені пізніше часто порівнювали з падінням на коліна Брандта. Але ініціатором цього історичного жесту примирення тоді став не німецький канцлер, а французький президент: 22 вересня 1984 року під час пам'ятних заходів на колишньому полі битви у Вердені Франсуа Міттеран раптово протягнув Гельмуту Колю (Helmut Kohl) свою руку.
Ріхард фон Вайцзекер: "День визволення"
Ця промова до 8 травня одна з найвідоміших. Хоча президент ФРН Ріхард фон Вайцзекер (Richard von Weizsäcker) у цей день 1985 року припустив, що не усі німці сприйняли завершення війни як визволення, але водночас застеріг: "Нам не можна бачити у завершенні війни причину для втечі, вигнання або несвободи. Ця причина, навпаки, полягає у початку цієї війни і початку тиранії, що призвели до війни".
Франц-Йозеф Штраус: Припинити "вічне подолання минулого"
Пройшли десятиліття від завершення війни, і вже не кожен німецький топполітик вважав, що держава має пам'ятати про німецьку провину за війну. Політик ХСС Франц-Йозеф Штраус (Franz-Josef Strauß) неодноразово вимагав припинити "вічне подолання минулого як постійне завдання для суспільства". Сьогодні такі заяви швидше нагадують висловлювання правопопулістів з "Альтернативи для Німеччини".
Ґергард Шредер на параді перемоги у Москві
Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) був першим німецьким канцлером, якого у 2005 році запросили взяти участь у параді до Дня перемоги у Москві. Дякуючи хазяїну параду Володимиру Путіну, Шредер назвав це запрошення "свідченням довіри до усього німецького народу". Путін відповів, що примирення між двома країнами є одним з найважливіших досягнень Європи у повоєнний час.
Анґела Меркель на могилі невідомого солдата
10 років потому наступниця Шредера на посаді канцлера Анґела Меркель (Angela Merkel) поклала вінок до могили невідомого солдата у Москві. Але ставлення офіційного Берліна до Путіна під час відзначення 70-річчя завершення війни суттєво погіршилося: роком раніше Росія анексувала український півострів Крим. Ані Меркель, ані більшість світових лідерів не взяли участь у параді на Красній площі.